Рішення № 19884046, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/308

15.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 23230914,63 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О.,

від відповідача Слюсар С.А.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Підприємства “Київські кабельні мережі ВЕО “Київенерго” та відповідачем як правонаступником Дніпровської водопровідної станції укладено договір № 116 від 10 січня 1991 р. на використання електричної енергії, змінений додатковою угодою від 21 грудня 2009 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом березня-вересня 2011 року електричну енергію, заборгувавши йому станом на 1 жовтня 2011 р. 22043086,16 грн., у т.ч. 21917899,54 грн. за активну електричну енергію, 125186,62 грн. за реактивну електричну енергію.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 33432,79 грн., три проценти річних з простроченої суми 170622,81 грн., пеню 983772,87 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, просив зменшити розмір заявлених до нього штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 січня 1991 р. між позивачем як правонаступником Підприємства “Київські кабельні мережі” і Публічним акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал”, як правонаступником Дніпровської водопровідної станції укладено договір № 116 на використання електричної енергії.

21 грудня 2009 р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду, якою указаний договір викладено у новій редакції, з додатком № 2 до укладеного відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2010 р. у справі № 42/288.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у справі копіями вказаних договору, додаткової угоди, рішення господарського суду.

За умовами згаданого договору позивач зобов’язався продавати відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю у визначених точках продажу, а останній –оплачувати вартість використаної електричної енергії.

Порядок обліку електричної енергії та розрахунків за неї врегульований розділом 7 договору та додатком № 2 до цього договору. Зокрема, передбачено, що споживач (відповідач) здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи звітами відповідача про використану ним електричну енергію за березень-вересень 2011 року, рахунками позивача на оплату електричної енергії, актами приймання-передачі товарної продукції між сторонами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду електричної енергії загальною вартістю 22568099,54 грн., нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 125186,62 грн., а всього за договором –22693286,16 грн.

Поясненнями сторін підтверджується факт оплати відповідачем спожитої протягом спірного періоду електричної енергії у розмірі 650200 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 22043086,16 (22693286,16-650200) грн. боргу, 33432,79 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 170622,81 грн. три проценти річних з простроченої суми, 983772,87 грн. передбаченої п. 4.2.1 додатку № 1 до додаткової угоди від 21 грудня 2009р. пені.

Відповідачем не подано переконливих доказів наявності обставин, які в силу вимог ст. 233 ГК України давали б підстави для зменшення розміру заявлених штрафних санкцій, їх розмір відповідає ступеню виконання відповідачем зобов’язання за спірним договором. Тому доводи відповідача з цього приводу є необгрунтованими.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства “Київенерго” задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 22043086,16 грн. боргу, 33432,79 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 170622,81 грн. три проценти річних з простроченої суми, 983772,87 грн. пені, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар