Рішення № 19887340, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/39322.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” м. Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Ілта” м. Києва,

2. Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова” м. Києва

про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобовязання, ціна позову 9609,43 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Якимова А.С.,

від відповідачів 1. Кошицька В.Б., 2. Приходько Я.В.

СУТЬ СПОРУ:

у жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-авто” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 16 серпня 2008 р. на вул. Старообухівська дорога у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Toyota, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1. та автомобіля Peugeоt, д.н. НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Ілта” (далі-відповідач 1.) під керуванням ОСОБА_2

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Toyota, д.н. НОМЕР_1, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7346,95 грн.

Позивач, як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля Toyota відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0208226 від 3 липня 2008 р. страхове відшкодування в розмірі 7346,95 грн.

З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача 1. на свою користь 510 грн. шкоди, з відповідача 2. 6836,95 грн. шкоди, 1155,44 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, 410,22 грн. три проценти річних з простроченої суми, 696,82 грн. пені, а також понесені ним по справі господарські витрати покласти на відповідачів пропорційно заявленим до них сум.

У процесі розгляду справи позивач заявою про зміну позовних вимог від 27 жовтня 2011 р. відмовився від позову до відповідача 1., просив стягнути з відповідача 2. на свою користь 7346,95 грн. шкоди, 1248,98 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, 459,18 грн. три проценти річних з простроченої суми, 748,80 грн. пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зміненому вигляді.

Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених до нього вимог.

Відповідач 2. відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні позов визнав частково.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог до відповідача 1. слід припинити, позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 серпня 2008 р. на вул. Старообухівська дорога у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Toyota, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1. та автомобіля Peugeоt, д.н. НОМЕР_2 який належить відповідачу 1. під керуванням ОСОБА_2

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Toyota, д.н. НОМЕР_1, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7346,95 грн.

Вказані обставини підтверджуються постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 р. у справі № 3-34348.

Позивач, як страховик згідно з платіжним дорученням № 12491 від 10 жовтня 2011 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля Toyota відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0208226 від 3 липня 2008 р. страхове відшкодування в розмірі 7346,95 грн., що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 р. у справі № 3-34348 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху водій автомобіля Peugeоt, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2., який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як особи, яка керувала автомобілем Peugeоt, д.н. НОМЕР_2 була застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № ВС/0112587 (тип договору № 1) від 9 квітня 2008 р. на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.

Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1. збитки, в даному випадку є відповідач 2., відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_2., відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0208226 від 3 липня 2008 р. перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1 мав до відповідача 2. як особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач 2. не виконав зобовязання по оплаті за страховим відшкодуванням в порядку регресу, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 7346,95 грн. шкоди, 1248,98 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 459,18 грн. три проценти річних з простроченої суми, 748,80 грн. передбаченої Законом пені.

Враховуючи, що позивач відмовився від позову до відповідача 1. і відмова прийнята господарським судом, то провадження у справі в частині вимог до цього відповідача на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2., понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 17/393 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ілта” м. Києва припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” м. Києва в іншій частині задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова” (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код 31241449) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” м. Києва (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237) 7346,95 грн. шкоди, 1248,98 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 459,18 грн. три проценти річних з простроченої суми, 748,80 грн. пені, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар