Рішення № 19887900, 02.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/39702.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

в особі Криворізької філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессе»

про стягнення боргу та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. (довіреність № 1-132000/1880 від 17.03.2011р.);

від відповідача:не зявились;

В судовому засіданні 02.12.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(надалі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», позивач) звернулось до суду в особі Криворізької філії з позовом у якому заявлялись вимоги: за неналежне виконання зобовязань за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 55-01-07 від 02.11.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ессе»звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості на наступне рухоме майно буровий верстат ROC442PC 1 шт. 2007 року випуску, країна вир. Швеція, зав. № NAN 070047, заставною вартістю 623437, 50 грн.; буровий верстат ROC442PC 1 шт. 2007 року випуску, країна вир. Швеція, зав. № NAN 070040, заставною вартістю 623437, 50 грн.; гвинтовий повітряний компресор L200-7,5А 1 шт., 2006 року випуску, країна вир. Німеччина, зав. № 100008836-0015, заставною вартістю 194062, 50 грн., що належить відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ессе», - на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»від імені якого діє Криворізька філія на відповідний розрахунковий рахунок.

До початку розгляду справи по суті, від позивача отримано заяву про зміну предмету позову (за вих. № 4323 від 16.11.2011р.) згідно з якою, з підстав невиконання позивачем зобовязань за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 55-01-07 від 02.11.2007р., позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 302624, 63 грн. за період з 13.04.2011р. по 20.10.2011р., інфляційні втрати у сумі 261765 грн..

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 24.11.2011р. наявна у матеріалах справи). Заява про зміну предмету позову направлена відповідачу 23.11.2011р., що підтверджується поштовим чеком № 6776 та копією опису-вкладення до рекомендованого відправлення, тобто завчасно до призначеного судового засідання.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 07.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 01.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2007р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Ессе»укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 55-01-07 за предметом якого (в редакції п. 1.1 додаткової угоди від 24.10.2008р.) банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1029000 грн., а позичальник (відповідач у справі) зобовязується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (додаток № 2 до договору) з кінцевим строком погашення до 30 вересня 2010р. включно, і сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 23% відсотки річних (а за користування кредитом з моменту вказаного в пп. «г», «д»п. 3.1 договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

До договору укладені додаткові угоди від 04.12.2007р., від 18.04.2008р., від 26.06.2008р., від 24.10.2008р., що зокрема стосувались зміни графіку по ліміту кредитної лінії, сплати комісії за збільшення ліміту, зміни процентної ставки тощо. Додатком № 2 до договору є графік зниження ліміту по відновлювальній кредитній лінії, який викладено у погодженій редакції до додаткової угоди від 04.12.2007р. по сумі кредиту 1029000 грн..

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2011р. у справі 53/122 позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»до ТОВ «Ессе»про стягнення заборгованості за договором № 55-01-07 від 02.11.2007р. задоволені частково, стягнуто з відповідача грошові кошти в сумі 1602365, 04 грн. та судові витрати.

Предметом розгляду у вказаній справі були вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 945000 грн. заборгованості по кредиту, 631086, 27 грн. заборгованості за відсотками, 236947, 59 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 114090, 20 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

В силу положень п. 8.5 кредитного договору договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань, а у п. 3.3 договору передбачено, що розрахунок процентів проводиться за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з рахунку позичальника до моменту повернення коштів на його рахунок…

Рішення суду у справі 53/122 про стягнення з відповідача кредитної заборгованості по договору № 55-01-07 від 02.11.2007р. відповідачем у добровільному порядку не виконано, доказів у спростування зазначеного до матеріалів справи не представлено.

Оскільки, нараховані за період з 13.04.2010р. по 20.10.2011р. відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути визначену суму в розмірі 169711, 64 грн. в судовому порядку заявивши до стягнення також пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 76247, 26 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків 56665, 73 грн., а також суму інфляційної складової боргу по простроченій заборгованості в сумі 261765 грн..

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а відтак питання щодо порушення відповідачем зобовязань за кредитним договором, неповернення кредитних коштів в сумі 945000 грн., станом на час вирішення спору у справі 53/122 (рішення від 24.10.2011р.) не потребує повторного доказування.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В силу пп. 3.1 кредитного договору (в редакції згідно з додатковою угодою від 24.10.2008р.) позичальник сплачує банку проценти за користування кредиту в валюті кредиту за процентними ставками …

г) у випадку порушення позичальником строків погашення, згідно графіку (додаток № 2 до договору), 34, 5% річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання по кредиту згідно вказаного графіку за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї основної заборгованості;

д) 34, 5% річних за період з 01 жовтня 2010 року до дня фактичного погашення основної заборгованості;

Згідно з п. 3.4 кредитного договору нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами проводиться щомісячно; позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця; у вказаний строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у звязку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобовязань, непогашення у встановлений строк у повному розмірі суми кредиту та несплату процентів за користування кредитом у розмірах, встановлених кредитним договором, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 13.04.2011р. по 19.10.2011р. в розмірі 169711, 64 грн. такими що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

За умовами договору (п. 7.1) за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки; вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів передбачених пп. 2.2, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 договору, а також будь-яких інших строків платежів передбачених договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснений позивачем у відношенні залишку по кредиту (945000 грн.) не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України

Таким чином, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою, а не строком протягом якого здійснюється нарахування пені до звернення з позовом в суд.

Умовами договору, зокрема п. 7.1 визначено розмір пені, який за кожен день прострочки сплати становить подвійну облікову ставку НБУ, від простроченої суми, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Під час розгляду в судовому порядку справи 53/122 (рішення суду від 24.10.2011р.) встановлено строк настання виконання зобовязання відповідача перед банком по сплаті суми основної заборгованості по кредиту 17.06.2009р..

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач мав право вимагати від відповідача сплати пені, що нарахована протягом встановленого законом строку шість місяців у відношенні суми основної заборгованості по кредиту за період з 18.06.2009р. (від дня коли зобовязання мало бути виконано). Вимоги про стягнення пені в розмірі 76247, 26 грн. згідно здійсненого позивачем розрахунку у відношенні суми кредитної заборгованості 945000 грн. за період прострочення з 13.04.2011р. по 19.10.2011р. не можуть бути задоволені судом, оскільки у періоді за який позивач нарахував пеню, строк її нарахування припинився в силу закону.

В свою чергу, неправомірними є також вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків строк сплати яких настав до 01.10.2010р., оскільки станом на 01.04.2011р. нарахування пені в силу закону по цих платежах припинено (строк нарахування пені встановлений законом 6 місяців), а вимоги щодо нарахованої пені по вказаних платежах в межах вказаного строку розглянуті у справі 53/122 (розрахунок нарахованих сум пені станом на 13.04.2011р. залучено до матеріалів справи).

Згідно приведеного розрахунку пені за несвоєчасну сплату відсотків вимоги позивача підлягають задоволенню по сумі 13144, 67 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційної складової боргу, при врахуванні всього періоду прострочення кредитної заборгованості та суми простроченого боргу у відповідному періоді складає 131250 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Розрахунки позивача судом не прийняті, оскільки інфляційні збитки позивачем визначені по середньому індексу інфляції за період прострочення з 01.01.2009р. по 20.10.2011р. у відношенні одразу всієї суми заборгованості в розмірі 945000 грн., тоді як станом на 01.01.2009р. прострочена заборгованість відповідача становила 42000 грн., станом на 01.02.2009р. 84000 грн. і т.д..

Враховуючи викладене заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 5643, 89 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 3233, 93 грн..

При цьому з приводу заяви позивача щодо повернення надмірно сплаченого державного мита в розмірі 8765, 60 грн. суд відзначає наступне.

При зверненні до суду з позовною заявою, сума державного мита була сплачена позивачем в розмірі 1% від суми заявленого позову (вартості предмету застави), тобто у встановленому розмірі згідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито», а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессе»(01025, м. Київ, вул. Володимирська 7, офіс 1, ідент. код 34001913) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема 60, ідент. код юрид. особи 09807856) в особі Криворізької філії (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Костенка 6, ідент. код 24609556) 169711, 64 грн. (сто шістдесят девять тисяч сімсот одинадцять гривень 64 копійки) процентів за користування кредитом нарахованих станом на 19.10.2011р., 13144, 67 грн. (тринадцять тисяч сто сорок чотири гривні 67 копійок) пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами, 131250 грн. (сто тридцять одну тисячу двісті пятдесят гривень) інфляційної складової боргу, 3233, 93 грн. (три тисячі двісті тридцять три гривні 93 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 06.12.2011