Рішення № 19883352, 24.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 р.

Справа № 5010/2195/2011-17/120

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання імені М.В. Фрунзе", вул. Горького, 58, м. Суми, 40004;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 14268 грн. 35 коп., в т.ч. 6769 грн. 54 коп. борг, 521 грн. 37 коп. інфляційні втрати, 207 грн. 90 коп. 3 % річних, 6769 грн. 54 коп. пеня;

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення 14268 грн. 35 коп., в т.ч. 6769 грн. 54 коп. борг, 521 грн. 37 коп. інфляційні втрати, 207 грн. 90 коп. 3 % річних, 6769 грн. 54 коп. пеня.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своє неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

01.10.2007 р. між сторонами укладено договір № ПР132-6/51 про надання послуг з централізованого опалення, а також додаток № 1, додаток № 2, додаток № 3, додаток № 4 до договору.

У відповідності до п. 1 договору, позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення загальною вартістю 15810 грн.18 коп., що підтверджується актами прийому-передачі від 31.10.10 р., від 30.11.10 р., від 31.12.10 р., від 31.01.11 р., від 28.02.11 р., 31.03.11 р., 30.04.11 р., належно засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

Пунктом 9 договору, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 10 договору, відповідач до 10-го числа розрахункового місяця сплачує виконавцю вартість послуг, визначену відповідно до додатку №1 до договору за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок розрахункового місяця).

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг становить 6769 грн. 54 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 6769 грн. 54 коп. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та річних. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 521 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 207 грн. 90 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського Кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського Кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 3 ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєсані розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 15 договору № ПР132-6/51 від 01.10.07 р. сторони узгодили, що у випадку несвоєчасного внесення плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

На підставі вказаного пункту за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6769 грн. 54 коп.

З огляду на обґрунтованість поданого позивачем розрахунку, позовні вимоги про стягнення 6769 грн. 54 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 6769 грн. 54 коп. боргу, 521 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 207 грн. 90 коп. 3 % річних, 6769 грн. 54 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625, 628, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218, 230, 231 Господарського Кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення 14268 грн. 35 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29 м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 31524633) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", вул. Горького, 58, м. Суми, 40004 (ідентифікаційний код 05747991) 6769 грн. 54 коп. (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень, п'ятдесят чотири копійки) - боргу, 521 грн. 37 коп. (п'ятсот двадцять одну гривню, тридцять сім копійок) - інфляційних втрат, 207 грн. 90 коп. (двісті сім гривень, дев'яносто копійок) - 3 % річних, 6769 грн. 54 коп. (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень, п'ятдесят чотири копійки) - пені, 142 грн. 68 коп. (сто сорок дві гривні, шістдесят вісім копійок) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 29.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Озарко Л. Р. 29.11.11