Рішення № 19883234, 23.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 р. Справа № 5010/2004/2011-19/108 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська,3, м. Коломия,78200

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 1183,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2- юрисконсульт, (довіреність №274 від 06.05.11 )

від відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець, (паспорт НОМЕР_2 від 13.08.98 )

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Дятьківці" звернулось в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 1183,14 грн. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати отриманого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні проти позову вх.№9875/2011-свх від 23.11.11. В обгрунтування заперечень зазначила, що товар нею отриманий, однак оплатити даний товар вона не має змоги у зв"язку із його викраденням.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

26.08.09 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №506/08/09, згідно якого позивач зобов”язався продавати продукцію виробництва АТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, а відповідач в свою чергу оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах даного договору (п.1. Розділу 1).

Відповідно до п.3 розділу III договору, відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу та, як правило, відповідно вибраним продавцем засобами забезпечення боргових зобов"язань покупця, оформленого через юридичну службу продавця. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов"язується у термін 7 (сім) днів повністю оплатити отриману продукцію.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1357,22 грн., що підтверджується видатковою накладною №26714 від 13 липня 2011 року, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи (а.с.10).

В порушення договірних зобов"язань відповідач частково в сумі 200,00 грн. оплатив отриманий товар, що підтверджується карткою клієнта (а.с.15).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №451 від 01.08.11 , з вимогою погасити заборгованість.

У відповідь на претензію, відповідач повідомила, що продукція, яка була поставлена, знаходилась на вулиці у холодильнику ВАТ "Оболонь" та викрадена невідомими особами. Крадіжка відбулася внаслідок неналежного обладнання холодильника засобами захисту.

В судовому засіданні відповідач повідомила про звернення до Коломийського МВ УМВС у Івано-Франківській області, однак належних та допустимих доказів, у відповідності до ст.34 ГПК України, на підтвердження факту крадіжки не надала.

За документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору купівлі -продажу №506/08/09 від 26.08.09 та беручи до уваги часткову оплату поставленого товару (а.с.15-16), заборгованість відповідача перед позивачем становить 1157,22 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань не надала, доводи позивача не спростувала.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 1157,22 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 розділу V договору купівлі-продажу продукції №506/08/09 від 26.08.09 сторони узгодили, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання відповідного грошового зобов"язання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" визначено , що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вказаного пункту договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" позивачем нараховано пеню в сумі 25,92 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок пені. Згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом (а.с.43), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені у сумі 25,92 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530,546, 549, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173, 216, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-7, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Дятьківці" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1183,14 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська,3, м. Коломия,78200 (код 13640534)- 1157,22 (одну тисячу сто п"ятдесят сім гривень двадцять дві копійки) - основної заборгованості та 25,92 (двадцять п"ять гривень дев"яносто дві копійки) - пені, а також 102,00 (сто дві гривні) - судових витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 28.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 28.11.11