Рішення № 19885871, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/38721.11.11 За позовом

До

ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього

стягнення 15012,35 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2 дов. № 794 від 01.02.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього про стягнення 13089,76 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 735,12 грн. пені, 848,30 грн. інфляційної складової боргу та 339,17 грн. річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за період з 01.10.09 р. до 01.10.11 р. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8403002 від 01.05.2001 р. та додатками до нього.

Ухвалою суду від 04.11.11 р. було порушено провадження у справі № 37/387 та призначено її розгляд на 21.11.09 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 21.11.11 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 04.11.11 р. та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.11 р. пояснив, що позовні вимоги не визнає, надав суду письмову заяву про розстрочку виконання рішення строком на 3 календарних місяці рівними щомісячними платежами.

Представник позивача заперечив проти задоволення даної заяви.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Будівельно-монтажним управлінням № 1 Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» ім.. М.П. Загороднього (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8403002 від 01.05.2001 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Додатковою угодою від 28.10.09 р. до договору № 8403002 від 01.05.2001 р. було внесено зміни в преамбулі договору щодо абонента, яким було визначено Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 8403002 від 01.05.2001 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору №8403002 від 01.05.2001 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 8 не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору №8403002 від 01.05.2001 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору №8403002 від 01.05.2001 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 8 за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 2, тел. 458-00-21, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктом 4 додатку № 4 до договору № 8403002 від 01.05.2001 р. визначено, що абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з грудня 2010 р. до вересня 2011 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.09 р. до 01.10.11 р. становила 28089,76 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №8403002 від 01.05.2001 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 15000,00 грн., у звязку з чим станом на 01.10.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 13089,76 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього про стягнення 13089,76 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 735,12 грн. пені, 848,30 грн. інфляційної складової боргу та 339,17 грн. річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за період з 01.10.09 р. до 01.10.11 р. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8403002 від 01.05.2001 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8403002 від 01.05.2001 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 13089,76 грн. за договором № 8403002 від 01.05.2001 р. за період з жовтня 2010 р. до жовтня 2011 р. не спростував, обґрунтованих заперечень проти вказаної суми не навів.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 13089,76 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ПАТ «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього суми основного боргу за договором № 8403002 від 01.05.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 13089,76 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 848,30 грн. інфляційної складової боргу та 339,17 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 8403002 від 01.05.2001 р. за період з грудня 2010 р. до жовтня 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 98,7 % і 99,6 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього за період з грудня 2010 р. до жовтня 2011 р. підлягають 602,81 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 245,49 грн. інфляційних нарахувань.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 8403002 від 01.05.2001 р. станом на 01.10.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 339,17 грн. трьох відсотків річних.

ПАТ «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також просить суд стягнути з відповідача 735,12 грн. пені за порушення грошового зобовязання за договором № 8403002 від 01.05.2001 р. за період з листопада 2010 р. до квітня 2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 7. додатку № 4 до договору № 8403002 від 01.05.2001 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, стягненню з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає пеня в розмірі 735,12 грн. пені за порушення грошового зобовязання за договором № 8403002 від 01.05.2001 р. за період з листопада 2010 р. до квітня 2011 р.

Представник Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього у судовому засіданні 21.11.11 р. надав суду письмову заяву про надання розстрочки виконання рішення у справі № 37/387 строком на 3 місяці у звязку із скрутним фінансовим становищем, у підтвердження чого надав докази (звіт про фінансові результати ха 9 місяців 2011 р., припис прокуратури Оболонського району м. Києва про усунення порушень Закону України «Про оплату праці» № 653-вх/11 від 17.03.11 р. та 40-2061-вих. 4 від 08.07.11 р.) заборгованості по заробітній платі працівникам ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього.

Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити клопотання відповідача частково та розстрочити виконання рішення на 2 місяці.

Розстрочуючи виконання рішення, суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 37/387 від 21.11.11 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 13 089 (тринадцять тисяч вісімдесят девять) грн. 76 коп. основного боргу, 602 (шістсот дві) грн. 81 коп. інфляційних нарахувань, 339 (триста тридцять девять) грн. 17 коп. трьох відсотків річних, 735 (сімсот тридцять пять) грн. 12 коп. пені, 147 (сто сорок сім) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 р. у справі № 37/387 на 3 місяці та стягнувши заборгованість наступним чином:

1.з 21.11.11 р. 4 922,29 грн. основного боргу, 200,94 грн. інфляційних нарахувань, 113,06 трьох відсотків річних, 245,04 грн. пені, 147,67 грн. витрат по сплаті державного мита та 232,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

2.з 21.12.11 р. 4 922,29 грн. основного боргу, 200,94 грн. інфляційних нарахувань, 113,06 трьох відсотків річних та 245,04 грн. пені;

3.з 21.01.12 р. 4 922,28 грн. основного боргу, 200,93 грн. інфляційних нарахувань, 113,05 трьох відсотків річних та 245,04 грн. пені.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 25.11.11 р.