Рішення № 19883211, 23.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 р. Справа № 5010/1939/2011-19/98

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач", вул.Промислова,4, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" вул. Паркова, 18а/24, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 57450,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1., (довіреність № 18/11 від 18.11.10.)

від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" звернулось в суд із позовом до приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення заборгованості на суму 57450,41грн. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду , що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 21212854.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи 23.11.11 письмових заяв та клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

22.04.09 між сторонами даного спору укладено договір постачання товару №2204/01, відповідно до якого позивач зобов"язався поставити покупцю товар (бетон товарний, пісок будівельний, залізобетонні вироби) згідно специфікацій, які викладені в додатках до договору , а відповідач в свою чергу - прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (п.1.1. ).

Відповідно до розділу 5 договору "Порядок розрахунків" розрахунок за товар здійснюється в розмірі 100% передоплати на рахунок продавця шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок продавця. За взаємною згодою товар може відпускатись з відстрочкою платежу на 3 (три) календарні дні.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 82111,30 грн., що підтверджується видатковими накладними, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с.17-25).

В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив в повному обсязі отриманий товар.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору постачання товару №2204/01/01 від 22.04.09 та беручи до уваги часткову оплату поставленого товару, що підтверджується банківською випискою та погашенням заборгованості згідно Акта приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року (а.с.26-28), заборгованість відповідача перед позивачем становить 46314,50 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 46314,50 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем відповідачу за період серпень 2010 року - липень 2011 року нараховані інфляційні втрати в розмірі 7876,06 грн. та три відсотки річних в сумі 3259,85 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних та задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 901 Цивільного Кодексу України, 193 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 55, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" до приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 57450,41 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" вул. Паркова, 18а/24, м.Івано-Франківськ,76000 (код 32604960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач", вул.Промислова,4, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (код 22191495) - 46314,50 (сорок шість тисяч триста чотирнадцять гривень п"ятдесят копійок) - основного боргу, 7876,06 (сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень шість копійок) - інфляційних втрат та 3259,85 (три тисячі двісті п"ятдесят дев"ять гривень вісімдесят п"ять копійок) - 3 % річних, а також 574,51 ( п"ятсот сімдесят чотири гривні п"ятдесят одну копійку) - державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 25.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 25.11.11