Рішення № 19886793, 24.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/44724.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування "

до Закритого акціонерного товариства "НФСК"Добробут"

третя особа ОСОБА_3

про стягнення суми боргу в порядку регресу

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 дов. № 0368/1 від 01.08.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. № 72 від 11.01.2011 р.

від третьої особи ОСОБА_3 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області

в судовому засіданні 24.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми боргу в порядку регресу в розмірі 23154,56 грн.

02.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/447, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.11.2011 року.

24.11.2011 року в судове засідання зявилися представник сторін, вимоги ухвали суду від 23.11.2010 року виконав частково.

Представник позивача надав витребувані документи, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Крім того відповідачем було надано заяву про застосування строків позовної давності.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 22294,56 грн. суми страхового відшкодування, проте заперечував щодо стягнення витрат за автотоварознавче дослідження в розмірі 350,00 грн.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третьої особи ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007 року між ОСОБА_4 (надалі - страхувальник) та КФ ЗАТ “СК “ВЕСКО” (правонаступником якого є ПАТ “СК “АХА Страхування”) було укладено договір страхування наземного транспорту № 297-а/08к від 30.01.2007 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 (надалі автомобіль Toyota)

25.08.2008 року на Житомирському шосе в місті Києві відбулося зіткнення автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 із автомобілем ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України. Вищезазначена обставина підтверджується постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 15.09.2008 року, справа № 3-27251/08.

Згідно Звіту № 837 від 11.09.2008 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок дтп тз становить 22804,56 грн.

На виконання зобовязань за Договором, позивач, на підставі розрахунку страхового відшкодування, виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 2424933,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1891 від 16.09.2008 року. Крім того позивач зазначає, що ним було понесено додаткові збитки за складання звіту визначення вартості матеріального збитку у розмірі 350,00 грн. та підтверджує це долученим до матеріалів справи платіжним рахунком фактури № 5463 від 29.10.2008 року.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 застрахована відповідачем згідно поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВС/0931105 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Полісом ОЦПВВНТЗ № ВС/0931105 передбачені ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну, в розмірі 25500,00грн. і франшиза, яка становить 510,00 грн.

Зважаючи на положення п. 2 ст. 12.1 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а саме (згідно розділу 2 Полісу) на 510,00 грн.

25.11.2008 року позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію № 534/р від 25.11.2008 року з вимогою відшкодування шкоди завданої в результаті дтп в розмірі 23154,56 грн. у відповідності до норм ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

У відповідь на Претензію відповідачем було направлено лист № 273 від 26.01.2011 року, згідно якого Закрите акціонерне товариство "НФСК"Добробут" зобовязувалося перечислити розмір страхового відшкодування відповідно до претензії, проте станом на дату звернення позивача до суду з позовом зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 23154,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке ОСОБА_4 мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки із-за взаємодії з яким завдано механічні пошкодження транспортному засобу належному страхувальнику позивача.

У складі суми страхового відшкодування, яку позивач заявив до стягнення з відповідача було включено вартість послуг за проведення автотовароознавчого дослідження та складання звіту з визначення вартості матеріального збитку в розмірі 350,00 грн.

Відповідно до положень ст.29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Зважаючи на те, що витрати позивача, повязані з проведенням автотовароознавчого дослідження та складанням звіту з визначення вартості матеріального збитку, не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру завданих збитків, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обовязку відшкодування зазначених витрат в розмірі 350,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача з вплати страхового відшкодування складає 22294,56 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 23154,56 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 22294,56 грн.

Відповідачем, відповідно до ст.ст. 32-34 не надано суду належних доказів на спростування обставин викладених у позовній заяві.

В ході розгляду справи відповідач наполягав на відмові у задоволенні судом позову у звязку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до положень ст.ст.256, 257 Цивільного Кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Зважаючи на те, що 25.11.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди завданої в результаті дтп, у відповідь на яку відповідач листом № 273 від 26.01.2011 року зобов'язався перерахувати позивачу страхове відшкодування відповідно до претензії, - отже відповідачем було вчинено дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, а з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу позивач звернувся 31.10.2011 року, суд доходить висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "НФСК"Добробут"(04070, м. Київ, вул.. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, код ЄДРПОУ 32980790) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 70, оф. 1, код ЄПРПОУ 26059781) 22294,56 грн. страхового відшкодування, 222,95 грн. витрат по сплаті державного мита, 227,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 01.12.2011