Рішення № 19884314, 30.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/30530.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман - УА"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансєвропа"

Простягнення 369185, 76 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1. (дов. №б/н від 30.05.2011 р.) Від відповідачане з'явився У судовому засіданні 30 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хьорман - УА" (далі позивач або замовник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансєвропа" (далі відповідач або експедитор) 369185, 76 грн., з яких 354937, 22 грн. основної заборгованості та 14248, 54 грн. вартості послуг по проведенню технічної експертизи за договором №07/08/2008К від 07.02.2008р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2011р. порушено провадження у справі №24/305 та призначено справу до розгляду на 12.09.2011р.

У судові засідання 12.09.2011р. та 30.09.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві від 08.06.2011р.

Відповідач свого представника в судові засідання не направив, про причини його незявлення суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їм чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 21.09.2011р. наданій позивачем у судовому засіданні 30.09.2011р.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

07.02.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю "Хьорман - УА" та товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрансєвропа" укладений договір №07/08/2008К (далі договір №07/08/2008К).

Згідно договору №07/08/2008К експедитор зобовязався організовувати автомобільне перевезення вантажів замовника із залученням найманого транспорту на умовах, що визначені заявками на транспортно-експедиційне обслуговування (заявка на ТЕО).

Згідно заявки на ТЕО №1 від 15.09.2008р. експедитор мав забезпечити отримання вантажу 18.09.2008р. (відправник компанія Хьорман КГ ФКГ, адреса Хорстштрассе, 17, Штайнхаген/Брокхаген, Німеччина) та його доставку на митний термінал у м. Києві 22.09.2008р. Вантажоотримувачем вантажу є ТОВ "Хьорман - УА".

Вантаж (продукція фірми Хьорман КГ ФКГ), закуплений позивачем за контрактом №1-07 від 20.04.2007р., згідно зі специфікацією №92 від 17.09.2008р., рахунку-фактури №17092008 від 17.09.2008р.

Пунктом 6.1 контракту №1-07 від 20.04.2007р. поставки здійснюються автомобільним транспортом на умовах СІР або EXW (згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс у редакції 2000 року). Згідно рахунку-фактури №17092008 від 17.09.2008 р., поставка вантажу відбувалася на умовах EXW Steinhagen (Франко завод Штайнхаген).

Таким чином, як зазначає позивач, до нього перейшли усі ризики втрати або пошкодження товару при передачі товару від фірми Хьорман КГ ФКГ на заводі-виробнику, тобто ТОВ "Хьорман - УА" є належним позивачем.

Вартість транспортно-експедиційних послуг, згідно п. 4.1. договору №07/08/2008К, визначається заявкою на ТЕО, та згідно п. 4.2. договору №07/08/2008К мала бути сплачена після отримання факсової копії рахунку, але не пізніше дня вивантаження автомобіля.

На дату складання позовної заяви, відповідач, за ствердженням позивача, вантаж не доставив, рахунок на оплату експедиторських послуг не виставив. А отже, строк оплати транспортно-експедиційних послуг не настав.

Втрата вантажу буда підтверджена відповідачем, а саме листом від 23.09.2008р., в якому відповідач повідомив, що 21.09.2008р. на території Польщі відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем тягач SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Narko державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (який здійснював перевезення вантажу, що належить позивачу). Відповідач зазначив у листі, що частина вантажу, імовірно, пошкоджена.

23.10.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №01/23 від 23.10.2008р., у якій позивач зазначив, що у звязку з втратою вантажу, відповідачу необхідно відшкодувати його вартість. Претензія була отримана відповідачем 06.11.2008р. про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Відповідач не здійснив відшкодування збитків понесених позивачем внаслідок втрати вантажу.

30.03.2009. позивачем була укладена угода №01/300309 з польською фірмою "Motoexpert" про проведення технічної експертизи пошкодженого вантажу. Послуги експерта у сумі 1219, 62 євро були оплачені позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті №55.1 від 10.08.2009р., згідно з рахунком-фактурою Faktura VAT 381/2009 oryginal. Експертний висновок отриманий позивачем у серпні 2009р.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач також звертався до відповідача з претензією №01/210211 від 21.02.2011р. та претензію №01/090311 від 09.03.2011р., які позивач повторно направив на адресу відповідача, але відповідач відмовився отримувати претензії.

Вартість втраченого вантажу, згідно рахунку-фактури №17092008 від 17.09.2008р. становить 30381, 25 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позовної заяви складає 354937, 22 грн.

Вартість послуг по проведенню технічної експертизи, яка замовлена на прохання відповідача згідно рахунку-фактурою Faktura VAT 381/2009 oryginal становить 1219, 62 євро, що за офіційним курсом Національного банку України на дату складання позовної заяви складає 14248, 54 грн.

Таким чином, позивач наполягає на стягнені з відповідача вартості втраченого вантажу в сумі 354937,22 грн., та 14 248, 54 грн. вартості послуг по проведенню технічної експертизи.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору в їх сукупності, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 626 цього Кодексу, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивач наполягає на стягненні збитків, які, як він стверджує, виникли в звязку з неналежним невиконанням відповідачем своїх зобовязань по перевезенню вантажів, тобто неналежним виконанням зобовязань по договору №07/08/2008К від 07.02.2008р., внаслідок чого було втрачено вантаж в сумі 354937, 22 грн.

Частиною 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ потерпілої особи, що обмежує її інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних нею доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи, відповідальної за спричинення збитків.

Підставою для їх відшкодування є спричинення збитків внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності причинного-наслідкового звязку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З викладених норм чинного законодавства вбачається, що обовязковими умовами покладення відповідальності за спричинення збитків на відповідача є: наявність самих збитків, факт порушення відповідальною особою відповідача умов договору №07/08/2008К або визначених діючим законодавством вимог щодо здійснення відповідної господарської діяльності, причинний звязок між діями цієї особи та спричиненими збитками.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втрата вантажу була підтверджена відповідачем, а сема, 23.09.2008р. позивачем отримано лист б/н, в якому відповідач повідомив, що 21.09.2008р. на території Польщі відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем тягач SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Narko, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який здійснював перевезення вантажу, що належав позивачу. Відповідач зазначив у листі, що частина вантажу, імовірно, пошкоджена.

На підтвердження позовних вимог позивачем також надано суду копію рахунку-фактури (Rechnung) 17092008 від 17.09.2008р., копію специфікації №92 від 17.09.2008р. з перекладом, копію експедиторської декларації (EUROPAISCHE GEMEINSCHAFT) №8953194 з перекладом та копію CMR- накладної (INTETNATIONALER FRACHTBRIEF) 17092008 з перекладом, якими позивач підтверджує вартість втраченого вантажу.

Отримавши претензію, відповідач не здійснив відшкодування збитків, але попросив відстрочити подання

За таких обставин, позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 354937, 22 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату по проведенню технічної експертизи в сумі 14248, 54 грн., яка за ствердженням представників позивача була проведення для визначення суми вартості втраченого вантажу, господарський суд зазначає наступне.

Позивачем на власний розсуд, була укладена угода №01/300309 від 30.03.2009р. з польською фірмою "Motoexpert" щодо проведення технічної експертизи втраченого вантажу.

Позивачем суду надана копія висновків польською фірмою "Motoexpert", викладених іноземною мовою без перекладу тексту здійсненого відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість втраченого вантажу, згідно рахунку-фактури №17092008 від 17.09.2008р. становить 30381, 25 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позовної заяви складає 354937, 22 грн., а отже, розмір завданих відповідачем збитків було встановлено.

Тобто, наявними в справі доказами не підтверджується необхідність проведення такої експертизи та її безпосередній звязок з необхідністю визначення вартості втраченого вантажу.

Вказана технічна експертиза не була призначена судом і її вартість не може бути віднесена до складу судових витрат, відповідно до вимог ст. 44 ГПК України.

А отже, вимога про стягнення з відповідача вартості на проведення технічної експертизи є необґрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 354937,22 грн. збитків. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансєвропа" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 33690469) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман - УА" (04176 м. Київ, вул. Електриків, 23; код ЄДРПОУ 30473363) 354 937 (триста пятдесят чотири тисячі девятсот тридцять сім) грн. 22 коп. - збитків, 3 549 (три тисячі пятсот сорок девять) грн. 37 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011