Рішення № 19885747, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/38528.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні великого міста»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Термомонтажтехнології»

про стягнення 256611, 96 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 05.06.2011 р.

від відповідача: не зявились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вогні великого міста»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Термомонтажтехнології» відповідно до договору № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р. заборгованості в розмірі 256611, 96 грн., з яких заборгованість з орендної плати в розмірі 218400, 00 грн., пеня в розмірі 19835, 49 грн., інфляційні нарахування в розмірі 14548, 80 грн., 3 річних в розмірі 3827, 66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. порушено провадження у справі № 36/385, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 28.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вогні великого міста»(далі- орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Термомонтажтехнології» (далі орендар) укладено договір № 1енди нерухомого майна, за умовами якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування обєкт приміщення загальною площею 127, 8 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15, кв. 14, який належить орендодавцеві на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 19/06/09 від 19.06.2009 р. з ТОВ «Хамстер Клаб».

Відповідно до п. 1.3. договору разом з обєктом, що здається в оренду, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володінні та користування за описом, який є невідємною частиною цього договору, обладнання, необхідне для користування таким обєктом. Вартість оренди даного обладнання входить до розміру орендної плати, визначеної цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору вступ орендаря у володіння та користування обєктом, що здається в оренду, настає після укладання сторонами цього договору та акта прийому-передачі обєкта в оренду, який складається сторонами в момент фактичної передачі обєкту оренди.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата за цим договором сплачується орендарем орендодавцю за час фактичного володіння та користування об'єктом оренди (час з моменту вступу орендаря у володіння та користування об'єктом, що здається в оренду, і до моменту його повернення орендодавцю) і складається із плати за користування самим об'єктом та виробничо-експлуатаційних витрат по сплаті послуг, передбачених п.1.4. договору.

Згідно з п. 3.2. договору орендна плата за користування об'єктом становить:

3.2.1. Плата за користування об'єктом становить: 16 800 гривень 00 копійок, що на дату укладення цього договору по курсу Національного банку України гривні до долара США становить 2'100 доларів США за один повний календарний місяць оренди, що є звітним періодом за цим договором, який починається з першого і закінчується останнім днем такого календарного місяця.

3.2.2.Розмір виробничо-експлуатаційних витрат по сплаті фактично спожитих послуг, передбачених п.1.4. договору, визначається орендодавцем у відповідності з діючими тарифами або показниками відповідних лічильників чи рахунками третіх осіб, що надають такі послуги.

Відповідно до п. 3.3. договору підставою для перерахування Орендарем орендної плати є цей договір. Орендна плата сплачується орендарем орендодавцеві щомісячно, авансовим платежем до 5-го числа поточного місяця у національній валюті України в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця зазначений у даному договорі в розділі 11 «Реквізити і підписи Сторін»в розмірі суми плати за користування об'єктом в розмірі суми грошових коштів, вказаної в п. 3.2.1. цього договору, а у випадку зміни курсу Національного банку України долара США до гривні - в розмірі суми грошових коштів у гривні, еквівалентній 2400 доларів США, розрахованій по курсу Національного банку України долара СІНА до гривні на день оплати, та виробничо-експлуатаційних витрат по сплаті послуг, передбачених п.1.4. договору.

Пунктом 5.2 договору сторони домовились, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір вступає в силу з моменту укладання акту прийому-предачі приміщення і є чинним до 30.05.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд 15, кв. 14, загальною площею 127, 8 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі приміщень.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково виконав умови договору № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р. щодо сплати орендних платежів, у звязку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 218400, 00 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р. заборгованість з орендної плати в розмірі 218400, 00 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р., пеню в розмірі 19835, 49 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р., інфляційні нарахування в розмірі 14548, 80 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р. та 3% річних в розмірі 3827, 66 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не зявився, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено договір № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати відповідно до договору № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р. в розмірі 218400, 00 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідно до договору № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р. в розмірі 19835, 49 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобовязання, у звязку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку, оскільки відповідно до приписів п. 6 ст. 232 ГК нарахування пені за прострочку орендних платежів почалось з 06.06.2010 р. і припинилось 05.12.2010 р.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9214, 91 грн. за період з 06.06.2010 р. до 05.12.2010 р.

Окрім того, у звязку з простроченням відповідачем своїх грошових зобовязань зі сплати орендних платежів за договором № 1 оренди нерухомого майна від 10.11.2009 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 14548, 80 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р. та 3% річних в розмірі 3827, 66 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань в розмірі 14548, 80 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р. та 3% річних в розмірі 3827, 66 грн. за період з 05.06.2010 р. до 05.07.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 245 991, 37 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні великого міста»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Термомонтажтехнології» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, б. 15, оф. 14, код ЄДРПОУ 36756113), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні великого міста»(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, б. 28/2, н.п. № 43, код ЄДРПОУ 3614869) заборгованість з орендної плати в розмірі 218 400 (двісті вісімнадцять тисяч чотириста ) грн. 00 коп., пеню в розмірі 9 214 (девять тисяч двісті чотирнадцять ) грн. 91 коп., інфляційні нарахування в розмірі 14548 (чотирнадцять тисяч пятсот сорок вісім) грн.. 80 коп., 3 % річних в розмірі 3827 (три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 66 коп., 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят ) грн. 76 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 29.11.2011 р.