Рішення № 19885899, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/43621.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБМУ «Підряд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 16/05 від 16.05.11р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність 16/11 від 1.11.2011р.).

В судовому засіданні 21 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СБМУ «Підряд»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(відповідач) заборгованості в сумі 11741521,79 грн. з них основного боргу 10467229,82 грн., пені 840102,02 грн., втрат від інфляції 271590,92 грн. та 3% річних 162599,03 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 10668796,05 грн. з них основного боргу 9467229,82 грн., пені 785985,16 грн., втрат від інфляції 262680,75 грн. та 3% річних 152900,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки продукції № 54 від 7 вересня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2011 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 року судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову б/н від 3.11.2011р., задоволено клопотання відповідача про здійснення по справі № 10/436 фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу та розгляд справи, у звязку неявкою представників відповідача було відкладено до 17.11.2011 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 року судом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Службу автомобільних доріг у Сумській області, відмовлено в клопотанні відповідача про призначення колегіального розгляду справи № 10/436, частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СБМУ «Підряд»б/н від 17.11.2011р. щодо вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 10/436, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2011 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

7 вересня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки продукції № 54 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується відпустити Покупцю асфальтобетонну суміш (по тексту - товар) відповідної якості для виконання робіт по капітальному ремонту дороги Кіпті- Глухів-Бачівськ, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 31667229,82 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму 22200000,00 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 9467229,82 грн., тобто 31667229,82 грн. 22200000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вже було встановлено судом, 7 вересня 2010 року між сторонами укладено договір поставки продукції № 54 згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується відпустити Покупцю асфальтобетонну суміш відповідної якості для виконання робіт по капітальному ремонту дороги Кіпті- Глухів-Бачівськ, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що загальна сума договору відповідає вартості поставленого товару, згідно накладних.

З матеріалів справи вбачається, що в період з листопада по грудень 2010 року позивач відпустив товар на загальну суму 31667229,82 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001312 від 2.11.2010р., № РН-0001319 від 2.11.2010р., № РН-0001271 від 30.11.2010р., № РН-0001324 від 29.12.2010р. та № РН-0001420 від 31.12.2010р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи), а відповідач прийняв відповідний товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на видаткових накладних.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 2.4. Договору Покупець проводить попередню оплату в розмірі 100% проплатою у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати оформлення рахунку-фактури.

Судом встановлено, що Покупець частково оплатив виставлені Продавцем рахунки-фактури за товар на загальну суму 22200000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року (належним чином засвідчені копії виписок та рахунків-фактур містяться в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як слідує з матеріалів, в порядку досудового врегулювання спору позивач 5.10.2011р. направив відповідачу лист № 172 з вимогами оплатити борг на суму 10467229,82 грн. (копія листа міститься в матеріалах справи). Факт надсилання позивачем вимоги відповідачу на різні поштові адреси останнього підтверджується описами вкладення в цінні листи та фіскальними чеками про оплату відправки поштової кореспонденції №№ 8510 та 8511 (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що суму заборгованості в повному обсязі Покупець на рахунок Продавця не провів, заборгованість за Договором не погасив.

Судом встановлено, що між сторонами був складений акт звірки розрахунків який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 9467229,83 грн. станом на 26.10.2011р. (копія акту міститься в справі).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011р. відповідача було зобовязано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвали суду від 10.10.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 9467229,82 грн., з розрахунку: 31667229,82 грн. (загальна вартість товару) 22200000,00 грн. (частково оплачений товар).

При цьому, в судовому засіданні 21.11.2011р. представник відповідача подав до суду докази, які свідчать про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБМУ «Підряд»заборгованості за Договором на суму 500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28 53 від 18.11.2011р.

Факт часткового погашення відповідачем боргу за Договором з боку представника позивача не заперечувався.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 500000,00 грн. підлягає припиненню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Таким чином розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та нараховується за шість місяців прострочення і від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем передбачених Договором строків оплати товару він зобов'язаний сплатити Постачальнику за весь період прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати отриманого товару в сумі 785985,16 грн.

Згідно п. 7.1. Договору за порушення умов Договору сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та Договором, крім випадків дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), до яких відносяться надзвичайні обставини та події, які роблять неможливим виконання сторонами своїх договірних зобов'язань і не могли бути передбачені сторонами під час укладання Договору, та/або які неможливо було уникнути у розумний спосіб, а саме: землетрус, ураган, шторм, повінь, війна та військові дії, стихійні народні заворушення, дії державних органів влади.

Так, положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення 262680,75 грн. втрат від інфляції та 152900,32 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 500000,00 грн. підлягає припиненню, а позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, про стягнення з відповідача основного боргу 8 967229,82 грн., пені 785985,16 грн., втрат від інфляції 262680,75 грн. та 3% річних 152900,32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача в сумі 25736,00 грн. (25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(ідентифікаційний код: 34575984, адреса: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3 літ. Б, офіс 197, п/р 26005006457001 в АТ «Укрінбанк»м. Києва, МФО 300142), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБМУ «Підряд»(ідентифікаційний код: 25298093, адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31-А, п/р 26007000034968 у ПАТ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 322012), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 8 967229,82 грн. (вісім мільйонів девятсот шістдесят сім тисяч двісті двадцять девять гривень 82 копійки), пені 785985,16 грн. (сімсот вісімдесят пять тисяч девятсот вісімдесят пять гривень 16 копійок), втрат від інфляції 262680,75 грн. (двісті шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят гривень 75 копійок), 3% річних 152900,32 грн. (сто пятдесят дві тисячі девятсот гривень 32 копійки) та судові витрати в сумі 25736,00 грн. (двадцять пять тисяч сімсот тридцять шість гривень). Видати наказ.

3. В частині позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(ідентифікаційний код: 34575984, адреса: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3 літ. Б, офіс 197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБМУ «Підряд»(ідентифікаційний код: 25298093, адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31-А) грошових коштів в розмірі 500000,00 грн. (пятсот тисяч гривень) провадження у справі № 10/436 - припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 28.11.2011р.