Рішення № 19885299, 15.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/21915.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл

Транспорт"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 12885, 04 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 15 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" (далі позивач, перевізник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, експедитор) 12855, 04 грн., з яких 8591, 19 грн. основної заборгованості, 587, 38 грн. пені, 1136, 86 грн. - процентів річних, 360,83 грн. інфляційних збитків та 2174, 78 грн. - штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.05.2011р. порушено провадження у справі № 24/219 та призначено до розгляду на 04.07.2011р.

В судовому засіданні 04.07.2011р. представники сторін не зявились, проте позивач через канцелярію суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. розгляд справи відкладено на 15.07.2011р.

Позивач та відповідач у судове засідання 15.07.2011р. повноважних представників не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

04.11.2010р. товариством з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір №57 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі договір №57).

Відповідно до п.1.1 договору №57, експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародного та внутрішнього перевезення вантажів автомобільним транспортом (ліцензія НОМЕР_1 видана 14.01.2009р.), а також по організації таких перевезень.

Згідно п. 4.1. договору №57, розрахунки здійснюються в безготівковій формі на умовах 100% передоплати в день завантаження автомобіля на підставі рахунку-фактури, переданого перевізником експедитору за допомогою факсимільного звязку, з наступним наданням оригіналу рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (TTH/CMR) з відміткою вантажовідправника про отримання вантажу, акту виконаних послуг та податкової накладної.

З пункту 4.3. договору №57 вбачається, якщо умови оплати передбачені заявкою, інші ніж в п. 4.1. договору, оплата повинна бути здійснена на умовах заявки.

Відповідно до п. 13 заявки договору №05/11/10 від 01.11.2010р. на транспортно-експедиційне обслуговування з перевезення вантажів автомобільним транспортом, оплата здійснюється по предявленню оригіналу договору-заявки, CMR, рахунку та акту виконаних послуг в строк не пізніше 5 днів.

На підставі договору №57 відповідач направив на адресу позивача заявку-договір №05/11/10 на транспортно-експедиційне обслуговування з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.11.2010р. (далі - заявка), відповідно до якої позивач зобовязався здійснити перевезення вантажу (тютюнова сировина в тюках) по маршруту Trier/Німеччина м. Кременчук/Україна, автомобілем MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_3, а відповідач зобовязався здійснити оплату наданих послуг з перевезення в сумі 33591, 19 грн.

Позивачем 17.11.2010р. на адресу відповідача було відправлено два екземпляри договору №57 на транспортно-експедиційне обслуговування від 04.11.2010р., рахунок-фактуру №СФ-00000445 від 08.11.2010р. (оригінал), два екземпляру акту виконаних послуг від 15.11.2010р., CMR №9911210 від 08.11.2010р. (оригінал), які отримані відповідачем 19.11.2010р., що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення №4912502231778.

Факт прийняття експедитором послуг з перевезення вантажу також підтверджується актом прийомки-здачі виконаних послуг від 15.11.2009р., який підписаний обома сторонами (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

За надані позивачем послуги з перевезення вантажу відповідач в обумовлені заявкою строки не розрахувався.

З матеріалів справи вбачається що позивач звертався до відповідача з претензією № 161 від 29.11.2010р. про сплату заборгованості в сумі 33591, 19 грн.

Після отримання претензії відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послуги з перевезення, а саме: 02.12.2010р. - сплатив 2000,00 грн., 07.12.2010р. - сплатив 10000,00 грн., 18.01.2011р. - сплатив 5000,00 грн., 28.01.2011р. - сплатив 3000,00 грн., 04.02.2011р. - сплатив 3000,00 грн. та 17.02.2011р. - сплатив 2000,00 грн.

Таким чином, відповідачем всього було сплачено позивачу 25000,00 грн.

Позивач стверджує, що станом на 05.05.2011р. за відповідачем існує заборгованість в сумі 8591, 19 грн. та наполягає на її стягнені з відповідача.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг покладається на відповідача.

Сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 13 заявки-договору №05/11/10 від 05.11.2010р.).

Відповідач доказів належного виконання зобовязання суду не надав.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобовязань та наявності у відповідача перед позивачем, станом на 05.05.2011р., заборгованості в сумі 8591, 19 грн.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8591, 19 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 587, 38 грн., річних процентів у сумі 1136, 86 грн., інфляційних збитків в сумі 360, 83 грн. та штрафу в сумі 2174, 78 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.6.4 договору №57 передбачено, що за затримку рахунків за перевезення в обумовлені сторонами строки, експедитор сплачує перевізнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30 відсотків річних, крім того, у випадку затримання оплати більше ніж на один календарний місяць експедитор зобовязується сплатити штраф, який складає двадцять пять відсотків від суми заборгованості.

Розрахунок суми пені, річних процентів, інфляційних збитків та штрафу, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені в сумі 587, 38 грн., річних процентів в сумі 1136, 86 грн., інфляційних збитків в сумі 360, 83 грн. та штрафу в сумі 2174, 78 грн. також є обґрунтованими.

Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 128, 56 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" (52024, Дніпропетровська обл., Дніпропетроський район, сільрада Чумаківська, автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 24 км.; ЄДРПОУ 20960357) 8 591 (вісім тисяч пятсот девяносто одну) грн. 19 коп. основної заборгованості, 587 (пятсот вісімдесят сім) грн. 38 коп. пені, 1 136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 86 коп. 30 процентів річних, 360 (триста шістдесят) грн. 83 коп. інфляційних збитків, 2174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 78 коп. - штрафу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення суду 14.10.2011р.