Рішення № 19885579, 23.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/23223.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Просто-страхування" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Світова Торгівля"

провідшкодування шкоди в сумі 10487 грн.,

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю; від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У жовтні Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світова Торгівля" (далі відповідач) про відшкодування шкоди в сумі 10 487,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі нанесені їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Бажана в місті Києві, збитки та отримав право на їх відшкодування за рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 порушено провадження у справі № 34/232 та призначено її розгляд на 23.11.2011.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та крім того, зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а саме: 01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б. (отримана позивачем 09.11.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 18001377).

Також, ухвала про порушення провадження у справі була надіслана за повідомленою позивачем поштовою адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50 (отримана відповідачем 07.11.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №18001393).

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Клопотань про відкладення чи перенесення розгляду справи від відповідача не надходило, відтак справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки № 8236522 Головного управління МВС України в м. Києві та постанови Дарницького районного суду м. Києва від 14.10.2008 у адміністративній справі № 3-47810/2008, 11.09.2008 о 15 год. 30 хв. в м. Києві на перехресті вул. Декабристів пр. Бажана була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «KIA Carens»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керувала ОСОБА_2 із автомобілем «ИЖ27175»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14.10.2008 у адміністративній справі № 3-47810/2008. Вказаною постановою ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Carens».

Відповідно до звіту № 2762 про оцінку майна, складеного 27.10.2008 (далі Звіт № 2762), вартість відновлювального ремонту автомобіля Carens»у результаті його пошкодження при ДТП складає 11 835,67 грн.

Реальна вартість матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю Carens», склала 11647 грн., про що свідчить рахунок-фактура № КК-0016945 від 12.11.2008.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування №152612, Серія АТК від 23.05.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" та ОСОБА_2.

За вищезазначеним договором страхування та страховим актом від 20.11.2008, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль Carens»у сумі 10 487 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_2 підтверджується платіжним дорученням № 26574 від 26.11.2008 на суму 10 487 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10 487 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки № 8236522 Головного управління МВС України в м. Києві транспортний засіб автомобіль «ИЖ27175»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди Carens», належить ТОВ «Світова торгівля».

З постанови Дарницького районного суду м. Києва від 14.10.2008 у адміністративній справі № 3-47810/2008 вбачається, що ОСОБА_3. працював у ТОВ «Світова торгівля»водієм, а відтак судом встановлено, що ОСОБА_3. перебував з відповідачем в трудових відносинах.

.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ИЖ27175»встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, виходячи з вказаних норм відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати завдану шкоду.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як убачається зі Звіту № 2762 вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля Carens»у результаті його пошкодження при ДТП складає 11 835,67 грн., проте, відповідно до рахунка-фактури № КК-0016945 від 12.11.2008 реальна вартість цих робіт склала 11647 грн.

Таким чином, реальні збитки власника автомобіля Carens»склали суму 11647 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог у сумі 10 487 грн. (межі фактичних затрат страховика за Договором добровільного страхування).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не спростував факт того, що шкоду автомобілю Carens»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світова торгівля»(01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 33996210) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) 10 487 (десять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. страхового відшкодування, 104 (сто чотири) грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 25.11.2011.