Рішення № 19885683, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/26421.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелон Реалті»

Простягнення 24478,27 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 97 від 30.03.2011

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелон Реалті»(далі - відповідач) стягнення 24478,27 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем, не виконуються умови договору № 58 від 27.09.2010 .

Ухвалою суду від 18.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/264 та призначено розгляд на 04.11.2011 р.

04.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 21.11.2011р., у звязку з відсутністю представника відповідача.

21.11.2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 01.11.2011р., а саме: 01034, м.Київ, вул. Володимирська 47, кв. 10, також судом скеровувались процесуальні документи на фактичну адресу відповідача: 01014, м.Київ, вул. С.Струтинського 8 (поверх 10).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 58 від 27.09.2010 р. про надання житлово-комунальних послуг у приміщенні відповідача за адресою: с.Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, вул.. В.Лобановського 21, корпус 5, приміщення № 101, на підставі якого позивач зобовязався надавати відповідачу послуги з управління будинку, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, нежитлових приміщень та прибудинкової території (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.3.4. Договору Власник зобов'язується сплачувати Підприємству, згідно виставлених розрахунків, кошти за отримані комунальні послуги та послуги по утриманню прибудинкової території.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що обов'язок по сплаті за послуги, що надаються відповідно до умов даного Договору, виникає з моменту підписання договору купівлі - продажу приміщення або з моменту здачі будинку в експлуатацію, якщо Власником укладено Договір бронювання або Договір участі у будівництві об'єкту.

11.08.2010 між ТОВ «Укргаз»та ТОВ «Мелон Реалті»було укладено Договір купівлі - продажу нежитлового приміщення №101 що знаходиться за адресою: с. Чайки, вул. В.Лобановського, буд. 21, корп. 5. З цього моменту у Відповідача виник обов'язок по сплаті за послуги, що надаються відповідно до умов даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору розрахунковим періодом для оплати наданих послуг є календарний місяць. Пунктом 3.3. Договору передбачено, що послуги за цим Договором оплачуються Власником у безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства незалежно від наявності або відсутності виставленого Підприємством рахунку.

Крім того, ст. 3.7. Договору передбачено, що Користувач зобов'язаний щомісячно звертатись до підприємства для отримання рахунків по сплаті експлуатаційних, комунальних та інших витрат.

Розділом 7 договору передбачений порядок приймання - передачі наданих послуг, за яким надання Підприємством послуг, в кінці кожного розрахункового періоду календарний місяць (п.3.1 договору), оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг. Не підписання відповідачем акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 днів від дати його отримання підтверджує виконання підприємством своїх обовязків за договором та прийняття їх користувачем.

За період з 31.12.2010 по 13.10.2011 відповідач порушуючи умов договору не розраховувався за отримані послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 21177,23 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, долученого до матеріалів справи.

Позивач звертався до відповідача з листом-претензією № 282 від 03.10.2011р., в якому просив останнього погасити наявну заборгованість, проте відповідач заборгованість не погасив.

Згідно п.2.2.3 договору, позивач має право нараховувати та стягувати з відповідача пеню та штраф у розмірі, встановленому законодавством України та умовами договору.

Пунктом 6.1.5 договору передбачена відповідальність за несвоєчасне внесення на рахунок підприємства плати за комунальні послуги, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, виходячи з розміру облікової ставки НБУ за період наявності заборгованості.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 24478,27 грн. основної боргу, а саме: 21177,23 грн. основної заборгованості, 1636,74 грн. - пені, 1164,75 грн. інфляційних втрат, 499,55 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Станом на день подачі позову суду відповідач за отримані послуги не розрахувався, доказів відсутності заборгованості не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за отримані від позивача послуги доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 244,79 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелон Реалті»(01034, м.Київ, вул. Володимирська 47, кв. 10, код ЄДРПОУ 34867261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ»(08130, вул. В.Лобановського 21, с.Чайки, Києво Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35411055) 21177 (двадцять одну тисячу сто сімдесят сім) грн. 23 коп. основної заборгованості, 1636 (одну тисячу шістсот тридцять шість) грн. 74 коп. - пені, 1164 (одну тисячу сто шістдесят чотири) грн. 75 коп. інфляційних втрат, 499 (чотириста девяносто девять) грн. 55 коп. 3% річних, держмито в розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 79 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 25.11.2011р. )