Рішення № 19886245, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/36928.11.11

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про стягнення 140479, 36 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з’явились

Обставини справи :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відповідно до договору оренди від 25.09.2008 р. заборгованості в розмірі 140479, 36 грн., з яких: борг з орендної плати в розмірі 110428, 05 грн., пеня в розмірі 12852, 63 грн., інфляційні нарахування в розмірі 11635, 20 грн. та 3% річних в розмірі 5563, 48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі № 36/369, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 28.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2008 р. між Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (далі- орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Комерційним банком «Надра»(далі- орендар) укладено договір оренди, за умовами якого, орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди 1/10 частку нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Попова, буд. 20, корпус № 1.

Відповідно до п. 3.1. договору строк оренди становить - 10 (десять) років - з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання "Акту прийому-передачі майна в оренду". В цьому акті зазначається: опис орендовано майна, технічний стан (коефіцієнт зносу), недоліки орендованого майна та інше.

Згідно з п. 4.1. договору орендна плата за користування орендованим майном перераховується у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця, зазначений у цьому Договорі або в інших формах, що не суперечать вимогам чинного законодавства України, при цьому такі розрахунки оформляються додатковими договорами (Витрати по сплаті орендної плати за даним Договором відносяться до витрат Кіровоградської філії банку).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір орендної плати за перші шість місяців становитиме - 9 850 грн. 00 коп. в місяць, а починаючи з сьомого місяця розмір орендної плати становитиме - 14 922 грн. 75 коп. в місяць.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця, за наступний на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. Орендодавець щомісячно до 25 числа поточного місяця зобов'язується надавати акт приймання-передачі послуг оренди за звітний період. Орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату за цим Договором у випадку несвоєчасного виставлення "орендодавцем рахунку.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати орендодавцю, більше ніж на місяць, орендар сплачує пеню в розмірі 0.02 % річних від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України на день сплати. Сплата пені не звільняє орендаря від проведення передбачених Договором розрахунків.

Пунктом 5.1. договору сторони домовились, що прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі Акту прийому-передач підписаного уповноваженими представниками Сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2008 р. орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди наступне нежиле приміщення –частину магазину «Южний», що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Попова, буд 20, корп. 1, загальною площею 98, 5 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі приміщень.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору оренди від 25.09.2008 р. щодо сплати орендних платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 110428, 05 грн. за період з 18.11.2009 до 30.06.2010 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору оренди від 25.09.2008 р. заборгованість з орендної плати в розмірі 110428, 05 грн. за період з 18.11.2009 р. до 30.06.2010 р., пеню в розмірі 12852, 63 грн. за період з 01.01.2010 р. до 28.10.2011 р., інфляційні нарахування в розмірі 11635, 20 грн. за період з 01.12.2009 р. до 28.10.2011 р. та 3% річних в розмірі 5563, 48 грн. за період з 01.12.2009 р. до 28.10.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено договір оренди від 25.09.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди від 25.09.2008 р. в розмірі 110428, 05 грн. за період з 18.11.2009 р. до 30.06.2010 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідно до договору оренди від 25.09.2008 р. в розмірі 12852, 63грн. за період з 01.01.2010 р. до 28.10.2011 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов’язання, у зв’язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 8671, 90 грн. за період з 01.01.2010 р. до 01.02.2011 р.

Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань зі сплати орендних платежів за договором оренди від 25.09.2008 р, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 11635, 20 грн. за період з з 01.12.2009 р. до 28.10.2011 р. та 3% річних в розмірі 5563, 48 грн. за період з 01.12.2009 р. до 28.10.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань в розмірі 11635, 20 грн. за період з 01.12.2009 р. до 28.10.2011 р. та 3% річних в розмірі 5563, 48 грн. за період з 01.12.2009 р. до 28.10.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 136298, 63 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати в розмірі 110428 (сто десять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 05 коп., пеню в розмірі 8671 (вісім тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 90 коп., інфляційні нарахування в розмірі 11 635 (одинадцять тисяч шістсот тридцять п’ять) грн.. 20 коп., 3 % річних в розмірі 5563 (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят три) грн. 48 коп., 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 98 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяОСОБА_2

Повний текст рішення складений: 29.11.2011 р.