Рішення № 19882956, 08.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа № 15/5009/6672/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Запоріждіпроводгосп”, 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105

до відповідача Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області, 72552, Запорізька область, Якимівський район, с. Атманай, вул. Матросова, 5-А

про стягнення 86475,69 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник дов. № 692 від 21.11.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Запоріждіпроводгосп” до відповідача Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області про стягнення 86475,69 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2011 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 23.11.2011. Розгляд справи переносився.

В судовому засіданні 08.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: 02.03.2009р. між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Запоріждіпроводгосп»(Позивач) та Атманайською сільською радою (Відповідач) було укладено договір № 08043 на виконання проектно-вишукувальні роботи. За результатами виконаних робіт між сторонами підписано акт здачі-прийомки проектно вишукувальної продукції від 02.03.2009р. № 86 на суму 105 345,60 грн. Відповідачем частково сплачено суму заборгованості в розмірі 40000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 65345,60 грн. суму основного боргу. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних 5392,42 грн. та суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 15737,67 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково в обґрунтування заперечень зазначив наступне: виконані роботи по Договору були частково сплачені 19.05.2009 року у сумі 40 000 грн. Остаточний розрахунок до теперішнього часу не проведений, у звязку з чим Позивачем на залишок заборгованості нарахована неустойка у вигляді компенсування інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання на суму 21 130,09 грн. Також відповідач зазначив, що Атманайська сільська рада є бюджетною організацією, не дивлячись на своєчасне замовлення грошових коштів на розрахунки з Позивачем, останні не надійшли з районного бюджету. Просить в задоволенні позову в частині стягнення суми штрафних санкцій відмовить.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02.03.2009р. між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Запоріждіпроводгосп»та Атманайською сільською радою було укладено договір № 08043 на виконання проектно-вишукувальні роботи.

Відповідно до п. 1.1. Договору від 02.03.2009р., Позивач бере на себе зобов'язання виконати проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: «Будівництву водоводу питної води від с. Давидівка до с. Атманай Якимівського району Запорізької області»у строки визначені сторонами в календарному плані.

Відповідно п. 2.1. Договору, Відповідач за виконання проектно-вишукувальної роботи зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплатити Позивачу кошти згідно з протоколом договірної ціни у сумі 105 345,60 грн.

Згідно п. 2.2 договору проміжні розрахунки провадяться по актам виконаних робіт відповідних етапів. Замовники після перевірки обсягів виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів підписує акт здачі приймання робіт і сплачує ці роботи. По закінченню всіх робіт по договору «Замовник»на підставі акту здачі-прийомки готової продукції з урахуванням оплати по актам готовності окремих етапів і наданих всіх екземплярів готової продукції здійснює кінцевий розрахунок з Виконавцем.

02.03.2009р. між позивачем та відповідачем підписано Акт здачі-прийомки проектно вишукувальної продукції від 02.03.2009р. № 86 на суму 105 345,60 грн.

14.01.2011р. та 23.05.2011р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензії про оплату заборгованості за виконанні роботи.

Акт підписано з боку відповідача без будь яких зауважень та заперечень щодо якості виконаних робіт.

Позивачем було отримано листи від 26.01.2011р. за № 31 та від 21.07.2011р. за № 246, якими Відповідач повністю погодився із сумою боргу та повідомив про скрутне фінансове становище.

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів оплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надано.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України Замовник (Відповідач) зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити Підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

З урахуванням викладених обставин та вимог чинного законодавства суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних за період з 12.03.2009 року по 31.10.2011 року в розмірі 5392,42 грн., суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 15737,67 грн. за період з 12.03.2009 року по 01.10.2011р. з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням п. 2.2 договору проміжні розрахунки провадяться по актам виконаних робіт відповідних етапів. Замовники після перевірки обсягів виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів підписує акт здачі приймання робіт і сплачує ці роботи. По закінченню всіх робіт по договору «Замовник»на підставі акту здачі-прийомки готової продукції з урахуванням оплати по актам готовності окремих етапів і наданих всіх екземплярів готової продукції здійснює кінцевий розрахунок з Виконавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача щодо нарахування суми штрафних санкцій з проханням зменшити їх до 1,00 грн. суд вважає безпідставними, оскільки з урахуванням норм чинного законодавства України викладених вище, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. 3% річних та сплата суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення не є штрафними санкціями з урахуванням чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штраф, пеня), тоді як 3% річних та втрати від інфляційних процесів не відносяться до неустойки, а відтак не можуть бути зменшенні судом.

Перевіривши розрахунок позивача суд вважає його частково обгрунтованим та за наслідком перерахунку суду присудженню до стягнення підлягають наступні суми: а саме в сумі 15737,67 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 5387,05 грн. 3 % річних, внаслідок невірності розрахунку позивача.

Заперечення проти позову відповідача є безпідставними в внаслідок викладеного.

За викладених обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду на до 30.03.2012р.

Суд на час прийняття рішення у справі не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки ним не надано доказів в обґрунтування скрутного фінансового становища та не доведено обставин з якими повязано неможливість виконання судового рішення.

Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє відповідача від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Запоріждіпроводгосп” задовольнити частково.

2. Стягнути з Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області, (72552, Запорізька область, Якимівський район, с. Атманай, вул. Матросова, 5-А; код ЄДРПОУ 00432159) на користь Державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Запоріждіпроводгосп” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105; код ЄДРПОУ 01039228) суму основного боргу в розмірі 65345,60 грн., суму 3% річних в розмірі 5387,05 грн., суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 15737,67 грн., державне мито в розмірі 864,75 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 13.12.2011р.

13.12.2011