Рішення № 19886802, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/23822.11.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс"

до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре"

про стягнення 108539,47 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №13 від 06.09.2011 року;

від відповідачів: не зявився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре" про стягнення 108539,47 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2007 року між закритим акціонерним товариством " Страхова компанія "АЛЬЯНС" (перестрахувальник за договором) та закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ»(перестраховик за договором) укладено договір № 155/ОП/12/07 пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум (далі договір перестрахування).

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є угода сторін про здійснення пропорційного облігаторного (обов'язкового) перестрахування ризиків, на визначених цим договором умовах.

Положеннями договору встановлюються умови обов'язкового перестрахування перестраховиком ризиків, прийнятих на себе перестрахувальником за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), які перестрахувальник укладатиме у відповідності з Правилами добровільного страхування наземного транспорту № 23.07.06.

Згідно з ч. 2 п. 1.2 договору, включення перестрахувальником ризиків у договір та відповідальність перестраховика по всім ризикам, що підпадають під дію цього договору, здійснюється на облігаторній (обов'язковій) основі, тобто відповідальність перестраховика починається відразу після укладення в належній формі перестрахувальником договорів страхування наземних транспортних засобів.

Пунктом 3.3 договору визначено, що відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється на підставі оформленого перестрахувальником рахунку-бордеро сплачених збитків, в який включаються всі збитки, врегульовані перестрахувальником за звітний місяць, за винятком збитків, зазначених в пункті 3.5. договору та з врахуванням умов підпунктів 3.3.1. і 3.3.2.

Підпунктами 3.3.1, 3.3.2 п. 3.3 договору, встановлені підстави та порядок відстрочення виплати перестраховиком своєї частки збитків.

Пунктом 3.5 договору, визначено „касовий збиток" - збиток, який перевищує 30000,00 грн.

Відповідно до підпункту 2.4.3 п. 2.4 договору, перестраховик зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків та платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування (крім збитків, які вважаються касовими відповідно до пункту 3.5 договору), сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитку (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника.

Рахунок-бордеро № 39 сплачених збитків за березень 2011 року отримано відповідачем 15.04.2011 року. Загальна сума перестрахувального відшкодування за рахунком-бордеро № 39 сплачених збитків за березень 2011 року складає 108539,47 грн.

В порушення зазначених вимог законодавства відповідач зобов'язання, передбачене договором перестрахування та рахунка-бордеро ризиків № 39 не виконав.

Таким чином відповідно до вищевикладеного, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" звернувся до суду з вимогою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре" 108539,47 грн. заборгованості за договором пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155/ОП/12/07 від 29.12.2007 року

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2011 року порушено провадження у справі № 33/238, розгляд справи призначено на 17.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 07.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 22.11.2011 року.

В судове засідання 22.11.2011 року зявився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 108539,47 грн. заборгованості за договором пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155/ОП/12/07 від 29.12.2007 року, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1085,39 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 16681710 від 16.11.2011 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.12.2007 року між закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лідер Ре", та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Альянс», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс", укладено договір пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155/ОП/12/07, предметом якого є угода сторін про здійснення пропорційного облігаторного (обовязкового) перестрахування ризиків.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обовязків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування», перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно п. 1.2 договору, тип договору пропорційний на базі ексцедента суми; перестрахувальник (позивач у справі) страхує у перестраховика ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобовязань за договорами страхування наземних транспортних засобів, укладеними перестрахувальником; частки відповідальності сторін за договором зазначені в додатку № 1 до договору.

У відповідності до положень п. 2.1.3. договору перестрахування, перестрахувальник має право отримати від перестраховика відшкодування частки збитків в розмірі, в терміни і на умовах, викладених в цьому договорі, а також частки витрат, понесених на врегулювання збитку, не враховуючи витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника. Перестраховик відшкодовує пропорційну його долі у збитку частку лише тієї частини таких витрат, що не перевищує 20% від страхової суми.

Перестраховик зобовязаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків та платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування (крім збитків, які вважаються касовими відповідно до пункту 3.5 договору страхування), сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розміру збитків (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника (пункт 2.4.3 договору страхування).

Згідно з пунктом 3.3 договору перестрахування, відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється на підставі оформленого перестрахувальником рахунку-бордеро оплачених збитків, в який включаються всі збитки, врегульовані перестрахувальником за звітній місяць, за винятком збитків, зазначених в пункті 3.5 та з врахуванням умов пунктів 3.3.1 і 3.3.2 договору перестрахування.

Перестраховик має право затримати виплату частки збитків по деяким страховим випадкам повністю або частково. При цьому перестраховик письмово повідомляє про це перестрахувальника в строк не більше 5 (пяти) робочих днів з дня одержання рахунку-бордеро сплачених збитків за звітні періоди, з визначенням переліку позицій рахунку-бордеро, за якими сплату частки страхового відшкодування перестраховик затримує, а також вказати причини такої затримки (в тому числі зазначити перелік документів, які необхідні перестраховику для прийняття рішення про сплату своєї частки, згідно пункту 2.2.5 договору страхування). Перестрахувальник, в разі отримання письмового повідомлення від перестраховика про затримку сплати своєї частки страхового відшкодування, складає новий рахунок-бордеро сплачених збитків, без включення до нього позицій, по яким перестраховик затримує сплату своєї частки, та надсилає його перестраховику. Перестраховик, протягом трьох робочих днів з дня отримання від перестрахувальника нового рахунку-бордеро сплачених збитків, зобовязаний скріпити його своїм підписом та печаткою і направити факсом та поштою (пункт 3.3.1 договору страхування).

У відповідності до положень пункту 3.3.2 договору страхування, перестраховик, протягом десяти робочих днів з дати отримання від перестрахувальника всіх документів, надання яких вимагав, згідно пункту 3.3.1 договору страхування, в разі відсутності зауважень повинен сплатити свою частку страхового відшкодування, включаючи витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку, згідно умов договору страхування. Відшкодування перестраховиком збитків, по яким перестраховик затримав сплату своєї частки страхового відшкодування, здійснюється на підставі укладеного додатку до рахунку-бордеро сплачених збитків протягом десяти робочих днів після отримання підписаного сторонами додатку.

Цим договором страхування встановлюється касовий збиток перестрахувальника, який становить 30000,00 грн. (пункт 3.5 договору страхування).

На підставі договору перестрахування між сторонами укладено рахунок-бордеро ризиків № 39 сплачених збитків за період з 01.03.2011 до 31.03.2011 на суму 108539,47 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлені пунктом 2.4.3 договору перестрахування, строк не виконав свого зобовязання щодо сплати частки страхового відшкодування в розмірі 108539,47 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155/ОП/12/07 від 29.12.2007 року в розмірі 108539,47 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер Ре» (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 40, ідентифікаційний код 32830769) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 32495221) заборгованість в розмірі 108 539 (сто вісім тисяч пятсот тридцять девять) грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 085 (одна тисяча вісімдесят пять) грн. 39 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 29.11.2011 року