Рішення № 19887925, 29.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/31129.11.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

ДоВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

Провідшкодування шкоди в розмірі 36139,18 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1. (дов. №11/500 від 16.05.2011р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29 листопада 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі по тексту - позивач)про стягнення 23200,23 грн. заборгованості за договором добровільного страхування наземного транспорту та добровільного страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків на транспорті №06/0620304/1902/09 від 27.06.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.09.2009 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було пошкоджено автомобіль «Мітсубіші», д/н НОМЕР_1, який був застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув в порядку регресу право вимоги до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/304, розгляд справи призначено на 01.11.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, у звязку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу №9/311 передано для розгляду судді Балацу С.В.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 29.11.2011 року. У звязку з виходом з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу №9/311 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

28.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю зявлення представника відповідача, у звязку з перебуванням в судовому засіданні в іншому суді.В судове засідання 29.11.2011 року відповідач не зявився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника на підставі довіреності, виданої уповноваженою особою. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами на надання відзиву та направлення уповноваженого представника в судове засідання не скористався. Окремо суд зазначає, що доказів на підтвердження викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи обставин, відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки Відділення державної автомобільної інспекції м. Буринь Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 06.08.2009 за № 733 та постанови Буринського районного суду Сумської області від 07.09.2009р. у адміністративній справі, 06.09.2009 о 16 год. 00 хв. в с. Піски Буринського району була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 (далі по тексту автомобіль «Містубіші»), яким керував ОСОБА_3., із автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2 (далі автомобіль «Фольксваген»), яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2. вимог пункту 2.9 (а), пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Буринського районного суду Сумської області від 07.09.2009р. Вказаною постановою суду ОСОБА_2. визнано винним у вчинені правопорушень передбачених ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мітсубіші», який належить ОСОБА_3.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору №06/0620304/1902/09 добровільного комплексного страхування: добровільного страхування наземного транспорт та добровільного страхування водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті від 27.06.2009р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»(правонаступником якого є позивач, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом зі Статуту) та ОСОБА_3 (власником автомобіля “Мітсубіші”) (далі Договір добровільного страхування).

Відповідно до звіту №2953 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi Outlander (державний номер НОМЕР_1), складеного 21.09.2009 (далі Звіт №2953), вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля “Мітсубіші” у результаті його пошкодження при ДТП складає 28452, 28 грн.

09.10.2009 року на підставі страхового акту №1901/06/1397/26918 від 05.10.2009 року позивачем виплачено ОСОБА_3. страхове відшкодування у розмірі 23710, 23 грн., що підтверджується відомістю про виплату страхових відшкодувань №83-8 від 06.10.2009р. та платіжним дорученням №046298 від 09.10.2009р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі “Вісник Верховного Суду України”№ 8(132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Слід також зазначити, що у випадку завдання шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, виникають два види правовідносин, і відповідно, зобовязань:

1) деліктні правовідносини (зобовязання), де кредитором виступає потерпіла особа, а боржником особа, яка завдала шкоди;

2) договірні правовідносини (зобовязання), які випливають з укладеного договору на користь третьої особи (договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності), де кредитором виступає особа на користь якої повинно бути здійснене страхове відшкодування (полягає у покритті частини чи усіх збитків завданих внаслідок настання страхової події спричинення шкоди з вини страхувальника), а боржником страховик за цим договором. У даному випадку зобовязання страхової компанії (страховика) випливають з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а не безпосередньо з самого факту завдання шкоди.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Відповідач за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №НОМЕР_3 (термін дії з 29.01.2009р. по 28.01.2010р.) застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2. (в матеріалах справи міститься лист №11-02-10/26100 від 22.09.2011р. з інформацією по полісам направлений відповідачем на запит позивача).

01.07.2011 року відповідачем отримано регресну вимогу позивача вих. №4889/1883 від 30.06.2011 року, що підтверджується штампом відповідача вх. №6650 від 01.07.2011р., з проханням здійснити страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 23710, 23 грн.

За твердженням позивача, до регресної вимоги №4889/18883 від 30.06.2011 року були додані всі необхідні для здійснення відшкодування шкоди в порядку регресу документи, але відповідач в порушення своїх зобовязань не здійснив виплату страхового відшкодування.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 23200,23 грн. (23710,23 510,00 франшизи передбаченої полісом №НОМЕР_2 = 23200, 23).

Транспортним засобом - «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №НОМЕР_2 спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем «Фольксваген», ОСОБА_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Буринського районного суду Сумської області від 07.09.2009 року.

Як вбачається з листа НАСК "Оранта" №11-02-10/26100 від 22.09.2011р., направленого на запит позивача, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_2, відповідно до якого встановлювалась страххова суму у розмірі 76500,00 грн. з сумою франшизи 510,00 грн.

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №НОМЕР_2, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №06/0620304/1902/09 добровільного комплексного страхування: добровільного страхування наземного транспорт та добровільного страхування водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті від 27.06.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За твердженням позивача станом на момент розгляду справи відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування, заборгованість відповідача становить 23200, 23 грн., яку позивач просить стягнути.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідач покладений на нього полісом №НОМЕР_2 та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо виплати страхового відшкодування не виконав, суд розглянувши позовну заяву та подані представником позивача документи, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23200,23 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 23510137) 23200 (двадцять три тисячі двісті) грн. 23 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 05.12.2011р.