Рішення № 19884822, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/27521.11.11 За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Суми

До Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ «Трейдінг Ко»

Простягнення 29542,37 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачане зявився

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Суми (далі позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ «Трейдінг Ко»(далі - відповідач) стягнення 29542,37 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що останнім відшкодовується шкода дружині особи, яка загинула внаслідок ДТП, яка сталася через порушення правил дорожнього руху працівником відповідача і в результаті чого позивачу завдається майнова шкода, яку позивач має право відшкодувати в порядку зворотної вимоги (регресу) з відповідача.

Ухвалою суду від 18.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/275 та призначено розгляд на 04.11.2011 р.

04.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив відкласти розгляд справи на 21.11.2011р., у звязку з відсутністю представника відповідача.

21.11.2011 представники позивача та відповідача у судове засідання не зявились, про причини своєї відсутності суд не повідомили, відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем були надані всі необхідні документи для розгляду справи по суті спору.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 14.04.2011, а саме: 02002, м.Київ, вул. Челябінська 9-Г.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з наказом №38 від 24.10.2003 року Сумського державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Сумиспирт" генеральний директор ОСОБА_2 відбув на автомобілі "Нісан Прем'єра" у відрядження в місто Донецьк.

На автодорозі Київ - Довжанськ водій ОСОБА_1 керуючи автобусом "Мітсубіші темза сапфір", реєстраційний номер 467-18 КА, вчинив зіткнення з автомобілем, яким керував ОСОБА_2 В результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_2 помер на місці.

Згідно з висновком судової авто технічної експертизи № 4691/18 від 21.11.2003 встановлено невідповідність в діях водія ОСОБА_1 вимогам п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху, які сформували необхідні і достатні умови для настання події і були з нею в причинному звязку.

Після ДТП адміністрацією Сумського державного обєднання спиртової та лікеро горілчаної промисловості «Сумиспирт»було складено Акт за формою Н-1 стосовно нещасного випадку на виробництві, який стався з Олейниковим Д.М.

22.07.04 Сумським міським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України винесено Постанову №2252 "Про призначення страхової виплати у разі смерті потерпілого - ОСОБА_2.", згідно якої було постановлено призначити щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого особам, які мають на це право - 789,55 грн. починаючи з 24 жовтня 2003 року.

Позивач у відповідності до ст. 21, ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»виплатив дружині померлого працівника - ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з березня 2010 по червень 2011 року всього 29542,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями копії яких наявні в матеріалах справи та Списками отримувачів грошової допомоги потерпілим на виробництві з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Суми.

27.05.2004 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області винесено вирок №1-75-2004 по обвинуваченню громадянина ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та винним у скоєні ДТП, внаслідок якого ОСОБА_1 було спричинено смерть потерпілому - ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, даний спір підлягає вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

А частиною першою ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішеннями господарського суду м. Києва від 05.07.2006 №8/314-47/82 та від 14.06.2007 №26/286 підтверджуються факти правомірності відшкодування відповідачем в порядку регресу сум виплат, сплачених позивачем на користь дружини потерпілого ОСОБА_2.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу сум страхових виплат ОСОБА_3 за період з березня 2010 по червень 2011 року всього 29542,37 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звільняється від сплати державного мита.

З огляду на це, відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

З урахуванням викладеного, державне мито в сумі 295,42 грн. (1% від суми задоволених вимог) та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, шляхом їх стягнення в дохід Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33,49,82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства з 100% іноземним капіталом “ААЗ Трейдінг Ко” (ідентифікаційний код 21622958, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (ідентифікаційний код 24014389, місцезнаходження: 40024 м. Суми, вул. Даргомижського, 6; п/р 37178002000294 в ГУДКУ у м.Суми, МФО 837013) 29 542 (двадцять девять тисяч пятсот сорок дві) грн. 37 коп. виплат.

Стягнути з Підприємства з 100% іноземним капіталом “ААЗ Трейдінг Ко” (ідентифікаційний код 21622958, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30) в дохід Державного бюджету України 295 (двісті девяносто пять) грн. 42 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 24.11.2011р.)