Рішення № 19886080, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/19521.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 145654,17 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 86-Д від 05.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 145654,17 грн. на підставі Договору № 8242151 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2004 р., з яких: 131375,26 грн. основного боргу, 10707,37 грн. інфляційних втрат, 3571,54 грн. 3% річних, а також про відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог Договору № 8242151 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2004 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, проте відповідач грошові зобовязання по оплаті поставленої енергії не виконав, в звязку з чим за період з 01.08.2009 р. по 01.09.2011 р. у відповідача виникла заборгованість за наведеним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. порушено провадження у справі № 39/195 та призначено справу до розгляду на 21.11.2011 р. о 12:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.11.2011 р., подав документи на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2011 р., а також Довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради за період з вересня 2011 р. по жовтень 2011 р., номер особового рахунку 8242151, Інформацію щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2011 р. подав відзив по справі № 39/195, відповідно до якого просить прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Київенерго», оскільки відповідно до умов спірного договору відповідач повинен лише забезпечувати надходження коштів на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА, а не перераховувати кошти до КП ГІОЦ КМДА, крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 1888/10 від 09.03.2011 р. були визнані незаконними та нечинними з моменту їх прийняття розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1332 від 30.11.2009 р., № 1333 від 30.11.2009 р., № 392 від 31.05.2010 р., № 191 від 30.03.2010 р., якими керувався позивач при розрахунку суми боргу відповідача за спірний період. Відповідач також вважає, що права позивача були порушені не з його вини, а з огляду на несвоєчасне здійснення оплати теплової енергії у вигляді гарячої води безпосередніми споживачами (мешканцями району), наявність договорів реструктуризації заборгованості, а тому підстави для стягнення з відповідача сум основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2011 р. також подав контррозрахунок по заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 8242151 від 01.11.2004 р.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 21.11.2011 р. підтримав повністю, надав усні пояснення щодо підстав заявленого позову.

Представник відповідача позовні вимоги заперечував з огляду на викладене ним у відзиві по справі № 39/195.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.11.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (споживач, відповідач) був укладений Договір № 8242151 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2004 р., відповідно умов якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі (надалі Договір).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним Договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до даного Договору.

Крім того, відповідно до п. 2.3.5 Договору споживач зобов»язується забезпечувати, зокрема, своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Відповідно до п. 1 додатку 2 до Договору узгоджено, що розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими Розпорядженнями КМДА від 30.05.2007 р. № 643 за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями та орендарями, в разі знаходження їх в житловому будинку (бюджетними та госпрозрахунковими організаціями).

Пунктом 2 додатку 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

Згідно з п. 3 додатку 2 до Договору, у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку 2 до Договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ № 7 вул. Горького, 29 не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Пунктом 8 додатку 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку 2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-7 за адресою: вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку 2 до Договору споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог щодо заборгованості відповідача за використану теплову енергію надав суду облікові картки (табуляграми) відповідача за період з 01.08.2009 р. по 01.09.2011 р. та довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради за період з серпня 2009 р. по серпень 2011 р. (належним чином засвідчені копії вказаних документів додані до позовної заяви). Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за вказаний період становить 140676,86 грн., з яких 131375,26 грн. є заборгованістю відповідача по оплаті за вказану теплову енергію.

Однак, відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобовязання по оплаті отриманої енергії, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з серпня 2009 р. по серпень 2011 р. в розмірі 131375,26 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками (табуляграми) за спірний період. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість у вищенаведеній сумі відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до поданих позивачем облікових карток (табуляграм) відповідача за період з 01.08.2009 р. по 01.09.2011 р. і довідок про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплову енергію КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради за період з серпня 2011 р. по серпень 2011 р. та за період з вересня 2011 р. по жовтень 2011 р. підтверджується, що борг відповідача перед позивачем за період з 01.08.2009 р. по 01.09.2011 р. становить 131375,26 грн., який станом на момент розгляду спору по суті відповідачем не погашений.

При цьому судом перевірено виставлення енергопостачальною організацією (позивачем) до сплати абоненту (відповідачу) сум за поставлену теплову енергію на підставі Договору № 8242151 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2004 р. згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА та Постановами НКРЕ про введення тарифів на теплову енергію (перелік наведено в «Інформації щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію», доданої позивачем до матеріалів справи в судовому засіданні 21.11.2011 р.), які відповідно були чинними у спірний період. При цьому судом враховано, що наданий відповідачем в судовому засіданні контррозрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 8242151 від 01.11.2004 р. фактично підтверджує нараховану позивачем відповідачу до сплати за вказаним договором суму в розмірі 140676,86 грн. за надану теплову енергію у гарячій воді, а також підтверджує суми здійснених відповідачем оплат в рахунок погашення вказаної заборгованості в загальному розмірі 78790,41 грн. (69488,81 + 9301,60). При цьому суд враховує, що фактично 69488,81 грн. є погашенням відповідачем боргу станом на 01.08.2009 р., а 9301,60 грн. є погашенням боргу за спірний період, т.т. з 01.08.2009 р. по 01.09.2011 р., а отже заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.08.2009 р. по 01.09.2011 р. становить 131375,26 грн. (140676,86 грн. - 9301,60 грн. = 131375,26 грн.).

Крім того, судом встановлено, що зміст умов укладеного між сторонами Договору № 8242151 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2004 р. підтверджує, що саме на відповідача покладений обов»язок по своєчасній оплаті вартості спожитої теплової енергії. Так, відповідно до п. 2.3.1 Договору вбачається, що споживач зобовязується, зокрема, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до даного Договору.

У зв»язку з наведеним, спростовуються доводи відповідача, викладені ним у відзиві по справі № 39/195.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 131375,26 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 10707,37 грн. інфляційної складової боргу та 3571,54 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за Договором № 8242151 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2004 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційної складової боргу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 3571,54 грн. та суми інфляційної складової боргу в розмірі 10707,37 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 131375,26 грн., сума трьох відсотків річних в розмірі 3571,54 грн. та сума інфляційної складової боргу в розмірі 10707,37 грн.

Розподіл сум судових витрат між сторонами здійснюється судом за загальними правилами статті 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8; ідентифікаційний код 31731838; р/р 26000000000580 у ВАТ «Фольксбанк», м. Львів, МФО 325213), або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305; р/р № 260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 131375,26 грн. (сто тридцять одну тисячу триста сімдесят п»ять гривень 26 коп.) основного боргу, 10707,37 грн. (десять тисяч сімсот сім гривень 37 коп.) інфляційної складової боргу, 3571,54 грн. (три тисячі п»ятсот сімдесят одну гривню 54 коп.) трьох відсотків річних, 1456,54 грн. (одну тисячу чотириста п»ятдесят шість гривень 54 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення 25.11.2011 р.