Рішення № 19882436, 30.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа № 20/5009/5980/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до Відкритого акціонерного товариства “Весна” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (63063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23)

2.Головне управління МНС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 65)

3.Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької обласної державної адміністрації (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-А)

За участю: Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, пр.Ювілейний, 30)

про визнання права власності на захисну спорудусховище та витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 (дов. № 01/690 від 14.11.2011 р.);

Від відповідача - Колесников А.В. (директор);

- ОСОБА_2 (дов. № 307 від 28.10.2011 р.);

Від третьої особи-1 не зявився;

Від третьої особи-2ОСОБА_3(дов. № 01/13/888 від 03.03.2011 р.);

ОСОБА_4 (дов. №01/13/4339 від 17.11.2011р.);

Від третьої особи-3ОСОБА_5 (дов.№13 від 26.01.2011р.);

Від прокурора Соловйова О.С. (посвідчення №235)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про визнанням за Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області права власності на захисну споруду сховище, що розташоване в будівлі інв. №10000031 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 та витребування зазначеного майна із чужого незаконного володіння відповідача.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/5009/5980/11, судове засідання призначено на 31.10.2011р. Ухвалою від 31.10.2011р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління МНС України в Запорізькій області, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.11.2011р. У порядку ст.29 ГПК України відповідно до письмової заяви, яка отримана судом 17.11.2011р.,до участі у справі для представництва інтересів держави вступив прокурор Хортицького району м.Запоріжжя. Ухвалою суду від 17.11.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької обласної державної адміністрації, розгляд справи відкладено на 30.11.2011р.

30.11.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. Відповідно до додатку №1 до наказу Фонду державного майна України №503 від 10.05.1995р. та додатку №2 до постанови Кабінету Міністрів України №343 від 15.05.1995р. “Про затвердження переліку обєктів, що підлягають обовязковій приватизації у 1995 році” до переліку таких підприємств у Запорізькій області увійшов Запорізький завод магнітофонів “Весна”. 23.08.1995р. Регіональним відділення ФДМУ по Запорізькій області видано наказ №1020 “Про перетворення Запорізького заводу магнітофонів “Весна” у відкрите акціонерне товариство. При приватизації Запорізького заводу магнітофонів „Весна” окремо зазначались об'єкти, що не підлягають приватизації. Так, директором заводу затверджено вихідні дані для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу, серед яких визначено об'єкти, які не підлягають приватизації, у тому числі: об'єкти цивільної оборони (п.3). При проведенні у листопаді 1994р. інвентаризації основних засобів Заводу магнітофонів „Весна”, розташованих за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 3, складено інвентаризаційний опис, в якому визначено класифікатор дільниць та відділів Запорізького заводу магнітофонів „Весна", серед яких у позиції 33 значиться: код цеху ”80” (згідно з класифікатором цехів “80” - Заводоуправління) - код дільниці „71” - ГО (тобто, цивільна оборона). Також у переліку об'єктів, що не підлягають приватизації Запорізьким заводом магнітофонів „Весна”, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України “Про приватизацію державного майна", станом на 01.07.1995р. міститься у п.1: “Гражданская оборона (кількість -1)” залишкової вартості 8471053 тис. крб.” У пункті 14.4. акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Запорізькій області № 1020 від 23.08.1995р., виділено: “...Об'єкти, які не підлягають приватизації, вартість майна яких складає 8473 млн. крб.” У пункті 7 розділу III плану розміщення акцій ВАТ “Запорізький завод магнітофонів “Весна” міститься перелік об'єктів, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду товариства, а саме: у п.7 б) п.1 зазначено: “майно об'єкта ГО, 8471053 тис. крб. (залишкова вартість)”. Таким чином, при приватизації шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство до статутного фонду товариства не увійшли об'єкти, що не підлягають приватизації, а саме: об'єкти цивільної оборони. Отже, об'єкт цивільної оборони, який не увійшов до статутного фонду ВАТ “Весна”, розташований саме за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3. Відповідно до розпорядженням КМУ від 26.11.2008р. №1473-р “Про підготовку та проведення у 2009-2012 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)” РВ ФДМУ по Запорізькій області листом №11-11-05723 від 06.10.2009р. повідомило ВАТ “Весна” про необхідність проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони, що перебуває на балансі підприємства. ВАТ “Весна” неодноразово письмово повідомлялося про необхідність проведення технічної інвентаризації захисних споруд відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України. Листом №211 від 26.08.2010р. відповідач повідомив про неможливість укладання із бюро технічної інвентаризації договору на проведення технічної інвентаризації захисних споруд, оскільки захисних споруд цивільної оборони на балансі підприємства не обліковується та згідно з витягом Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” від 28.05.2005р. будівля №1000003, розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 3, в цілому зареєстрована за ВАТ “Весна” та є приватною власністю. Також листом № 06 від 11.01.2011р. ВАТ “Весна” повідомило про здійснення перевірки захисної споруду та направило акт комплексної перевірки захисної споруди № 29784, одночасно зазначивши, що зазначений об'єкт передано у власність ВАТ ”Весна” та обліковується на балансі підприємства як підвал будівлі інв.№10000031. В той же час, листом № 01/7-1/736 від 23.02.2011р. Головне управління МНС України в Запорізькій області направило перелік захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), що підлягають технічній інвентаризації та перебувають у державній власності в Запорізькій області, в якому у пункті 21 переліку значиться захисна споруда - сховище №29784, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 3, що знаходиться на балансі ВАТ “Весна”. Отже, із вищезазначеного вбачається, що захисна споруда за вказаною адресою знаходиться на балансі ВАТ “Весна”. Листом № 11-11-04712 від 28.07.2011р. РВ ФДМУ по Запорізькій області направило ВАТ “Весна” для підписання акт проведеної 20.06.2011р. перевірки державного майна, яке не увійшло в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ “Весна", але перебуває на його балансі. У відповідь листом №229 від 05.08.2011р. відповідач повідомив про неможливість підписання зазначеного акту, оскільки останній не відповідає методичним рекомендаціям щодо проведення перевірки та відсутні документи в підтвердження обставин щодо незаконного оформлення ВАТ “Весна” права власності. Абзацом 5 п.”в” ч.2 ст.5 Закону України “Про приватизацію державного майна” (в редакції від 03.02.2004р.) встановлено, що захисні споруди цивільної оборони мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації. Оскільки спірне майно залишилось у власності держави, однак ВАТ “Весна” вважає його своєю приватною власністю, РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулося до господарського суду з даним позовом. Позивач просить позовні вимоги задовольнити, на підставі ст.ст.15, 16, 387, 392 ЦК України визнати за РВ ФДМУ по Запорізькій області право власності на захисну споруду сховище, що розташоване в будівлі інв. №10000031 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 та витребувати зазначене майно із чужого незаконного володіння ВАТ “Весна”.

Прокурор у судовому засіданні надав усне пояснення, згідно з яким вважає позовні вимоги обґрунтованими та звернув увагу, що прокуратурою Хортицького району м.Запоріжжя 21.03.2011р. відмовлено у порушенні кримінальної справи за зверненням начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області про незаконне відчуження ВАТ “Весна” захисної споруди цивільної оборони лише з тих підстав, що у період приватизації Запорізького заводу магнітофонів “Весна” Кримінальний кодекс України не містив статті, що передбачає відповідальність за незаконну приватизацію державного майна (т.1 а.с.78).

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві зазначив, що викладені в позові доводи не відповідають фактичним обставинам, вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню. На підставі наказу РВ ФДМУ по Запорізькій області № 1020 від 23.08.1995 р. та переліку майна, що передається у власність ВАТ “Весна” від 30.07.1999р. оформлено право власності на майно, що значиться у переліку, в тому числі і на будівлю інв.№10000031, розташовану за адресою: м.Запоріжжя вул.Новобудов, 3. Посилання позивача, що у п.14.4 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу окремо виділено об'єкти, які не підлягають приватизації, вартість майна яких складає 8473 млн.крб., не відповідають дійсності. Дійсно, в акті оцінки була зазначена вартість майна, що не підлягає приватизації, але до цього переліку не увійшла будівля інв. № 10000031, про що свідчить перелік майна від 30.07.1999р. Передавши своїм наказом у власність ВАТ “Весна” будівлю інв.№10000031, розташовану за адресою: м.Запоріжжя вул.Новобудов, 3, на теперішній час позивач безпідставно на безоплатній основі намагається позбути права власності законного власника, що є порушенням норм ст.321 ЦК України. Право власності відповідача на вказану будівлю інв.№1000031 підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №8786540 від 28.10.2005р., наданим ОП ЗМБТІ, відповідно до якого будівля є 100% приватною власністю ВАТ “Весна”, підставою для реєстрації є наказ Фонду державного майна №1020 від 23.08.1995р. та Перелік нерухомого майна від 20.07.1999р. ВАТ “Весна” несло відповідні витрати по утриманню вищезазначеного майна, акціонери ВАТ “Весна” сплатили відповідну вартість пакету акцій ВАТ. Позивач не надає до матеріалів справи жодних доказів у підтвердження права державної власності на вищезазначене майно. Твердження позивача щодо права державної власності на захисну споруду №29784 яка, на думку РВ ФДМУ у Запорізькій області розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 3, ґрунтуються на плані розміщення акцій ВАТ “Запорізький завод магнітофонів “Весна”, де начебто міститься перелік обєктів, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду товариства, та акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу, що не може бути належним доказом у розумінні ст.34 ГПК України. До того ж, у цих документах чітко не вказано обєкту цивільної оборони сховище інв.№29784, що знаходиться в будівлі інв.№10000031 за вказаною адресою. Усі накази РВ ФДМУ по Запорізькій області, на підставі яких здійснювався процес приватизації та реєстрація прав власності відповідача, на даний час є чинними, в установленому порядку недійсними не визнані. Докази незаконності передачі відповідачу в процесі приватизації того чи іншого майна, незаконного заволодіння та набуття його без достатньої правової підставі відсутні. Існування захисної споруди сховища в будівлі інв. №10000031 є не доведеним, згідно з планів поверхів будівлі, в тому числі підвалу, захисна споруда - сховище №297894, не обліковується. Зі свого боку, ВАТ “Весна” наказом №22 від 23.09.2010р створило комісію, до складу якої включено фахівця відділу керування корпоративними правами й держмайна РВ ФДМУ по Запорізькій області, який для проведення обстеження та перевірки захисної споруди №29784, яка начебто знаходиться за адресою Новобудов, 3, не зявився.Листом №144 від 21.04.2011р. відповідач звертався до керівника РВ ФДМУ по Запорізькій області з проханням направити уповноваженого представника для здійснення перевірки та підписання відповідного акту, який до цього часу так і не зявився. Разом з тим, 28.07.2011р. від позивача було отримано два примірники акту перевірки державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось на їх балансі. Даний акт не був затверджений, не містив дати складання, інвентаризаційного номеру захисної споруди цивільної оборони, що підлягала перевірці, площі, адреси її розташування, обладнання, що в ній знаходиться, а також не відповідав методичним рекомендаціям щодо проведення технічної інвентаризації та затвердженій формі такого акту. Враховуючи зазначені порушення, відповідач листом №299 від 05.08.2011р. повернув даний акт перевірки з проханням привести його у відповідність до діючого законодавства та висловив свою готовність до плідної співпраці в правовій площині у рамках діючого законодавства. Згодом відповідач звертався до позивача з проханням надати документи, що підтверджують право державної власності на майно, що не увійшло до статутного капіталу ВАТ “Весна”, а також розяснити яким чином було виявлено порушення у вигляді незаконного оформлення відповідачем права власності і в чому воно полягає, після чого отримав позовну заяву. Відповідач заявив, що позивачем пропущено строк позовної давності для захисту порушеного права, встановленої ст.257 ЦК України. Просить у задоволенні позову відмовити.

У додаткових письмових поясненнях до відзиву (том 2 а.с.3-5) відповідач зазначив наступне. На виконання наказів РВ ФДМУ по Запорізькій області був розроблений план розміщення акцій Запорізький завод магнітофонів “Весна” та складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, де у пункті 16 визначено вартість майна, що підлягає приватизації (розмір статутного фонду акціонерного товариства) що дорівнює (ряд.13-рід.14+ряд.15) = 473358 млн.крб. Ряд.13 - це вартість цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшли ряд.10.1. - будівлі, споруди ; ряд.14 - вилучено вартість 14.3.-державного житлового фонду, 14.4. - вартість обєктів, які не підлягають приватизації (де не зазначено що це саме об'єкти цивільної оборони - захисна споруда - сховище). 28.11.1995р. виданий сертифікат акцій № 0000000-18934320, в якому визначено статутний фонд в сумі 437358 млн.крб., загальна кількість акцій - 18934320 шт, номінальною вартістю 25000 крб. На протязі 1996-1998 років відбувався процес продажу акцій ВАТ “Весна” фізичним та юридичним особам України шляхом обміну їх на приватизаційні сертифікати. Протоколом № 9 засідання комісії з продажу акцій ВАТ “Весна”, затвердженого начальником РВ ФДМУ по Запорізькій області 18.05.1998р., постановлено, що вартість статутного фонду ВАТ “Весна” в сумі 473 млн.грн - сплачено, процес продажу акцій ВАТ “Весна” вважається завершеним. Згідно з наказом № 687 від 23.06.1998р. начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області процес приватизації вважався завершеним. На виконання вищезазначеного наказу та протоколу видано сертифікат акцій - одинадцятий випуск, яким підтверджується, що РВ ФДМУ по Запорізькій області належать прості іменні акції номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 0шт., на загальну суму 0грн. Протоколом № 9 від 18.05.1998р. позивач підтвердив, що не має частки у статутному фонді ВАТ “Весна”. Крім того, 20.07.1999р. згідно з переліком, зареєстрованому в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, передано у власність ВАТ “Весна” 45 об'єктів нерухомості, в тому числі і будівлю інв.№ 10000031, розташовану за адресою: м.Запоріжжя вул.Новобудов, 3, за які в процесі приватизації акціонерами ВАТ “Весна” була сплачена їх вартість. Тобто, ВАТ “Весна” набуло право власності на вказане майно шляхом, не забороненим діючим законодавством України, а отже є належним власником будівлі інв.№10000031 і в жодному разі не заволодівало ним незаконно, а тому витребування його у законного власника є порушенням діючого законодавства та права приватної власності. Оскільки при оцінці майна та складання плану приватизації позивачем не було проведена вартісна оцінка обєкту цивільної оборони, не було окремо визначено його вартості, індивідуальних ознак, докази, які підтверджують вартість якого саме обєкту цивільної оборони не було сплачено відповідачем під час приватизації відсутні. Відповідач стверджує, що жодного обєкту цивільної оборони йому не передавалось ані в оренду, ані в приватну власність, ані користування. Також у судовому засіданні представники відповідача надали усні пояснення, згідно з якими заводоуправління розташоване у девятиповерховій будівлі, в якій відсутній підвал.

Третя особа Головне управління МНС України в Запорізькій області по суті спору пояснило, що відповідно до окремого доручення МНС України на третю особу покладено лише ведення електронного обліку захисних споруд цивільного захисту Запорізької області. Статус захисної споруди, її основні технічні характеристики визначаються паспортом захисної споруди, підписаним керівником експлуатуючої організації і представником управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району). Книга обліку захисних споруд Запорізької області заповнюється відповідно до показників, зазначених у паспортах захисних споруд області, а електронний облік, у свою чергу, ведеться відповідно до показників, зазначених у книзі обліку та паспортів захисних споруд. Відповідно до електронного обліку захисних споруд, що знаходиться у Головному управління МНС України в Запорізькій області, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 3, знаходиться захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) №29784 із наступними показниками: тип захисної споруди сховище, вбудоване; клас сховища ІІ, площа 1030 м2 ; місткість 2060 чоловік, рік введення в експлуатацію 1981; стан готовності обмежено готове. Іншу інформацію, яку витребує суд, можливо отримати лише в Управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької обласної адміністрації, на яке покладена організація з планування укриття населення у захисних спорудах і ведення їх обліку.

Третя особа - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької обласної адміністрації надало письмове пояснення, згідно з яким відповідно до “Положення про управління...” управління займається плануванням укриття населення у захисних спорудах та веде їх облік. Згідно з існуючим обліком за ВАТ “Весна” обліковується захисна споруда цивільного захисту, а саме: сховище №29784, яке призначене для укриття працівників ВАТ “ Весна” під час можливих надзвичайних ситуацій. Відповідно до облікової картки вищезазначене сховище було здане в експлуатацію у 1981 році, має площу 2060кв.м. та розраховано на 1030 осіб.

Представник третьої особи - Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” у судові засідання не зявився. На виконання ухвали суду через канцелярію направлено повідомлення, що право власності на будівлю інв.№100000031 за адресою: вул. Новобудов, 3 у м.Запоріжжя зареєстровано за ВАТ “Весна” на підставі наказу Фонду державного майна від 23.08.1995р. №1020; переліку нерухомого майна від 20.07.1999р. Разом з цим ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації направило копії документів з матеріалів інвентаризаційної справи на обєкти нерухомості за вказаною адресою, в тому числі інв.№10000031.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали доказів, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.1995 р. № 343 (а.с. 10 т. 1) затверджено перелік обєктів, що підлягають обовязковій приватизації у 1995 році. Відповідно до додатку № 2 до даної постанови в перелік обєктів, що підлягають обовязковій приватизації у 1995 році по Запорізькій області увійшов Запорізький завод магнітофонів “Весна” (14311941).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 18.07.1995 р. № 764 “Про прийняття рішення щодо приватизації обєктів, які підлягають перетворенню у відкриті акціонерні товариства” (а.с. 6 т. 2) видано дозвіл на приватизацію обєктів, що знаходяться у загальнодержавній власності, зокрема, Запорізький завод магнітофонів “Весна”, код за ЗКПО 14311941.

Наказом першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 26.07.1995 р. № 791 (а.с. 11 т.1) створено та затверджено склад комісії з підготовки до приватизації Запорізького заводу магнітофонів “Весна”.

Протоколом засідання комісії по оцінці вартості цілісного майнового комплексу Запорізького заводу магнітофонів від 21.08.1995 р. (а.с. 15 т.1) визначено оціночну вартість в сумі 473358 млн.крб. станом на 01.07.1995 р.

У матеріалах справи міститься копія переліку обєктів, які не підлягають приватизації згідно з розділом 1 ст. 5 п. 2 Закону “Про приватизацію” по Запорізькому заводу магнітофонів “Весна” станом на 01.07.1995 р., який підписаний директором та головним бухгалтером ЗЗМ “Весна”. В переліку зазначено, зокрема, обєкт: цивільна оборона, кількість 1, первісна вартість 10215077 тис.крб., залишкова вартість 8471053 тис.крб.(а.с. 14 т.1)

23.08.1995р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Запорізького заводу магнітофонів “Весна”, код за ЗКПО 14311941, в пункті 14.4 зазначено вартість обєктів, які не підлягають приватизації в сумі 8473 млн.крб. (а.с. 16-17 т.1).

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області затверджено план розміщення акцій ВАТ Запорізький завод магнітофонів “Весна” (1995 рік) (а.с. 18-21 т.1). У пункті 7 даного плану зазначено перелік обєктів, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду, зокрема в таблиці “б” зазначено: “майно обєкта ГО залишковою вартістю 8471053 тис.крб.”

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 23.08.1995 р. № 1020 (а.с. 12, 79, 114 т. 1) створено ВАТ Запорізький завод магнітофонів “Весна” шляхом перетворення Запорізького заводу магнітофонів “Весна” у відкрите акціонерне товариство; затверджено: акт оцінки майна ВАТ Запорізький завод магнітофонів “Весна”, план розміщення акцій, списки осіб, які мають пільги на придбання акцій.

Відповідно до Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ “Весна”, за підписом начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області від 20.07.1999 р. (а.с. 70,116 т. 1), згідно з наказом “Про перетворення Запорізького заводу магнітофонів “Весна” у відкрите акціонерне товариство” від 23.08.1995 р. № 1020, РВ ФДМУ по Запорізькій області передало ВАТ “Весна”, зокрема, обєкт нерухомості: будівля інв. № 10000031 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 23.06.1998 р. № 687 (а.с. 22 т. 2) завершено приватизацію ВАТ “Весна”, враховуючи результати продажу державної частки акцій відкритого акціонерного товариства “Весна” та на підставі сплати за них.

Згідно з Довідкою ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації № 16536 від 28.10.2011 р. (а.с. 112 т.1) та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №878626 (т.1 а.с.81), право власності на будівлю інв. № 10000031 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, зареєстровано за ВАТ “Весна” на підставі наказу органу Фонду державного майна № 1020 від 23.08.1995 р., Переліку нерухомого майна від 20.07.1999 р. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 28.10.2005р.

Відповідно до інвентаризаційного опису Заводу магнітофонів “Весна” (типова міжвідомча форма № інв-1) від 21.06.1999р. основних засобів, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, під порядковим номером 33 “Класифікатора дільниць та відділів Запорізького заводу магнітофонів “Весна” станом на 01.11.1994 р. значиться ГО, код цеху - 80, код дільниці 71, під порядковим номером 23 “Класифікатора цехів” значиться заводоуправління, код цеху 80 (а.с.22-23 т. 1).

У витязі з інвентаризаційного опису (а.с. 24 т. 1) зазначено: відділ 71 ГО, найменування майна (44 порядкових номера) із зазначенням їх інвентарних номерів, в тому числі корпус №2А, рік випуску 10/81, інвентарний номер 10000465.

Згідно з Переліком захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), що підлягають технічній інвентаризації та перебувають у державній власності і знаходяться на балансі місцевих органів виконавчої влади Запорізької області (а.с. 40 т. 1) за підписом т.в.о начальника управління цивільного захисту ГУ МНС України в Запорізькій області по вул. Новобудов, 3, м. Запоріжжя розташовано сховище № 29784 загальною площею 1030 кв.м, стан готовності ОГ, балансоутримувач ВАТ “Весна”.

У матеріалах справи міститься акт комплексної перевірки захисної споруди № 29784, затверджений в.о. директора ВАТ “Весна” (а.с. 32-33 т. 1). Акт складений комісією, створеною в.о. директора на підставі наказу № 22 від 23.09.2010р. В акті зазначені загальні відомості: адреса: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, призначення сховища у мирний час: побутові приміщення, дата прийомки ЗС в експлуатацію: 1981 р. У висновку комісії визначено: обладнання виробило термін експлуатації, загальний технічний стан ЗС ЦО не готова.

28.01.2010 р. директором ВАТ “Весна” затверджено Акт технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (сховища) № 29784 (а.с. 41 т.1), відповідно до якого адресою розташування захисної споруди є вул. Новобудов, 3 (вбудована), рік вводу в експлуатацію 1981, інвентаризаційна вартість 558,860 тис.грн., форма власності захисної споруди державна.

Відповідно до п. 4.10 Положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької облдержадміністрації (затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації 17.06.2008 р. № 214), управління організовує роботу з планування укриття населення у захисних спорудах, веде їх облік, контролює стан утримання таких споруд, бере участь у роботі комісії з питань визначення їх стану.

Згідно з обліковою карткою сховища, копія якої долучена до письмового пояснення Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької обласної державної адміністрації, сховище має № 29784, адреса: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 (клас сховища 2, тип сховища вбудоване, рік здачі в експлуатацію 30.12.1981), належить ВАТ “Весна”, його загальна площа становить 1030 кв.м, загальна кубатура 3200 куб.м.(а.с. 76 т. 2).

Відповідно до паспорту сховища № 29784 (перекреслено 28900), копія якого надана в судовому засіданні представником Головного управління МНС України в Запорізькій області, сховище має адресу: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, розташоване в 2-му корпусі, вбудоване в будівлю 3-х поверхів, загальна площа 1030 кв.м, загальний обєм 3200 куб.м., місткість 2035 чол. (т.2 а.с.78-79).

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 41, ст. 13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом.

Приписами з ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Предметом даного позову є визнання за Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області права власності на захисну споруду сховище, що розташоване в будівлі інв. №10000031 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 та витребування зазначеного майна із чужого незаконного володіння відповідача на підставі ст.ст.15,16,387,392 ЦК України.

Із змісту статей 15, 16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Згідно з ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею1 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач нормативною підставою позову визначив статтю 392 ЦК України, в якій зазначено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 317, 319, 320,321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.387 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.ст.397,398 цього Кодексу володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Вимога про визнання права власності та віндикаційний позов (зобовязання повернути майно, набуте без достатньої правової підстави чужого незаконного володіння) є речово-правовими і можуть бути поданим щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобовязальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване індивідуально визначене майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Згідно з ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Позивач просить визнати право власності на захисну споруду сховище, що розташоване в будівлі інв. №10000031 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новобудов, 3.

Статтею 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом.

Із матеріалів справи слідує, що сховище не було збудоване в окремій будівлі.

Відповідно до наявного у справі Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ “Весна”, за підписом начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області від 20.07.1999р. (позивача) (а.с. 70,116 т. 1), згідно з наказом “Про перетворення Запорізького заводу магнітофонів “Весна” у відкрите акціонерне товариство” від 23.08.1995 р. № 1020, РВ ФДМУ по Запорізькій області передало ВАТ “Весна”, зокрема, обєкт нерухомості: будівля інв. № 10000031 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3. У Переліку не вказано, що у власність передається будівля інв. № 10000031 без вбудованого сховища.

Згідно з Довідкою ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації № 16536 від 28.10.2011р. (а.с. 112 т.1) та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №878626 (т.1 а.с.81), право власності на будівлю інв. № 10000031 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, зареєстровано за ВАТ “Весна” на підставі наказу органу Фонду державного майна № 1020 від 23.08.1995р., Переліку нерухомого майна від 20.07.1999 р. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 28.10.2005р.

Відповідно до п.1.4 “Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно”, затвердженого наказом Мін'юста України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого 18.02.2002 за № 157/6445 ( в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрація права власності) державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Згідно з п.15 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, викладених у додатку до вказаного Положення, Рішення засновника, зокрема, про створення відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації, є правовстановлювальним документом.

Відповідно до “Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998р. № 1450, який був чинний на момент видачі позивачем 20.07.1999р. Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ “Весна”, метою Порядку є впорядкування обліку нерухомого майна, що приватизоване в складі цілісного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу державного майна, зданого в оренду, переданого державними органами приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства або створеного у процесі приватизації. (п.1.2). Згідно з п.2.2 цього Порядку на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства), або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритого акціонерного товариства, до набуття чинності цим Порядком, державний орган приватизації видає Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству. На вимогу відкритого акціонерного товариства або покупця об'єкта приватизації (цілісного майнового комплекса) державний орган приватизації видає підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежилі приміщення, які передані до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (п.4.1). Підставою для включення нерухомого майна до зазначених переліків є, зокрема, такі документи: інвентаризаційні описи основних засобів; відомості щодо введення об'єкту нерухомості в експлуатацію (у разі наявності); акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу; акт оцінки окремої будівлі, споруди або нежилого приміщення (при підтвердженні права власності на будівлю, споруду або нежиле приміщення). Державний орган приватизації у разі необхідності може зажадати від відкритих акціонерних товариств та покупців об'єктів приватизації додаткові матеріали, які підтверджують склад та місцезнаходження нерухомого майна (п.п.5.1,5.2).

Судом встановлено, що відповідно до Закону України “Про Державну програму приватизації” Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 23.06.1998 р. № 687 (а.с. 22 т. 2) завершено приватизацію ВАТ “Весна”, враховуючи результати продажу державної частки акцій відкритого акціонерного товариства “Весна” та на підставі сплати за них.

Відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Отже, саме господарське товариство стає власником майна після вчинення певних дій його засновниками.

Посилання позивача на те, що спірний обєкт є захисною спорудою цивільної оборони, має загальнодержавне значення, і оскільки знаходиться у будівлі інв. № 10000031, має бути виключений з переліку обєктів нерухомості відповідача та переданий йому у власність, не приймається до уваги, оскільки дане посилання може бути покладене в обґрунтування позовних вимог, повязаних з приватизацією спірного майна, тоді як, в даному випадку, предметом спору є визнання права власності. На час вирішення даного спору приватизація відповідача не визнана незаконною (повністю чи частково) в установленому законом порядку. Доказів порушення закону під час приватизації в 1995 році, визнання недійсними рішень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області щодо приватизації, акта оцінки майна, переліку нерухомого майна, що передавалося у власність ВАТ “Весна” не подано, матеріалами справи не підтверджено.

Положенням про Єдиний реєстр обєктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №467 від 14.04.2004р., встановлено, що захисна споруда цивільної оборони, як державне майно, яке не увійшло до статутних фондів, створених у процесі приватизації (корпоратизації) господарських товариств, повинно обліковуватись. Функції з ведення та аналізу даних зазначеного Реєстру, покладені на Фонд державного майна.

Доказів обліку спірного обєкту у Єдиному реєстрі обєктів державної власності позивачем суду не надано.

Крім того, як зазначено вище, вимога про визнання права власності та віндикаційний позов (витребування з чужого незаконного володіння) є речово-правовими і можуть бути поданим щодо індивідуально визначеного майна. Власник може вимагати повернення власнику саме того майна, що вибуло з його володіння.

Статтею 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Відповідно до приписів ст.ст.22, 83,84 ГПК України зміна предмету або підстав позову є правом позивача, суд не може виходити за межі позовних вимог. При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження.Разом з тим, резолютивна частина позовної заяви не містить зазначення індивідуальних ознак спірного майна, а майно, що витребується, не є індивідуально визначеним.

Так, позивач просить визнати право власності на захисну споруду сховище, що розташоване в будівлі інв. №10000031 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новобудов, та витребувати саме це майно.

Разом з тим, згідно з Планом розміщення акцій ВАТ Запорізький завод магнітофонів “Весна” (1995 рік) (а.с. 18-21 т.1), затвердженого позивачем, у п. 7 даного плану зазначено перелік обєктів, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду, зокрема, в таблиці “б” зазначено: “майно обєкта ГО залишковою вартістю 8471053 тис.крб.” Доказів, що зазначене майно включає в собі захисту споруду (сховище), яка збудована в окремій будівлі чи є вбудованою в іншу будівлю, а саме: будівлю з інв. № 10000031, позивачем не надано.

Відповідно до оглянутої судом у судовому засіданні 31.10.2011р. приватизаційної справи та інвентаризаційного опису Заводу магнітофонів “Весна” (типова міжвідомча форма № інв-1) основних засобів, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, під порядковим номером 33 “Класифікатора дільниць та відділів Запорізького заводу магнітофонів “Весна” станом на 01.11.1994 р. значиться ГО, код цеху - 80, код дільниці 71, під порядковим номером 23 “Класифікатора цехів” значиться заводоуправління, код цеху 80 (а.с.22-23 т. 1).

У витязі з інвентаризаційного опису (а.с. 24 т. 1) зазначено: відділ 71 ГО, найменування майна (44 порядкових номера) із зазначенням їх інвентарних номерів, в тому числі корпус №2А, рік випуску 10/81, інвентарний номер 10000465.

Тобто, якщо допустити, що захисна споруда знаходилась у корпусі №2А, рік випуску 10/81, то вона повинна була мати інвентарний номер 10000465.

Однак, рішення суду не може бути основане на припущеннях, згідно з ст.84 ГПК України висновок суду не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Так, із представленої Орендним підприємством “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” Плану земельної ділянки за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов,3, слідує, що за вказаною адресою знаходиться значна кількість обєктів нерухомості, серед яких відсутня будівля корпусу №2 А. (т.1 а.с.113). Будівля інв. №10000031 обліковується в інвентаризаційній справі як Б-6, тобто є шестиповерховою. Згідно з позовною заявою сховище розташоване в підвалі. Однак, відповідно до паспорта сховища воно розташоване у 2 корпусі, вбудоване в будівлю 3-х поверхів.

Резолютивна частина позовної заяви не містить індивідуальних ознак сховища, зокрема, навіть його площі.

Між тим, як слідує із технічного паспорта та інвентаризаційної справи БТІ, підвал будівлі Б-6 інв. №10000031 має загальну площу (із входами у підвал) 1 493,40кв.м., обєм 5 719 м.куб., рік будівництва будівлі інв. №10000031 - 1982 (у оціночному акті технічного паспорта, т.2 а.с.38) та 1136,7 кв.м. за внутрішнім обміром по інвентаризаційній справі (т.1.а.с.124).

Однак, відповідно до облікової картки сховища, копія якої долучена до письмового пояснення Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької обласної державної адміністрації, рік здачі в експлуатацію 30.12.1981, його загальна площа становить 1030 кв.м, загальна кубатура 3200 куб.м.(а.с. 76 т. 2).

Суд також звертає увагу, що відповідно до паспорту сховища № 29784 (перекреслено 28900), копія якого надана в судовому засіданні представником Головного управління МНС України в Запорізькій області, сховище має загальну площу 1030 кв.м, загальний обєм 3200 куб.м. (т.2 а.с.78-79). У переліку захисних споруд, долученому позивачем до матеріалів справи, захисна споруда обліковується з площею 1030 кв.м. (т.1 а.с.40).

Тобто, в будь-якому разі, загальна площа сховища, яке обліковується Головним управлінням МНС України в Запорізькій області, не співпадає з загальною площею підвалу будівлі інв. №10000031, яка визначена в матеріалах технічної інвентаризації. Яку частину будівлі (зокрема, підвалу) становить сховище, позивачем не вказано і не доведено. Рік будівництва будівлі інв. №10000031 (1982) та сховища (1981) також не співпадає.

Таким чином, індивідуальних ознак сховища позивачем не доведено.

Крім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ, фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно з ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном,що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Згідно з ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

Тобто, як вбачається з аналізу даних норм законодавства, визнання права державної власності можливо лише за державою Україна в особі її уповноважених органів.

Позивачем заявлено позов про визнання права власності за Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області на захисну споруду-сховище.

Відповідно до “Положення про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України у районі, місті”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. № 412( в редакції, чинній на день розгляду спору) Відділення в межах повноважень, визначених Фондом, і повноважень, делегованих Верховною Радою Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, у власності Республіки Крим, комунальній власності області, мм.Києва і Севастополя і є орендодавцем цілісних майнових комплексів державної власності.

Згідно з Положенням позивач має право здійснювати повноваження власника державного майна лише в окремих випадках, а саме: щодо акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації; у випадку продажу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації; як орендодавець майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що є загальнодержавною власністю. Передбачені Положенням норми не надають права Регіональному відділенню Фонду державного майна України представляти державу як власника загальнодержавного майна у випадках, коли існує спір про право власності на таке майно, а тим більше, заявляти позов про визнання права власності на захисну споруду саме за Регіональним відділенням Фонду державного майна України.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про управління обєктами державної власності” управління обєктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими субєктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких обєктів, повязаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Законодавство про управління обєктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України “Про захист економічної конкуренції”, інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими обєктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління обєктами державної власності.

Згідно з п.п.11, 15 ч.1 ст. 6 Закону уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік обєктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких обєктів; виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання. Статтею 7 Закону визначені виключні повноваження Фонду щодо нерухомого майна.

Таким чином, суд вважає, що позивачем також не доведено підстав для визнання права власності на спірну споруду саме за регіональним відділенням. Суд звертає увагу, що розгляд справи неодноразово відкладався, будь-яких заяв (крім щодо ознайомлення з матеріалами справи), клопотань, додаткових доказів у судових засіданнях позивачем не заявлено і не надано.

Представлені позивачем (долучені до позовної заяви) акти перевірок, листування між сторонами та посилання на норми права не спростовує висновків суду з підстав, наведених вище.

Крім того, посилання позивача на заборону приватизації захисних споруд цивільної оборони судом відхиляється, оскільки ст.5 Закону України “Про приватизацію державного майна” в редакції Закону від 03.02.2004р., яка встановила заборону приватизації споруд цивільної оборони, набрала чинності набагато пізніше здійснення процедури приватизації майна Запорізького заводу магнітофонів “Весна”. Також є необґрунтованим твердження позивача, що спірний обєкт залишився у власності держави, оскільки незаконність правових підстав для передачі відповідачу будівлі інв. №10000031 (у цілому) позивачем не доведена, накази та Перелік майна не скасовані та не визнанні (повністю або частково) незаконними в судовому порядку.

На час вирішення судом даного спору є чинним “Порядок використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253, із змісту якого слідкує, що сховище герметичні захисні споруди, які забезпечують умови для перебування у них людей, техніки та майна протягом двох діб з метою їх захисту від негативного впливу небезпечних хімічних та радіоактивних речовин, високих температур і продуктів горіння у разі виникнення пожеж, катастрофічного затоплення, а також від дії засобів ураження. Цим положенням не виключена можливість перебування захисної споруди (сховища) у власності підприємств.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, у позові відмовляється повністю.

Так як у позові відмовляється по суті, заява відповідача про застосування позовної давності не розглядається.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.12.2011 р.

05.12.2011