Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 51/39821.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 705,17 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники :
від позивача: Мова І.В.
від відповідача: не зявилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 705,17 грн. за договором № 1386 про надання послуг електрозв'язку від 27.11.2009 р. та за договором б/н про надання послуг ADSL - підключення до мережі інтернет, з яких: 652,70 грн. основного боргу, інфляційні нарахування у розмірі 23,48 грн., 20,18 грн. пені, 8,81 грн. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати наданих послуг відповідно до умов вищевказаних договорів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив.
Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв; заявлені позовні вимоги не заперечив.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися відомості щодо місця проживання фізичної особи підприємця.
З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.11.2011 р. вбачається, що місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1.
Ухвала про порушення провадження у справі № 51/398 від 29.09.2011 р. судом направлялась на зазначену у позовній заяві адресу АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою відділу діловодства Господарського суду міста Києва на зворотній стороні вказаної ухвали.
При цьому, адреса відповідача, вказана у позовній заяві, відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.11.2011 р., наданому позивачем.
Разом з тим, конверти з ухвалами, які надсилались відповідачу повернуто до Господарського суду міста Києва з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.
Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи № 51/398.
Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 21.11.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?
Встановив:
27.11.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 1386 про надання телекомунікаційних послуг, за умовами якого позивач відповідно до умов договору зобовязався надавати відповідачу загальнодоступні ( універсальні) та інші послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених відповідачем, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати отриманні послуги відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.2.5. договору у разі несвоєчасної оплати відповідачем отриманих послуг вживати до нього таких заходів: нараховувати пеню; встановлювати рівень кредитування та/або заборгованості з їх оплати, письмово попередивши про це відповідача; в односторонньому порядку змінити порядок оплати послуг на авансовий; скорочувати перелік послуг або припиняти їх надання в порядку, визначеному правилами.
Згідно п. 3.4.2. договору відповідач зобовязаний своєчасно оплачувати отриманні послуги в повному обсязі.
Пунктом 4.5. договору встановлено, що порядок оплати наданих послуг здійснюється попередньою оплатою та в кредит.
У п. 4.15. договору передбачено, що оплата рахунку за отримані послуги проводиться відповідачем в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду ( при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.
У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) відповідач повинен звернутися до служби розрахунків позивача для отримання інформації про належну до сплати суму.
Відповідно до п. 4.16. договору у разі застосування попередньої (авансової) оплати відповідач зобовязаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. Відповідач проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.
Згідно п. 5.2. договору у разі несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг відповідач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яким нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.
У п. 7.1. договору встановлено, що цей договір вступає в силу з дня його підписання позивачем та відповідачем і діє протягом одного року.
Пунктом 7.2. договору передбачено, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.
01.12.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі начальника Цех №18 ЦЕЗ №7 Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет, за умовами якого позивач надає відповідачеві на платній основі послуги доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет позивача по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які відповідач може самостійно замовити через систему самообслуговування.
Відповідно до п.3.2.1. договору відповідач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування послугою, відповідно до розділу 5 цього договору.
Згідно п. 5.1. договору розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів позивача і залежить від обраного відповідачем тарифного плану.
П. 5.2. договору передбачено, що позивач виставляє єдиний рахунок на оплату телекомунікаційних послуг. Нарахування вартості послуги входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що відповідач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набирає чинності з дня укладання відповідачем і діє протягом 1 року з дня укладання.
Згідно п. 8.2. договору, якщо одна зі сторін не заявить письмово про припинення дії договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах.
У п. 11.1 договору зазначено, що укладання договору з боку відповідача означає повне прийняття відповідачем всіх умов договору, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України.
Оскільки суду не надано відомостей про розірвання договору № 1386 про надання телекомунікаційних послуг від 27.11.2009 р. в порядку п. п. 7.1., 7.2. даного договору, та договір про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет від 01.12.2009 р. в порядку п. 8.1., 8.2. даного договору, суд приходить до висновку, що зазначені договори є чинними на день прийняття рішення у даній справі.
За своєю правовою природою укладені між сторонами договір № 1386 про надання телекомунікаційних послуг від 27.11.2009 р. та договір про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет від 01.12.2009 р. є договороми про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.
Обовязок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;
Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р.абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.
Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуг згідно договору № 1386 про надання телекомунікаційних послуг від 27.11.2009 р. та договору про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет від 01.12.2009 р. на загальну вартість 2221,71 грн., однак відповідач розрахувався частково в розмірі 1569,01 грн., що підтверджується копіями рахунків, оборотною відомістю по абоненту, витягом з бази АСКР «АСТРА»(копії в матеріалах справи).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобовязання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги за договором № 1386 про надання телекомунікаційних послуг від 27.11.2009 р., та сплати за користування мережею Інтернет за договором про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет від 01.12.2009 р. у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 652, 70грн.
Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував свої зобовязання належним чином, в той час, як відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги та Інтернет у звязку з чим просить стягнути з відповідача 6694,87 грн. основного боргу.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів погашення заборгованості за договором № 888311-119 від 24.02.2010 р. не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 888311-119 від 24.02.2010 р. у розмірі 652,70 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також, у звязку з простроченням відповідачем виконання зобовязання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги та Інтернет, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. в сумі 20,18 грн.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобовязання, тому підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 20,18 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. у розмірі 23,48 грн. та 3 % річних за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. у розмірі 8,81 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. сума інфляційних нарахувань становить 23,48 грн. та 3 % річних за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. становить 8,81 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. суму інфляційних нарахувань у розмірі 23,48 грн. та 3% річних за період з 21.12.2010 р. по 08.08.2011 р. у розмірі 8,81 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) 652 (шість пятдесят дві) грн. 70 коп. заборгованості, 20 (двадцять) грн. 18 коп. пені, 23 (двадцять три) грн. 48 коп. інфляційних нарахувань, 8 (вісім) грн. 81 коп. 3 % річних, 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пригунова А.Б.
Повне рішення складено: 22.11.2011 р.
Судове рішення № 19884618, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 51/398. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: