Рішення № 19885197, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/44708.11.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Простягнення 10324,20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бєляєв Ю.Л.

Від відповідача Кіорогла І.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»9472,94 грн. суму виплаченого страхового відшкодування, 506,86 грн. пені, 246,30 грн. інфляційних втрат, 103,24 грн. 3% річних, а всього 10324,20 грн. заборгованості.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги частково в сумі 9022,94 грн., в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені просить відмовити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2010 року між позивачем - ТДВ «Експрес Страхування»», як страховиком та ОСОБА_1, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів у формі договору № 201.10.2039390, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1. Умовами вказаного договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено дорожньо-транспортні пригоди.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6899341, між відповідачем - ВАТ HACK «ОРАНТА», як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 1-го типу, зі строком дії з 18.09.2010 по 17.09.2011, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 50 000,00 грн., франшиза 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль марки Honda HRV, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в м.Києві, 25.10.2010 р. на Столичному шосе у м. Києві, сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля марки Honda HRV, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, а також ще двох автомобілів марки ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_3, та автомобіля марки Ford, державний номерний знак НОМЕР_4 внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів .

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2010 у справі № 3-12581/10, гр. ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 35 ГГЖ України, факти які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи).

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу ФОП «ОСОБА_3.»від 22.11.10 р. № 11,, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля марки Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 становить: 11 636,92 гри.

Відповідно до калькуляції філії «Експрес-Авто»AT «Українська автомобільна корпорація»від 26.10.10 р. № КА-0001772 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 становить: 9807,34 грн. /

Згідно страхового акту № 1221-1 від 30.12.2010, пошкодження транспортного засобу марки Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка сталася 25.10.2010 р. на Столичному шосе у м. Києві визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 9 807,34 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 4557 від 30.12.2010, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі: 9 532,94 грн. на користь філії «Експрес Авто».

Відповідно до платіжного доручення № 4556 від 30.12.2010, позивачем було оплачено вартість товарознавчого дослідження в сумі: 450,00 грн. на користь ОСОБА_3.

Відповідно до заяви № 1221 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 2905 від 17.03.2011, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності. Відповідачем вказана вимога була отримана 21.03.2011, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.03.201 1 р. Але в добровільному порядку відповідач відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині вимоги про стягнення суми страхового відшкодування з врахуванням 3% річних в частині 93,44грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності (ЗаявА № 1221 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 2905 від 17.03.2011).

Відповідачем вказана вимога була отримана 21.03.2011, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.03.201 1 р. Але в добровільному порядку відповідач відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 9532,94 грн., за винятком з цієї суми франшизи, передбаченої страховим полісом, яка складає 510 грн. = 9022,94грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню оскільки, відповідно до ст. 547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі.

Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Позивач не надав доказів укладення угоди про неустойку в письмовій формі, відповідно до ст. 547 ЦК України.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнається судом обґрунтованою.

Однак, розрахунок 3% річних позивач також здійснив на всю суму боргу у розмірі 9532,94 грн., між тим суд задовольнив суму боргу в розмірі 9022,94 грн. за період 22.04.2011р. по 25.08.2011р.

Відтак, вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню відповідно у розмірі 93,44 грн. за розрахунком суду:

Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівСередній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

22.04.2011-25.08.20111263%93,440.995-45.11

Вимога позивача щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 246,30грн. не підлягають задоволенню судом, оскільки інфляційного збільшення суми заборгованості за заявлений період не відбулось.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заперечення відповідача, та задовольняє позовні вимоги частково в сумі 9022,94 грн. суми страхового відшкодування, 93,44 грн. 3% річних. В частині стягнення індексу інфляції та пені відмовляє, з підстав вищевикладених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 36086124) 9022 (девять тисяч двадцять дві) грн. 94 коп. суму страхового відшкодування, 93 (девяносто три) грн. 44 коп. 3% річних, 91 (девяносто одну) грн. 36 коп. державного мита та 208 (двісті вісім) грн.84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення пені та індексу інфляції - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.11.2011р.