Рішення № 19887691, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/46730.11.11 За позовомЗаступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ра Експерт Груп"

простягнення 1727273,66 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від прокуратури:не з'явився

від позивача 1:не з'явився

від позивача 2:Нестеренко Г.А.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (надалі КП "Київреклама") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Експерт Груп" (надалі ТОВ "Ра Експерт Груп") про 1727273,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва №00629/08 від 05.11.2008 р. КП "Київреклама" передало у тимчасове користування місця для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а відповідач належним чином грошове зобовязання по внесенню орендної плати не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 1321490,34 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 198223,55 грн., 3% річних у розмірі 31487,79 грн., індексу інфляції у розмірі 82175,25 грн. та пені у розмірі 93896,73 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 21.11.2011 р. у звязку із неявкою представників позивача 1, відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського міста Києва від 21.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 30.11.2011 р. у звязку із неявкою відповідача, позивача 1 та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представники прокуратури та позивача 1, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача 2 в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 5, кв. 3, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11146588 від 16.09.2011 р. та вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2008 р. між КП "Київреклама" (підприємство) та ТОВ "Ра Експерт Груп" (розповсюджувач зовнішньої реклами) укладено договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва №00629/08 (надалі "Договір").

Відповідно до п. 2.1 Договору робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламного засобу на підставі оформленого належним чином дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце відповідно до типових правил розміщення зовнішньої реклами, порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його користування.

Згідно з п. 4.1 Договору розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ та коригуючих коефіцієнтів. Базова плата вказується в додаткових угодах до цього договору

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок підприємства.

Додатковими угодами №1 від 05.11.2008 р., №2 від 05.12.2008 р., №3 від 20.03.2009 р. та №4 від 03.03.2009 р. до Договору сторони погодили місця розміщення рекламних засобів та базову плату.

На виконання умов Договору позивачем передано в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, передбачені додатковими угодами №№ 1- 4.

Спір у справі виник у звязку із неналежним виконанням, на думку прокурора, відповідачем грошового зобовязання за Договором, у звязку з чим прокурор вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі позивачем в суборенду, прийняття відповідачем та користування ним місцями для розміщення рекламної площі за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджується факт виставлення позивачем рахунків-фактур на оплату відповідачем орендних платежів відповідно до умов Договору.

Неотримання відповідачем рахунків-фактур від позивача для здійснення оплати судом не береться до уваги, оскільки отримання рахунків-фактур для сплати є саме обовязком відповідача. Доказів відмови позивача від надання відповідачу рахунків-фактур відповідачем не надано.

Крім того, відповідач не надав суду доказів вчинення дій, які б свідчили про його намагання добровільно виконати обовязки зі сплати грошових коштів у порядку, визначеному Договором, а відтак дана обставина не може звільнити його від виконання грошового зобовязання, про яке йому було достовірно відомо.

За таких обставин, заборгованість відповідача з орендної плати за період з серпня 2010 року по липень 2011 року становить 1321490,34 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь КП "Київреклама" 1321490,34 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Ра Експерт Груп" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з ТОВ "Ра Експерт Груп" заборгованості за Договором у розмірі 1321490,34 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 198223,55 грн., 3% річних у розмірі 31487,79 грн., індексу інфляції у розмірі 82175,25 грн. та пені у розмірі 93896,73 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 25.08.2010 р. по 01.09.2011 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.4 Договору за несвоєчасне або неповне внесення плати розповсюджувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд здійснює перерахунок пені враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 25.09.2010 р., 25.12.2010 р. та 26.06.2011 р. припадають на вихідні дні, а тому останній день виконання грошового зобовязання переноситься на понеділок.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання складає 93 757,06 грн. В іншій частині 139,67 грн. пеню нараховано безпідставно (без врахування ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до п. 7.5 Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами додатково сплачує штраф у розмірі 15% простроченої суми.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобовязання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. у справі №6/196 та від 05.07.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати орендних платежів, прострочення виконання грошового зобовязання більше складає більше 1 місяця, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 198 223,55 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за квітень, травень, червень та липень 2011 року, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 76 830,42 грн. В іншій частині 5 344,83 грн. інфляційні обраховані невірно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 31 487,79 грн.

Відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 р. №1100 ( в редакції, чинній на момент укладення Договору), 10% плати за тимчасове користування місцем, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва незалежно від відомчої належності такого місця, щомісячно нараховується КП "Київреклама" та перераховується розповсюджувачем відповідно до умов договору на підвідомчий рахунок КП "Київреклама", в подальшому розподіляється підприємствам, установам, організаціям комунальної власності або іншим користувачам (балансоутримувачам) цих місць.

З урахуванням наведеного, положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 заступник прокурора Дніпровського району міста Києва правомірно звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Експерт Груп" в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама".

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Ра Експерт Груп" на користь КП "Київреклама" заборгованості у розмірі 1321490,34 грн., пені у розмірі 93 757,06 грн., штрафу у розмірі 198 223,55 грн., інфляційних у розмірі 76 830,42 грн. та 3% річних у розмірі 31 487,79 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Експерт Груп" 02002, м. Київ, вул. Панельна, 5, кв. 3; ідентифікаційний код 35551000) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код 26199714) заборгованість у розмірі 1321490 (один мільйон триста двадцять одну тисячу чотириста девяносто) грн. 34 коп., штраф у розмірі 198 223 (сто девяносто вісім тисяч двісті двадцять три) грн. 55 коп., пеню у розмірі 93 757 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять) грн. 06 коп., інфляційні у розмірі 76 830 (сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 31 487 (тридцять одну тисячу чотириста вісімдесят сім) грн. 79 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Експерт Груп" 02002, м. Київ, вул. Панельна, 5, кв. 3; ідентифікаційний код 35551000) в дохід Державного бюджету України 17 217 (сімнадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять пять) грн. 25 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 01.12.2011 р.