Рішення № 19882905, 09.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.11 Справа № 24/5009/7169/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом: Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма “Росія” (71162, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Набережна, 14-А)

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 11 128,71 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 07.12.2011р. № 20

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

03.11.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма “Росія” (ПСП “Агрофірма “Росія”) з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача 11 128,71 грн., з яких: 10 400,00 грн. - сума попередньої оплати та 728,71 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором від 17.06.2011р. № 29.

Ухвалою від 03.11.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/7169/11, судове засідання призначено на 09.12.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.11.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши наступне. 17.06.2011р. між сторонами укладено договір, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар на загальну суму 13 000,00 грн. Позивач 21.06.2011р., згідно виставленого рахунку, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача, грошові кошти, у розмірі 10 400,00 грн., що є попередньою оплатою вартості товару. Однак відповідач свого обов'язку з поставки товару не виконав, а перераховану попередню оплату вартості товару у розмірі 10 400,00 грн. повертати відмовився посилаючись на складне матеріальне становище. 30.08.2011р. позивачем вручена відповідачу претензія, на суму 10 400,00 грн. щодо повернення суми попередньої оплати, яка залишена без задоволення. На підставі п. 6.1. договору відповідачу нараховоно пеня у розмірі 728,71 грн. за період з 12.07.2011р. по 31.10.2011р. З урахуванням викладеного, позивач просить на підставі ст. ст. 173, 174, 193, 198, 216-219, 226, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвала про порушення провадження у справі направлено на вказану у позові адресу. Таким чином, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2011р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма “Росія” (Покупець) укладено договір № 29, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобовязується передати у власність Покупця товар, які оплачені Покупцем.

Відповідно до п. 2.1. договору, продукція постачається з моменту внесення попередньої оплати з 17.06.2011р. по 065.07.2011р., але не пізніше 20 робочих днів, від дня отримання авансу 80%.

Розділом 3 договору визначено, що вартість продукції, що поставляється за даним договором, становить 13 000,00 грн. (п. 3.1.). Покупець вносить аванс в розмірі не менш 80 % вартості договору 10 400,00 грн. (3.2.).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань (п.4.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2011р., згідно виставленого відповідачем рахунку, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 10 400,00 грн. попередньої оплатою, що підтверджується платіжним дорученням № 1925 від 21.06.2011р.

Отже, ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був поставити товару за договором в строк до 11.07.2011р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у встановлений договором строк, а саме 12.07.2011р., відповідач, свого обов'язку з поставки товару не виконав, а перераховану позивачем попередню оплату вартості товару у розмірі 10 400,00 грн., повертати відмовився, посилаючись на складне матеріальне становище.

Встановлено, що 30.08.2011р. ПСП “Агрофірмою “Росія” вручена відповідачу претензія від 30.08.2011р. № 566 на суму 10 400,00 грн., вимогою у пятиденний термін з дня отримання претензії повернути позивачу авансовий платіж в сумі 10 400,00 грн., що складає 80 % від суми договору від 17.06.2011р. № 29.

Проте претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, факт невиконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з нормами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (…), а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712).

Згідно із п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На день розгляду спору в суді відповідач доказів поставки товару та доказів повернення позивачу за його вимогою попередньої оплати суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 400,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 728,71 грн. пені за період з 17.07.2011р. по 31.10.2011р. за несвоєчасну поставку товару.

При цьому позивач посилається на п. 6.1. договору, згідно якого за несвоєчасне виконання зобовязань, передбачених в п. 2.1. даного договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожний день прострочки.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано суду розрахунок пені за 132 дні прострочки в сумі 728,71 грн., який судом визнаний законним та обґрунтованим, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 111,28 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, МФО 351005 АК “УкрСиббанк” м. Харків) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Росія” (71162, Запорізька область., Бердянський район, с. с. Новопетрівка, вул. Набережна, 14-А, код ЄДРПОУ 25223209, р/р 26000301161821 в філії “Промінвестбанк” в м. Бердянськ, МФО 313117) 10 400 (десять тисяч чотириста) грн. 00 коп. попередньої оплати, 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 71 коп. пені, 111 (сто одинадцять) грн. 28 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 12.12.2011р.

12.12.2011