Рішення № 19885222, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/26312.10.11

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ДоПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 136,65 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність №б/н від 19.03.2010 р.)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6 136,65 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/263 та призначено розгляд справи на 20.09.2011 р.

У судовому засіданні 20.09.2011 р. представник позивача надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2011 р. № 12/263 та пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в засіданні до 30.09.2011 р.

У судовому засіданні 30.09.2011 р. представник позивача надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2011 р. № 12/263 та пояснення з приводу відзиву на позов.

Відповідно до ст.. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в засіданні до 12.10.2011 р.

Відповідач в судове засідання 12.10.2011 р. не зявився. Через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд клопотання не задовольнив.

В судовому засіданні 12.10.2011 р. суд прийшов до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.10.2011 р. судом прийнято рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2007 р. між ЗАТ «Страхова компанія «Галактика» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/90-901-00654.

Обєктом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (забезпечений ТЗ).

30.11.2007 р. сталася дорожньо-транспортна пригода.

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у відповідача.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»суму збитків в порядку регресу в розмірі 6 136,65 грн.

Суд також встановив, що згідно договору №00108 від 20.08.2009 р. про відступлення права вимоги, ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»передало фізичной особі-підприємцю ОСОБА_1 (позивачу) право зворотної вимоги (регресу) по договору страхування №01/90-901-00654 від 20.03.2007 р.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закон, ВР України, від 01.07.2004, № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України від 01.07.2004 р. № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в сумі 6 136,65 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ПАТ КБ «Приватбанк», ЗКПО НОМЕР_3, МФО 320649) 6 136,65 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 65 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В.Прокопенко