Рішення № 19884120, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/29421.11.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24990,00 грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1.представник за довіреністю № 102 від 25.01.2011 року;

від відповідача не зявився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24990,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.08.2008 року між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ІНДІГО" та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту № 206-13091-08, за яким товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ІНДІГО" було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області, 28.02.2009 року о 21 год. 00 хв. на 326 км. автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка в Хмельницькій області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 210430-20, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 16.03.2009 року, 28.02.2009 року ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом ВАЗ 210430-20, держаний номер НОМЕР_2 на 326 км. а/д Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, який рухався попереду, чим порушив п. 12.1,13.1 ПДР України, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Для визначення вартості матеріального збитку завданого власнику застрахованого транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ІНДІГО" замовило проведення автотоварознавчого дослідження в товаристві з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Авто».

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, .N«75 від 23.03.2009 року, вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку завданого власнику застрахованого ТЗ склала 29 463,16 грн.

Страхувальником було надано до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ІНДІГО" рахунок-фактуру № МК-К-06296 від 02.03.2009 року ТОВ «Мегакарс», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 складає 40 959,00 грн.

Проаналізувавши всі надані страхувальницею ОСОБА_2 документи, в тому числі і заяву на виплату страхового відшкодування від 03.03.2009 року, лист ВАТ ВТБ Банку (вигодонабувача по договору страхування) від 25.03.2009 року за № 1402/1-08-2, товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ІНДІГО" визнала ДТП, яка мала місце із застрахованим транспортним засобом 28.02.2009 року, страховим випадком та відповідно до страхового акту №8193/206/305 від 21.05.2009 року та розрахунку страхового відшкодування виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 25 905,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4043 від 26.05.2009 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», підтвердженням чого є копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3.

19.04.2010 року позивач направив до ВАТ «НАСК «Оранта»заяву № БГ-7/8373-09/5 від 15.04.2010 року про виплату відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, проте зазначена заява залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»суми страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.11.2011 року порушено провадження у справі № 33/294, розгляд справи призначено на 21.11.2011 року.

В судове засідання 21.11.2011 року зявився представник позивача та надав пояснення по суті справи, а також в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суду стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 24 990 грн. в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в розмірі 249,90 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, проте через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість представника забезпечити явку в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення господарського спору обмежений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду № 3-2698/2009р. від 16.03.2009 року встановлено, що 28.02.02.2009 року водій керуючи транспортним засобом ВАЗ32104 н.з. НОМЕР_2 на 326 км. а/д Стрий-Знамянка не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Мітсубісі н.з. НОМЕР_1, який рухається попереду, чим порушив п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Вищевказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 206-13091-08 від 26.08.2008 року, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Mitsubishi Lancer, держ. номер НОМЕР_1 № 75 від 23.03.2009 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer держ.намер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, без нарахування величин ВТВ, складає 29463,16 грн.

Згідно страхового акту № 8193/206/305 від 21.05.2009 року та розрахунку страхового відшкодування виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 25 905,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4043 від 26.05.2009 року, виходячи з наступного розрахунку: ( 33 859,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) х 0,78 (коефіцієнт пропорційності страхової виплати) - 505 грн. розмір франшизи) = 25 905,02 грн.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність ОСОБА_4. винного у вчиненні ДТП, застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 третього типу з терміном дії з 20.01.2009 року по 19.01.2010 року.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, була застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

19.04.2010 року позивач направив до відповідача заяву № БГ-7/8373-09/5 від 15.04.2010 року про виплату відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, проте зазначена заява залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 розмір франшизи встановлено в розмірі 510,00 грн. та ліміт відповідальності відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого 25500,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. (25500,00 грн. ліміт відповідальності 510,00 грн. франшизи) в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данкевича, 1, ідентифікаційний код 33831166) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 22.11.2011 року