Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/41101.12.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"
2. ПАТ “СК “Аска” в особі Київської філії.
третя особа ОСОБА_1
про стягнення 5 480,70 грн. в порядку регресу
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 дов. № 1736-1/14 від 18.05.2011 р.
від відповідача-1 ОСОБА_3 (представник за довіреністю)
від відповідача-2 ОСОБА_4 дов. № 3879-22/19 від 04.11.2011 р.
від третьої особи не зявився
в судовому засіданні 30.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"про стягнення 5 480,70 грн. в порядку регресу.
11.10.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/411, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, відповідальність якої застрахована відповідачем, призначено розгляд справи на 01.11.2011 року, сторони зобовязано вчинити дії, надати документи.
01.11.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін, на виконання вимог суду надали витребувані документи по справі.
Третя особа в судове засідання не зявилася, поважних причин неявки суду не повідомила.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 17.11.2011 року.
17.11.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.
Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача надав витребувані документи, які долучено до матеріалів справи.
Через канцелярію суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви.
В ході розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ПАТ “СК “Аска” в особі Київської філії.
Ухвалою суд від 17.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.12.2011 року, залучити до участі у справі в якості іншого відповідача ПАТ “СК “Аска” в особі Київської філії.
01.12.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог у звязку із сплатою відповідачем-2 суми боргу.
Представник відповідача-2 надав відзив на позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.
Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представниківсторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
25.10.2007 року між ОСОБА_5 (далі страхувальник) та позивачем було укладено договір страхування наземного транспорту № 19G-0093502 від 25.10.2007 року (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі автомобіль ЗАЗ).
28.08.2008 року на проспекті Гагаріна в місті Києві відбулося зіткнення автомобіля «МАН-4200», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить відповідачу-1, під керуванням громадянина ОСОБА_1 із автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_5
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ЗАЗ був пошкоджений.
Зіткнення відбулося в результаті порушення громадянином ОСОБА_1 правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою Дніпровського районного суду в м. Києві від 20.10.2008 року, № справи 3-18115-1/08.
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно Звіту спеціаліста автотоварознавчого дослідження № 2357 від 23.09.2008 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 5166,68 грн.
Страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5110,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10793 від 08.10.2008 року, та 370,00 грн. за проведення автотоварозновчої експертизи, що підтверджується платіжним дорученням № 10868 від 09.10.2008 року (належним чином засвідчені копії платіжних доручень долучені до матеріалів справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Керуючись п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За таких обставин, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП в розмірі 5480,70 грн.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «МАН-4200», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить відповідачу-1, а винний у ДТП водій ОСОБА_1 є працівником відповідача-1.
З аналізу постанови та документі про ДТП суд дійшов висновку, що автопригода сталась в робочий час працівником відповідача-1, який керував автомобілем належним відповідачу-1. Доказів які б спростовували це суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Виходячи з вищевикладеного, відповідач-1 зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
В ході розгляду справи представником відповідача-1 були надані докази того, що його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем-2 згідно поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВВ/4934397 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Згідно вищезазначеного договору встановлений сторонами ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 25 500,00 грн. Зважаючи на положення п. 2 ст. 12.1 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а саме (згідно розділу 2 Полісу) на 510,00 грн.
Отже, згідно поліса на відповідача-2 було покладено обовязок відшкодувати позивачу спричинену при експлуатації транспортним засобом шкоду в розмірі 4600,70 грн., а на відповідача-1 витрати на проведення експертизи в розмірі 370,00 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн.
З наданого відповідачем-2 платіжного доручення № 4081 від 29.11.2011 року на суму 4600,70 грн., вбачається, що відповідачем-2 перераховано на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 4600,70 грн.
01.12.2011 року в судовому засіданні представником позивача було подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача-1 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 880,00 грн.
Враховуючи викладене, відповідно до норм Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Цивільного кодексу України та положень Закону України “Про страхування”, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 матеріальної шкоді в розмірі 880,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на винуватість дій відповідача-1, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"(01001, м. Київ, вул.. Софіївська, 10, літ. А, код ЄДРПОУ 33403739) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, Ново-Печерський пров., 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 880 (вісімсот вісімдесят),00 грн. матеріальної шкоди, 102 (сто дві),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 05.12.11
Судове рішення № 19886946, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/411. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: