Рішення № 19884921, 18.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/24618.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит»

до

про Приватного підприємства «Дальнобійник»

про стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача не зявились

не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" про стягнення з Приватного підприємства "Дальнобійник"основної заборгованості у розмірі 20 368,43 грн. та пені у розмірі 94,11 грн.

В ході розгляду справи представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі 10586,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оперативного лізингу (оренди) № 124/ОЛ від 20.08.2010, відповідачем не виконано обовязку щодо своєчасної сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 10586,31.

Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

20.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит»та Приватним підприємством «Дальнобійник»укладено договір № 124/ОЛ оперативного лізингу (оренди) (далі Договір), відповідно до якого лізингодавець зобовязується набути у власність напівпричіп WIELTON NS 34 S (обєкт лізингу) у ТОВ «Вельтон Україна» відповідно до встановленої відповідачем у замовленні специфікації та передати обєкт лізингу в користування відповідачеві на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі), визначену в додатку №2 до Договору.

Строк лізингу становить 36 місяців з дня підписання акта приймання-передачі обєкту лізингу (п. 2.1.Договору).

На виконання умов Договору 11.10.2010 обєкт лізингу було передано відповідачеві, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Відповідно до п. 3.1. договору лізингові платежі, за домовленістю сторін, відображені в додатку №1 до договору, який є його невідємною частиною.

Загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати відповідачем лізингових платежів позивачеві встановлюються в «Графіку сплати лізингових платежів»(додаток №2), який є невідємною частиною Договору. Сплата лізингових платежів здійснюється відповідачем шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок позивача, визначений в розділі 17 цього Договору, якщо інше прямо не передбачено умовами договору (п. 3.2. Договору).

В подальшому, 30.09.2010 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якою встановлювався новий розмір лізингового платежу, а також було викладено в новій редакції Додаток № 2 до Договору, тобто фактично сторонами було погоджено новий графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.10. Договору прямо передбачено обовязок лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі в обсязі та в строки, передбачені у додатку №2 до Договору. Проте, всупереч нормам законодавства та умовам Договору, відповідач свого зобовязання щодо своєчасної сплати лізингових платежів не виконав, у звязку з чим станом на 17.10.2011 заборгованість відповідача перед позивачем становить 10586,31 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом, неоспореним відповідачем.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, повязані з оплатою послуг адвоката, в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату позивачем на користь адвоката ОСОБА_1 5000,00 грн. в якості адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Дальнобійник»(юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенко, 7-А, фактична адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, офіс 4, ідентифікаційний код 31984244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 5, офіс 508, ідентифікаційний код 34349201) 10 586 (десять тисяч пятсот вісімдесят шість) грн. 31 коп. основного боргу, 105 (сто пять) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 23.11.2011