Рішення № 19882479, 05.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа № 24/342/10-15/5009/4427/11-31/5009/4427/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представників: від позивача ОСОБА_1, адвокат, договір від 2.08.10 р.; від відповідача ОСОБА_2, довіреність №251 від 3.11.11 р.;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «Ремшляхбуд»);

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж, Запорізька область, м. Вільнянськ, (скорочено ВАТ «Запоріжжяобленерго»);

про стягнення 236562,97 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Хуторним В.М., справі привласнено №24/342/10-15/5009/4427/11-31/5009/4427/11, час і місце проведення чергового засідання не змінювалось, розгляд справи відкладався до 28.11.2011 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.11 р.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

ТОВ «Ремшляхбуд», у звязку з безпідставними відключеннями електроенергії, звернулось з позовною заявою до ВАТ «Запоріжжяобленерго»про стягнення 236562,97 грн., з яких: 87827,7 грн. - подвійна вартість недовідпущеної електроенергії; 31214,82 грн. - безпідставно отримана оплата за фактично неспожиту електроенергію ; 117520,45 грн. збитки у вигляді плати за орендоване обладнання, вартість придбаного електрогенератора та вартість витраченого пального для забезпечення роботи електростанцій.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. ст. 15, 16, 21, 509, 530, 615, 623, 629 1212 ЦК України, та ст. ст. 193, 224, 277 ГК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.

Відповідач у справі заперечує проти позову, вважає його безпідставним. Рішенням господарського суду Запорізької області по справі від 14.02.11 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 26.04.11 р., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 87827,7 грн. подвійної вартості недовідпущеної електроенергії, 5302,22 грн. збитків, 31214,82 грн. безпідставно отриманої оплати за фактично неспожиту електроенергію, 1243,45 грн. державного мита, 124,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10512,61 грн. витрати, повязані з наданням послуг адвоката. В решті позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.11 р. рішення та постанову скасовано частково. Спір в частині позовних вимог про стягнення 112218,23 грн. збитків та 31214,82 грн. безпідставно отриманої оплати за фактично спожиту електроенергію та судових витрат скасовано та направлено на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2007 р. між ТОВ «Ремшляхбуд»та ВАТ «Запоріжжяобленерго»було укладено договір на постачання електричної енергії № 80, за яким енергопостачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Електроенергія постачалась на обєкти ТОВ «Ремшляхбуд»: асфальтобетоний завод с. Купріянівка та промбаза с. Дружелюбівка.

В період часу з 11.11.09 р. по 17.12.09 р. та з 11.02.10 р. по 18.03.10 р. відповідач припиняв подачу електричної енергії позивачу на зазначені обєкти. На підтвердження відключень відповідачем надані акти від 11.11.09 р. та від 11.02.10 р. Відповідачем акти про підключення електричної енергії не складались, тому дати підключення (17.12.09 р. та 18.03.10 р.) визначені судом виходячи з пояснень представників сторін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. у справі 10/488/09 встановлена відсутність правових підстав у відповідача для припинення постачання електричної енергії позивачу по факту першого відключення.

В позові ТОВ «Ремшляхбуд»стверджує, що за період відключення з 11.11.2009 р. по 17.12.2009 р., він був змушений використовувати електричні станції та генератор для забезпечення електричною енергією своїх виробничих потужностей. 12.11.2009 р. між позивачем та Державною аварійно-рятувальною службою було укладено договір № 54, згідно якого позивачу надано у користування електростанції ЕСД-200, ЕСД-10. Витрати для відновлення електропостачання шляхом підключення дизельних електростанції склали 86882,43 грн., з яких: 81580,21 грн. вартість палива та 5302,22 грн. - оплата за користування електростанціями. Також, з метою забезпечення освітлення та обігріву виробничої бази в с. Дружелюбівка позивачем придбано бензиновий генератор FORESTER ЕС 5500 вартістю 5399,1 грн., яким витрачено бензину АИ-95 на загальну суму 12251,52 грн. Всього витрати понесені позивачем для відновлення електропостачання шляхом придбання та підключення бензинового генератору склали 17650,62 грн. Витрати позивача на використання електростанцій та генераторів внаслідок протиправного відключення від електропостачання складають 117520,45 грн. З цих сум спірними є суми 81580,21 грн. вартість палива для роботи електростанції ЕСД-200, ЕСД-10 та 12251,52 грн. вартість витраченого бензину АИ-95, позивач вказує, що всього дизельними електростанціями ЕСД-200 та ЕСД-10 ВС витрачено 13641,6 л дизельного пального на загальну суму 81580,21 грн., а бензиновим генератором FORESTER ЕС 5500 у період відключення з 11.11.2009 р. по 17.12.2009 р. 1728 л бензину АИ-95 на загальну суму 12251,52 грн. та з 11.02.2010 р. по 18.03.2010 р. витрачено 1680 л бензину на загальну суму 12987,4 грн. Всього на суму 106819,13 грн. Стосовно решти (суми 5302,22 грн. та 5399,1 грн.) спір вирішено в минулих судових засіданнях.

Крім того, як стверджує ТОВ «Ремшляхбуд», з метою запобігання відключення від електропостачання позивач був змушений частково сплатити виставлений відповідачем рахунок на суму 31214,82 грн., за електричну енергію, яку він не спожив у серпні 2009 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 138033,95 грн. не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За вимогами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність учасника правовідносин є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, розмір збитків, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Позивачем на підтвердження збитків витраченого пального надані накладні на придбання пального та банківські виписки про його оплату в спірних періодах, акти про списання пального, договір №15 від 1.12.09 р. на виконання робіт по зимовому утриманню автомобільних доріг у м. Вільнянськ на 2009 р., договір №1 від 1.01.10 р. на виконання робіт по зимовому утриманню автомобільних доріг у м. Вільнянськ на 2010 р., договір на виконання робіт від 16.11.09 р. з облаштування площадки для стоянки легкового автотранспорту, акт приймання виконаних робіт за лютий 2010 р., договір субпідряду №50/7 від 1.10.2009 р., акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р., договір №101Д-08 від 15.08.08 р. на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк, акт та довідку приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р., але з цих документів не вбачається яка кількість асфальтобетону була вироблена позивачем в періоди часу з 11.11.2009 р. по 17.12.2009 р та з 11.02.2010 р. по 18.03.2010 р., не підраховано питому вагу вартості електричної енергії, необхідної для виробництва одиниці продукції або години виконаних робіт. При цьому слід враховувати, що реальними збитками буде лише позитивна різниця у вартості виробленої електроенергії орендованими та придбаними електростанціями та електроенергії, яка підлягала поставці за договором №80. Необхідність використання електричної енергії при виробництв асфальтобетону повинна бути підтверджена технологічними картами.

Стосовно стягнення збитків в розмірі 106819,13 грн. вимоги ТОВ «Ремшляхбуд є недоведеними, тому в цій частині слід в задоволенні позову відмовити.

Стосовно вимог про повернення зайво сплачено вартості електричної енергії в розмірі 31214,82 грн. суд погоджується із наступною позицією відповідача. За спожиту у серпні 2009 р. електроенергію позивачем було надано відповідачу Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за серпень 2009 р., згідно якого було визначено вартість спожитої у серпні 2009 р. електроенергії та надано для оплати рахунок № 08080 від 03.09.2009 р. на суму 31214,77 грн. Зазначений рахунок було оплачено позивачем частинами, а саме: 29.09.2009 р. було сплачено 16620,45 грн. та 30.09.2009 р. - 14594,37 грн. із зазначенням конкретного призначення платежу "оплата за електроенергію за серпень 2009 р. згідно рахунку № 08080 від 03.09.2009 р.". Отже, сума у розмірі 31214,77 грн. є повною оплатою саме за спожиту позивачем у серпні 2009 р. електроенергію згідно рахунку № 08080 від 03.09.2009 р.. та ніяким чином не може бути частковою оплатою рахунку № 09080 від 06.10.2009 р. на суму 142281,53 грн. за спожиту електроенергію у вересні 2009 р., оскільки оплата за спожиту у серпні 2009 р. електроенергію була проведена позивачем до виставлення рахунку №09080 від 06.10.2010 р.

Таким чином, сума оплачена Позивачем за спожиту ним в серпні 2009 р. електроенергію в розмірі 31214,82 грн. не може бути безпідставно отриманим майном, оскільки позивач спожив електричну енергію у серпні 2009 р. та здійснив її оплату виключно на підставі договору про постачання електричної енергії та рахунку № 08080 від 03.09.2009 р., а отже, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати, в тому числі оплата послуг адвоката (20000 грн.), підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам (39,37%).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову в частині стягнення 138033,95 грн. відмовити.

На виконання рішень господарського суду Запорізької області від 14.02.2011 р. та від 05.12.2011 р. по даній справі видати наказ наступного змісту:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Чехова, 45, код ЄДР 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 123, код ЄДР 20488682) 87827 грн. 70 коп. подвійної вартості недовідпущеної електроенергії, 5302 грн. 22 коп. збитків, 931 грн. 30 коп. державного мита, 92 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7874 грн. витрат, повязаних з наданням послуг адвоката.

В іншій частині позову відмовити.».

Суддя В.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 07.12.2011 р.

07.12.2011