Рішення № 19882048, 24.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 4/5009/5917/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 22)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 165”, (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 60)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління комунальної власності Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206)

про стягнення 3 501,11 грн. заборгованості

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.07.2009 р.;

ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.11.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 22/1 від 04.05.2011 р.;

від третьої особи не зявився;

30.09.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Комунальний заклад охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 165”, м. Запоріжжя (ТОВ “Аптека № 165”) про стягнення 3 501,11 грн. заборгованості, що складається з заборгованості по оплаті за опалення в сумі 2 406,69 грн., заборгованості по тепловому навантаженню в сумі 546,16 грн., заборгованості по водопостачанню та водовідведенню в сумі 267,90 грн. та заборгованості за електроенергію в сумі 280,36 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/5917/11, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, судове засідання призначено на 08.11.2011 р., у сторін і третьої особи витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору по суті.

З метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 24.11.2011 р.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Третя особа в судові засідання 08.11.2011 р. та 24.11.2011 р. не зявилася, 07.11.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від Управління комунальної власності Запорізької міської ради надійшли пояснення на позовну заяву, за текстом яких третя особа просить суд розглядати справу № 4/5009/5917/11 по суті без участі уповноваженого представника підприємства.

Судом клопотання тертої особи визнано таким, що не суперечить вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та підлягає задоволенню судом.

З урахуванням викладеного, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю третьої особи.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст., ст. 173, 174, 193 ГК України і полягають в тому, що 14.12.2007 р. Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (орендарем), позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 15/08, за умовами якого відповідачу передані в строкове платне користування нежитлові приміщення №, № 21, 23 та частину приміщення № 4, загальною площею 18,5 кв.м., що розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі, та знаходяться на балансі позивача. Вказані приміщення надавалися відповідачу в оренду для розміщення аптечного пункту. Орендоване майно було прийнято відповідачем за актом прийому-передачі від 14.12.2007 р. У звязку із закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення № 15/08 від 14.12.2007 р. актом прийому-передачі від 15.12.2010 р. сторони засвідчили факт повернення відповідачем орендованих нежитлових приміщень загальною площею 18,5 кв.м., що розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі. В період дії договору оренди нежитлового приміщення № 15/08 від 14.12.2007 р. позивачем та відповідачем був укладений договір № 3 від 01.01.2009 р. про відшкодування витрат балансоутримувача комунальних послуг орендарю, за умовами якого позивач зобовязався забезпечити обслуговування та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 37-А, загальною площею 18,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач зобовязався брати участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим договором. Таким чином, за умовами договору № 3 від 01.01.2009 р. відповідач повинен був перераховувати позивачу плату за опалення, теплове навантаження, водопостачання та водовідведення та електроенергію пропорційно займаної орендованої площі за 18,5 кв.м. На виконання умов договору № 3 від 01.01.2009 р. позивачем відповідачу виставлялися рахунки на оплату за спожиті комунальні послуги та направлялися листи з вимогою про погашення заборгованості за опалення, теплове навантаження, водопостачання, водовідведення та електроенергію. Відповідачем, в порушення умов договору № 3 від 01.01.2009 р. та вимог чинного законодавства, витрати позивача за надані комунальні послуги відшкодовані не були, а вказані листи були залишені без відповіді та задоволення. У звязку із цим, за період з 01.01.2009 р. по 14.12.2010 р. за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за опалення в сумі 2 406,69 грн., заборгованість по тепловому навантаженню в сумі 546,16 грн., заборгованість по водопостачанню та водовідведенню в сумі 267,90 грн. та заборгованість за електроенергію в сумі 280,36 грн. В свою чергу, позивач в повному обсязі здійснив розрахунки за спірний період за надані комунальні послуги (опалення, теплове навантаження, водопостачання, водовідведення, електроенергію) з відповідними постачальними організаціями на підставі відповідних договорів, укладених з цими організаціями. Щодо нарахування відповідачу плати за електроенергію за спірний період, то відповідач повинен був подавати позивачу щомісячно відомості про показники електролічильника, який був встановлений в аптечному кіоску відповідача. У звязку із тим, що відповідачем не подавалися позивачу такі відомості, 27.01.2009 р. в присутності працівників позивача та директора ТОВ “Аптека № 165” були зняті показники електролічильника. Директор ТОВ “Аптека № 165” відмовився від підписання акту про зняття показів електролічильника, про що був складений акт про відмову. Також 15.11.2010 р. в присутності працівників позивача та директора ТОВ “Аптека № 165” були зняті показники електролічильника. Директор ТОВ “Аптека № 165” також відмовився від підписання акту про зняття показів електролічильника, про що був складений акт про відмову. На підставі зазначених даних відповідачу була нарахована плата за спожиту протягом спірного періоду електричну енергію. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив з тих підстав, що вважає договір № 3 від 01.01.2009 р. про відшкодування витрат балансоутримувача комунальних послуг орендарю, на підставі якого позивачем заявлено до стягнення заборгованість по оплаті за опалення в сумі 2 406,69 грн., заборгованість по тепловому навантаженню в сумі 546,16 грн., заборгованість по водопостачанню та водовідведенню в сумі 267,90 грн. та заборгованість за електроенергію в сумі 280,36 грн., не укладеним, що, в свою чергу, унеможливлює, предявлення вимог про стягнення вартості послуг на підставі цього договору. Свою позицію відповідач мотивує тим, що п. 1.1 договору № 3 від 01.01.2009 р. визначеного його предмет, а саме: позивач забезпечує обслуговування та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 37-А, загальною площею 18,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим договором. Проте, позов предявлено не про стягнення плати за експлуатацію та ремонт будівлі і утримання прибудинкової території, а про оплату комунальних послуг (опалення, теплове навантаження, водопостачання, водовідведення, електроенергію), які надаються не позивачем, а спеціалізованими організаціями, і не на підставі договору № 3 від 01.01.2009 р. В п. 2.1.1 договору № 3 від 01.01.20096 р. вказано, що перелік послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором. Крім того, в п. 7 договору № 3 від 01.01.2009 р. зазначено, що додатками до договору, які є його невідємними і складовими частинами, є перелік робіт щодо утримання та ремонту будівлі, розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача. Однак, як зазначає відповідач, фактично зазначених додатків до договору № 3 від 01.01.2009 р. не існує. В тексті цього договору перелік послуг, порядок та умови їх оплати також не встановлено. Таким чином, договором № 3 від 01.01.2009 р. не визначений конкретний вид послуг по цьому договору, принципи та категорії їх оплати, тобто, за відсутністю суттєвих умов цей договір є неукладеним. Також відповідач просить суд врахувати, що протягом дії договору оренди № 15/08 від 14.12.2007 р. ( з 14.12.2007 р. по 14.12.2010 р.) позивач не предявляв до сплати рахунків по комунальним послугам, що є предметом розгляду у цій справі. Відповідні рахунки на оплату за опалення, теплове навантаження, водопостачання, водовідведення, електроенергію виписані за два роки підряд (2009 2010 роки) та надані відповідачу лише 12.08.2011 р., тобто через вісім місяців після закінчення правовідносин щодо оренди нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 37-А, загальною площею 18,5 кв.м. На підставі викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити.

Третя особа заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд стягнути з ТОВ “Аптека № 165” заборгованість по оплаті за опалення в сумі 2 406,69 грн., заборгованість по тепловому навантаженню в сумі 546,16 грн., заборгованість по водопостачанню та водовідведенню в сумі 267,90 грн. та заборгованість за електроенергію в сумі 280,36 грн., а всього 3 501,11 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2007 р. Управлінням Комунальної власності Запорізької міської ради (третьою ососбою у справі) та ТОВ “Аптека № 165” (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 15/08 (далі за текстом Договір оренди), за умовами якого третя особа (орендодавець) на підставі рішення Виконавчого комітету запорізької міської ради № 438/13 від 25.10.2007 р. передала, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення №, № 21, 23 та частину приміщення № 4, загальною площею 18,5 кв.м., що розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 (літ. А-10, А-1, А2-2) по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі, та знаходяться на балансі КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3” (балансоутримувач позивач у праві). (п. 1.1 Договору оренди).

Згідно з п. 1.2 Договору оренди приміщення використовуються відповідачем на правах оренди для розміщення аптечного кіоску.

Факт передачі відповідачу в оренду нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, загальною площею 18,5 кв.м., розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі, підтверджується Актом прийому-передачі від 14.12.2007 р., який підписано і скріплено печатками орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

Пунктом 10.1 Договору оренди встановлено, що договір діє з 14.12.2007 р. до 14.11.2010 р. строком на 2 роки 11 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, орендовані нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, загальною площею 18,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі, відповідачем звільнені та передані балансоутримувачу, про що свідчить Акт прийму-передачі від 15.12.2010 р., який підписано і скріплено печатками орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

Таким чином, правовідносини сторін у дані справі щодо оренди нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, загальною площею 18,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі, фактично мали місце з 14.12.2007 р. по 15.12.2010 р.

У період дії Договору оренди позивачем та відповідачем був укладений Договір № 3 від 01.01.2009 р. про відшкодування витрат балансоутримувача комунальних послуг орендарю.

У відповідності до п. 1.1 Договору № 3 від 01.01.2009 р. позивач (балансоутримувач) зобовязався забезпечити обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 37-А, загальною площею 18,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач (орендар) зобовязався брати участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим договором.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 3 501,11 грн. заборгованості з оплати комунальних послуг, наданих позивачем відповідачу на підставі Договору № 3 від 01.01.2009 р., з яких 2 406,69 грн. заборгованість по оплаті за опалення, 546,16 грн. заборгованість по тепловому навантаженню, 267,90 грн. заборгованість по водопостачанню та водовідведенню та 280,36 грн. заборгованість за електроенергію.

Як встановлено судом з фактичних обставин справи, Договір оренди № 15/08 від 14.12.2007 р. був укладений щодо нежитлових приміщень, що знаходяться в комунальній власності. Отже відносини щодо оренди цього майна регулюються, в тому числі, нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 р., про що зазначено в ст. 1 цього Закону.

Статтею 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначені істотні умови договору оренди державного та комунального майна, до яких відносяться: обєкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобовязань; забезпечення виконання зобовязань неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом обєкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого в оренду майна; обовязки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Як свідчить практика господарських відносин у сфері оренди, обєкт оренди потребує певного обслуговування. Тому при встановленні орендно-господарських відносин сторони, як правило, вирішують питання щодо розподілу між ними повязаних з таким обслуговуванням обовязків та витрат. Це питання може вирішуватися або закріпленням в договорі оренди положення про розподіл між сторонами витрат щодо утримання та обслуговування обєкта оренди, або укладення окремого договору.

Статтею 179 ГК України передбачено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобовязання. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

-вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

-примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

-типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Фонд державного майна України наказом від 23.08.2000 р. № 1774 затвердив Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Як вбачається з тексту Договору № 3 від 01.01.2009 р. про відшкодування витрат балансоутримувача комунальних послуг орендарю (перший аркуш договору) він укладений саме на підставі Примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774.

Дослідивши зміст Договору № 3 від 01.01.2009 р. про відшкодування витрат балансоутримувача комунальних послуг орендарю судом встановлено, що він у повній мірі відповідає змісту Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору № 3 від 01.01.2009 р. відповідач зобовязався брати участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт по обслуговуванню, експлуатації та ремонту будівлі, наданої відповідачу в орендне користування, пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим Договором. При цьому, в абзаці 2 цього ж пункту Договору встановлено, що крім займаної площі, Договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій пропорційно до займаної площі.

Згідно з умовами п., п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору № 3 від 01.01.2009 р. позивач зобовязаний забезпечити виконання всього комплексу робіт, повязаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і при будинкової території та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі, відповідачу і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями, а також зобовязаний надавати відповідачу комунальні послуги за діючими тарифами та розцінками. Розмір плати за обслуговування та ремонт будівлі, при будинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими субєктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Пунктом 7 Договору № 3 від 01.01.2009 р. встановлено, що додатками до договору, які є його невідємними і складовими частинами, є перелік робіт щодо утримання та ремонту будівлі та розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, та не заперечувалося сторонами, фактично зазначених додатків до Договору № 3 від 01.01.2009 р. не існує.

Однак, аналіз змісту п., п. 1.1, 2.1.1 та 2.1.2 Договору № 3 від 01.01.2009 р. дає підстави для висновку, що фактично сторони домовилися щодо переліку послуг за Договором (весь комплекс робіт повязаний з обслуговуванням, експлуатацією та утриманням будівлі та створення необхідних житлових умов), а також щодо критерії та розміру оплати (критерій розподілу і оплати спожитих послуг пропорційно займаної плащі або згідно показів лічильників обліку спожитих послуг, розмір плати залежить від залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими субєктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача).

Наведеним спростовуються доводи відповідача, що Договором № 3 від 01.01.2009 р. не визначений конкретний вид послуг по цьому договору, принципи та категорії їх оплати.

Крім того, відповідно до умов п. 2.2.3 Договору № 3 від 01.01.2009 р. відповідач зобовязався вносити плату за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі, на ремонт будівлі, а також за комунальні послуги.

При цьому, не зважаючи на те, що умовами п. 2.2.3 Договору № 3 від 01.01.2009 р. сторони не конкретизували строк внесення відповідачем плати за вказані послуги, це не звільняє відповідача від обовязку внести відповідну плату у семиденний строк від дня предявлення до нього вимоги про виконання обовязку по оплаті цих послуг, виходячи з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Вище наведеним у сукупності спростовуються заперечення відповідача, що Договір № 3 від 01.01.2009 р. є неукладеним.

До того ж визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

В даному випадку відповідач заявив те, що Договір № 3 від 01.01.2009 р. є неукладеним вже після фактичного завершення між сторонами правовідносин щодо оренди нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, загальною площею 18,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі, а, отже, після припинення користування відповідними комунальними послугами, які повязанні з користуванням та експлуатацією цих нежитлових приміщень.

Основні засади організаційних та господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами визначаються Законом України “Про житлово-комунальні послуги” № 1875-ІV від 24.06.2004 р.

Так, ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавцем цих послуг є субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником субєкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

За таких обставин, суд вважає хибними та безпідставними доводи відповідача, що Договір № 3 від 01.01.2009 р. не може бути підставою для нарахування плати за комунальні послуги (опалення, теплове навантаження, водопостачання, водовідведення, електроенергію).

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.07.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 239 (отриманий уповноваженою особою відповідача 13.07.2011 р.) з вимогою про погашення заборгованості за послуги по опаленню, тепловому навантаженню, холодній воді та водовідведенню та електроенергії, надані позивачем відповідачу під час користування останнім на умовах оренди нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, загальною площею 18,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А в м. Запоріжжі. (а.с. 41).

Відповідачем вказаний лист був залишений без відповіді та задоволення.

У звязку із цим, позивачем відповідачу були виставлені рахунки №, № 81 84 від 12.08.2011 р. на оплату відповідних комунальних послуг за період з 01.01.2009 р. по 14.12.2010 р. на загальну суму 3 501,11 грн., а саме: на відшкодування витрат на опалення в орендованих приміщеннях на суму 2 406,69 грн., на відшкодування витрат по тепловому навантаженню в орендованих приміщеннях на суму 546,16 грн., на відшкодування витрат по водопостачанню та водовідведенню в орендованих приміщеннях на суму 267,90 грн. та на відшкодування витрат на постачання електроенергії в орендовані приміщення на суму 280,36 грн. (а.с. 45 48).

Відповідачем вказані рахунки оплачені не були, при цьому в судових засіданнях відповідач не заперечив проти факту їх отримання.

Перевіривши в судовому засіданні надані позивачем розрахунки щодо нарахування відповідачу плати по відшкодуванню витрат на опалення в орендованих приміщеннях, на відшкодування витрат по тепловому навантаженню в орендованих приміщеннях та на відшкодування витрат по водопостачанню та водовідведенню в орендованих приміщеннях за спірний період судом встановлено, що вказані розрахунку виконано пропорційно до займаної відповідачем площі, що цілком відповідає умовам Договору № 3 від 01.01.2009 р.

Щодо нарахування відповідачу витрат на постачання електроенергії в орендовані приміщення на суму 280,36 грн., то суд приймає до уваги пояснення позивача та погоджується з ними, що оскільки відповідачем не подавалися позивачу щомісячні відомості про показники електролічильника, який був встановлений в аптечному кіоску відповідача, 27.01.2009 р. в присутності працівників позивача та директора ТОВ “Аптека № 165” були зняті показники електролічильника. Директор ТОВ “Аптека № 165” відмовився від підписання акту про зняття показів електролічильника, про що був складений акт про відмову. Також 15.11.2010 р. в присутності працівників позивача та директора ТОВ “Аптека № 165” були зняті показники електролічильника. Директор ТОВ “Аптека № 165” також відмовився від підписання акту про зняття показів електролічильника, про що був складений акт про відмову. На підставі зазначених даних відповідачу була нарахована плата за спожиту протягом спірного періоду електричну енергію.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували пояснення позивача щодо обставин зняття показів електролічильника в належному йому аптечному кіоску.

Доводи відповідача, що рахунки №, № 81 84 від 12.08.2011 р. на оплату комунальних послуг за період з 01.01.2009 р. по 14.12.2010 р. на загальну суму 3 501,11 грн. виписані за два роки підряд та надані через вісім місяців після закінчення правовідносин щодо оренди нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 37-А, загальною площею 18,5 кв.м., судом відхиляються, оскільки відповідач не заперечив проти факту користування нежитловими приміщеннями, що знаходяться на балансі позивача, отже, протягом дії орендних відносин користувався комунальними послугами, повязаними з експлуатацією та утриманням цих приміщень. А виставлення рахунків на оплату спожитих комунальних послуг навіть після закінчення правовідносин щодо оренди нежитлових приміщень не є підставою для звільнення від їх оплати.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору сума заборгованості за спожиті комунальні послуги не змінилася, оплату боргу у повному обсязі відповідач суду не довів.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач плату за опалення в сумі 2 406,69 грн., по тепловому навантаженню в сумі 546,16 грн., по водопостачанню та водовідведенню в сумі 267,90 грн. та за електроенергію в сумі 280,36 грн., спожиті під час користування нежитловими приміщеннями, що знаходяться на балансі позивача, не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача зі сплати зазначених комунальних послуг підтверджується фактичними обставинами справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Аптека № 165” заборгованості по оплаті за опалення в сумі 2 406,69 грн., заборгованості по тепловому навантаженню в сумі 546,16 грн., заборгованості по водопостачанню та водовідведенню в сумі 267,90 грн. та заборгованості за електроенергію в сумі 280,36 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 179, 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530 ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 165”, (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 60, код ЄДРПОУ 23786836, р/р № 26002369001 в ПАТ “Мета банк”, МФО 313582) на користь Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 22, код ЄДРПОУ 05499027, р/р № 35422002001471 в ГУДК в Запорізькій області, МФО 813015) 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 69 коп. заборгованості по оплаті за опалення, 546 (пятсот сорок шість) грн. 16 коп. заборгованості по тепловому навантаженню, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 90 коп. заборгованості по водопостачанню та водовідведенню, 280 (двісті вісімдесят) грн. 36 коп. заборгованості по електроенергії, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “30” листопада 2011 р.

30.11.2011