Рішення № 19882367, 21.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11 Справа № 22/5009/5961/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛИВА-БУДСЕРВІС” (50050, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 31, прим. 20)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 20/2010/1475 від 25.08.2010р. у розмірі 65 549,53 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 25.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність 20-547 від 21.12.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.10.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЛИВА-БУДСЕРВІС”, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя про стягнення 57000,00 грн. боргу, 3979,80 грн. інфляції грошових коштів, 292,93 грн. процент річних, 4276,80 грн. пені, всього 65549,53 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/5961/11, судове засідання призначено на 31.10.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою суду від 31.10.2011р. у звязку з неявкою відповідача та неподанням сторонами необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 21.11.2011р.

В судовому засіданні 21.11.2011р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги, які обґрунтовані наступним. 25.08.2010 року між позивачем (далі - постачальник) і відповідачем (далі - покупець) був укладений договір поставки № 20/2010/1475 (далі-договір). Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити продукцію, зазначену у специфікаціях на умовах даного договору. Згідно пункту 5.1. договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту її поставки і прийняття. У пункті 8.4 договору сторони передбачили, що за прострочку оплати згідно п. 5.1. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочки від неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період стягнення пені. Як зазначив позивач, 25.11.2010р. ТОВ “ОЛИВА-БУДСЕРВІС” поставив відповідачу продукцію: шпали просоченні тип 2, у кількості 360 шт. на загальну суму з ПДВ 59 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000146 від 25.11.2010р. На оплату поставленої продукції виставлено рахунок-фактура № СФ-0000203 від 25.11.2010 р. та податкова накладна № 145 від 25.11.2010 р. Оплату за поставлену продукцію відповідач за умовами договору повинен був провести не пізніше 18.01.2011р. За поставлену продукцію відповідач у відповідності до умов договору оплату не здійснив. З метою врегулювання спору, як зазначив позивач 03.08.2011р. направив відповідачу претензію, з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію. Претензія направлена з описом вкладення і отримана відповідачем 05.08.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідь на претензію відповідач не надав, але частково погасив заборгованість, здійснивши 15.08.2011р. оплату у сумі 2 400,00 грн., з посиланням на рахунок-фактуру № СФ-0000203 від 25.11.2010р., що підтверджується випискою з рахунку від 31.08.2011р. Таким чином, заборгованість за поставлену продукцію на час звернення позивача до суду складає 57 000,00 грн. Відповідно до п. 8.4. договору в разі прострочки платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу та 1% річних з простроченої суми. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 57000,00 грн. боргу, 3979,80 грн. інфляції грошових коштів, 292,93 грн. процент річних, 4276,80 грн. пені, всього 65549,53 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2011р. проти позову заперечив та пояснив наступне. Відповідач на виконання умов договору постачання № 20/2010/1475 від 25.08.2010р. частково здійснив оплату продукції у розмірі 2400,00 грн. Таким чином, ВАТ «Запоріжсталь» підтвердило своє бажання плідно співпрацювати з постачальником на партнерських, взаємовигідних умовах і не ставить собі за мету порушувати права та інтереси відповідача шляхом неналежного виконання умов зазначеного договору, а навпаки, намагається прикласти максимум зусиль та можливостей для подолання перешкод, які ускладнюють реалізацію укладеного договору. Отже, як зазначив представник відповідача, станом на 21.11.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 20/2010/1475 від 25.08.2010р. становить 57000,00 грн. Також, відповідач зазначив, що з розрахунком суми інфляції грошових коштів не згоден, оскільки при здійсненні розрахунку позивач використав індекс інфляції за період з грудня 2010р. по червень 2011р., а заборгованість ВАТ «Запоріжсталь» виникла з 18.01.2011р., тому індекс інфляції повинен бути взятий за лютий 2011р. Крім того, з розрахунку позивача не видно, як саме було розраховано сукупний індекс інфляції. На підставі викладеного, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 21.11.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2010р. між ТОВ “ОЛИВА-БУДСЕРВІС” (надалі постачальник) та ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (надалі покупець) був укладений договір поставки № 20/2010/1475 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобовязується виготовити та поставити, а покупець на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікації (-ях), яка (і) є невідємною частиною даного договору.

Згідно із п. 3.1. договору, орієнтовна сума даного договору складає 405956,09 грн. з врахуванням ПДВ. Кінцева сума договору визначається шляхом сумування вартості продукції, вказаної в заявках покупця.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що постачальник відвантажує продукцію в адресу покупця автотранспортом. Транспортні витрати сплачує постачальник.

У відповідності із п. 4.3. договору, перелік товаросупроводжувальних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна, паспорт якості з відміткою ОТК, протокол випробувань.

Згідно із п. 4.5. договору, поставка продукції здійснюється на умовах СРТ склад покупця ВАТ «Запоріжсталь», згідно «Інкотермс-2000».

Як передбачено пунктом 5.1. договору, розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3. даного договору. За відсутності вказаних документів строк розрахунків обчислюється з моменту отримання повного пакету документів. По домовленості сторін допускаються розрахунки векселями.

Сторонами до договору № 20/2010/1475 від 25.08.2010р. укладена специфікація № 1, в якій сторони узгодили продукцію на загальну суму 405956,09 грн.

На виконання умов договору, позивач 25.11.2010р. поставив відповідачу продукцію на суму 59400,00 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою печатками видатковою накладною № РН-0000146 від 25.11.2010р.

На оплату поставленої продукції позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000203 від 25.11.2010р. на суму 59400,00 грн.

Отже, з урахуванням умов п. 5.1. договору, відповідач повинен був сплатити за отриману продукцію не пізніше 17.01.2011р.

Відповідач, в порушення умов договору, 15.08.2011р. за отриману продукцію сплатив лише 2400,00 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком за 15.08.2011р.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57000,00 грн., що ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” не заперечується.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив оплату продукції, отриманої від позивача, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 57000,00 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4276,80 грн. пені за період з 18.01.2011р. по 18.07.2011р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.4. договору, який передбачає, що за прострочку сплати згідно п. 5.1. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочки від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, здійснюється згідно положень та обмежень встановлених ст. 232 ГК України, а саме за період не більше 6-ти місяців з дня коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає більша сума пені, однак враховуючи, що суд не може виходи за межі заявлених вимог, стягненню підлягає 4276,80 грн. пені.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 292,93 грн. 1% річних за період з 18.01.2011р. по 18.07.2011р. та 3979,80 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з грудня 2010р. по червень 2011р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги, щодо стягнення 1% річних позивач обґрунтовує п. 8.4. договору, яким передбачено, що нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, здійснюється згідно положень та обмежень встановлених ст. 232 ГК України, а саме за період не більше 6-ти місяців з дня коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 1% річних та встановлено, що вимога позивача про стягнення 292,93 грн. 1% річних підлягає задоволенню.

Що стосується розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то позивачем безпідставно нараховано втрати від інфляції грошових коштів за грудень 2010р. та січень 2011р., оскільки останнім днем сплати у відповідача був 17.01.2011р.

Відповідно до листа ВСУ України від 03.04.1997р. № 62-97р., при застосуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно треба рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, стягненню підлягає 2904,48 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з лютого по червень 2011р. В іншій частині стягнення втрат від інфляції грошових коштів позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛИВА-БУДСЕРВІС” до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛИВА-БУДСЕРВІС” (50050, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 31, прим. 20, код ЄДРПОУ 36220947) 57 000 (пятдесят сім тисяч) грн. 00 коп. боргу, 4 276 (чотири тисячі двісті сімдесят шість) грн. 80 коп. пені, 292 (двісті девяносто дві) грн. 93 коп. 1% річних, 2 904 (дві тисячі девятсот чотири) грн. 48 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 644 (шістсот сорок чотири) грн. 75 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.12.2011р.

02.12.2011