Рішення № 19887370, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/24915.11.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-10» про стягнення 375449,34 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 352 від 30.09.2011 р., відповідача ОСОБА_2., довіреність №42/1 від 18.10.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 275129,87 грн. основного боргу, 100319,47 грн. інфляційних витрат, у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязання за договором № 6898/4-13 від 02.07.1999 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.05.2009 року.

У судовому засіданні 27.05.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив застосувати строк позовної давності, а також визнав позов частково на суму 18659,10 грн.

У судовому засіданні 27.05.2009 року представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2009 року зупинено провадження у справі № 52/249 до вирішення іншої повязаної з нею справи №8/131.

Через канцелярію суду 18.08.2011 року представник позивача подав заяву про поновлення провадження у справі № 52/249.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.10.2011 року.

У судовому засіданні 24.10.2011 року представник позивача заявив усне клопотання, в якому просив замінити Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», протокол від 20.12.2010 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було утворене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20 липня 2001 р. №359 шляхом перетворення Державного комунального обєднання водопровідно-каналізаційного господарства «Київводоканал»у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке є його правонаступником.

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-який стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

У судовому засіданні 24.10.2011 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва на 07.11.2011 року.

У судовому засіданні 07.11.2011 року представник відповідача подав доповнення до відзиву, в якому проти позову заперечував.

В судових засіданнях 07.11.2011 року, 14.11.2011 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувались перерви відповідно на 14.11.2011 року та 15.11.2011 року.

Через канцелярію суду 15.11.2011 року представник відповідача подав доповнення до відзиву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача 5345,78 грн. боргу за інший період, який існував станом на 01.02.2006 року.

Оскільки, борг у сумі 5345,78 грн., який існував станом на 01.02.2006 року, не входить в спірний період, тому правові підстави для стягнення цієї суми відсутні, у звязку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 269784,09 грн. боргу за послуги водопостачання і водовідведення та 100319,47 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2006 року по 01.02.2009 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить застосувати строки позовної давності.

Позовну заяву подано до суду лише 17 квітня 2009 року.

Таким чином, в межах позовної давності позивач мав право звернутись з позовом про стягнення боргу, який виник починаючи з 17 квітня 2006 року.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у пятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено до сплати платіжні вимоги-доручення, зокрема, №14022040 від 14.02.2006 року на суму 7382,46 грн. за лютий та № 15032100 від 15.03.2006 року на суму 5714,79 грн. за березень згідно розрахунку позовних вимог по коду 3-392 за холодне водопостачання та водовідведення, №14022043 від 14.02.2006 року на суму 2 018,26 грн. за лютий та № 15032103 від 15.03.2006 року на суму 1970,96 грн. за березень згідно розрахунку позовних вимог по коду 3-50392 за гаряче водопостачання та водовідведення, строк оплати яких настав відповідно 19.02.2006 року, 20.03.2006 року.

Тому в частині стягнення боргу та інфляційних втрат у розмірі 26992,68 грн. за лютий (7382,46 грн. боргу по коду 3-392 + 2 018,26 грн. боргу по коду 3-50392 + 5566,92 грн. інфляційних втрат) та березень (5714,79 грн. боргу по коду 3-392 + 1970,96 грн. боргу по коду 3-50392 + 4339,29 грн. інфляційних втрат) 2006 року, слід відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-10»(абонент) було укладено договір № 6898/4-13 від 02.07.1999 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобовязується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р № 65, які були чинні на момент виникнення заборгованості, та втратили чинність 18.10.2008 року у звязку з набуттям чинності Правил користуванням системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 року (Правила №190).

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обовязків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у пятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих абонент зобовязаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.7 договору).

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

28.07.2008 року між між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-10»(абонент) було укладено додаткову угоду №1 до договору від 02.07.1999 року №06898/4-13 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якої у звязку зі зміною реквізитів постачальника для здійснення оплати поточних платежів та для платежів в рахунок погашення заборгованості минулого періоду за послуги водопостачання та водовідведення, викласти пункт «Адреси та реквізити сторін»договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.07.1999 року №06898/4-13 в наступній редакції:

- для поточних платежів: ВАТ «АК «Київводоканал», 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, Розрахунковий департамент 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, р/р 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 03327629;

- для погашення заборгованості: ВАТ «АК «Київводоканал», 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, р/р 2600155030771 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 03327664.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 375449,34 грн. (176792,68 грн. борг за послуги з водопостачання та водовідведення питної води та водовідведення питної води, що йде на підігрів по коду 3-392 для потреб холодного водопостачання + 98337,19 грн. борг за послуги з водопостачання по коду 3-50392 для потреб гарячого водопостачання + 100319,47 грн. інфляційних втрат) за період з 01.02.2006 року по 01.02.2009 року.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 6898/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення від 02.07.1999 року, укладеного між ними. На підставі вказаного договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 3-392, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.

Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 3-50392, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.

Однак, договір № 6898/4-13 від 02.07.1999 року не регулює відносини сторін з приводу постачання та відведення відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості (позивач не надав доказів реєстрації лічильників для обліку води, що йде на підігрів і використовується як гаряча), а інші договори, які б регулювали відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З огляду на викладене, позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої.

Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання та відведення питної води, що використовується на підігрів, не ґрунтується на договорі N 6898/4-13 від 02.07.1999 року та є безпідставним. І в позові в цій частині слід відмовити.

Позивач в період з 01.04.2006 року по 01.02.2009 року надав відповідачу за договором № 6898/4-13 від 02.07.1999 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 3-392 для потреб холодного водопостачання обсягом 184943,00 куб. м., що підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Таким чином вартість послуг водопостачання та водовідведення за договором № 6898/4-13 від 02.07.1999 року становить 235121,07 грн. з урахуванням знижки, а враховуючи перерахунки у сумі 18899,58 грн., здійснені позивачем, відповідач повинен був сплатити позивачеві 216221,49 грн. (235121,07 грн. 18899,58 грн.) вартості наданих позивачем послуг з постачання та відведення по коду 3-392 для потреб холодного водопостачання та водовідведення.

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем за спірний період з квітня 2006 року по лютий 2009 року було сплачено 115156,72 грн., а також сплачено 132362,41 грн. в рахунок погашення боргу за попередній період.

Проте, поясненнями відповідача, поданими відповідачем платіжними дорученнями №380 від 09.06.2006 року на суму 35000,00 грн., №75 від 08.05.2007 року на суму 35000,00 грн., №117 від 09.07.2007 року на суму 20000,00 грн. та додатковою угодою №1 від договору №06898/4-13 стверджується факт сплати 90000,00 грн. в рахунок поточних платежів, а 42362,41 грн. в рахунок погашення боргу за попередній період за послуги водопостачання та водовідведення.

Отже, відповідачем за спірний період було сплачено позивачеві 205156,72 грн. (115156,72 грн. + 90000,00 грн.), в звязку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 6898/4-13 від 02.07.1999 року складає 11064,77 грн. (216221,49 грн. 205156,72 грн.).

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Отже, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 6898/4-13 від 02.07.1999 року за спірний період з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення для потреб холодного водопостачання та має перед позивачем заборгованість у сумі 11064,77 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 11064,77 грн. за послуги водопостачання та водовідведення за спірним договором є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог про стягнення основної суми боргу в позові слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення за договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних сум є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 1367,35 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних сум в позові слід відмовити.

Державне мито у сумі 124,32 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 7,81 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-10»(02097, м. Київ, вул. Радунська, 42/10, код 22882986) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 11 064 (одинадцять тисяч шістдесят чотири) грн. 77 коп. боргу, 1 367 (одну тисячу триста шістдесят сім) грн. 35 коп. інфляційної складової боргу, 124 (сто двадцять чотири) грн. 32 коп. державного мита та 7 (сім) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС. Чебикіна