Ухвала суду № 19882040, 28.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

28.11.11 справа № 12/5009/1785/11-23/5009/7275/11

За заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ»(69009, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 74, кв. 51, ідент. код юридичної особи 30241385, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4)

про визнання банкрутом

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

від боржника ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.04.2011р;

від ПАТ «УкрСиббанк»: ОСОБА_2, провідний юрисконсульт, довіреність серії ВРЕ № 543737.

Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Владимиренко І.В.) від 08.04.2011 р. у справі № 12/5009/1785/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ»порушено провадження у справі про банкрутство, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. у справі № 12/5009/1785/11 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ»банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Алуфа О.В., якого зобовязано подати в офіційний друкований орган оголошення про визнання боржника банкрутом тощо.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. у справі № 12/5009/1785/11 постанову господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 р. у справі № 12/5009/1785/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

В порядку ст. 2 1 ГПК України справу передано на розгляд судді Шевченко Т.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 11.11.2011 р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 28.11.2011 р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

В судових засіданнях представник боржника підтримала доводи заяви про порушення справи про банкрутство, просила визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Представник ПАТ «УкрСиббанк»зазначила, що підстави для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відсутні, просить провадження у справі припинити.

Вислухавши пояснення представника боржника та учасників судового процесу, дослідивши подані боржником документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство боржника (ТОВ «ІСТ») було порушено за заявою самого боржника, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 51 Закону України (далі Закон про банкрутство). Боржник в заяві посилається на прийняття загальними зборами учасників від 15.03.2011 р. (протокол № 3) рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 7 Закону про банкрутство заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах); суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; <….> інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Особлива процедура, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або уповноваженого на це органу.

Такі передумови полягають у наступному.

Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору, зокрема, документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з вимогами частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.89 року № 80, зареєстрованою Міністерством юстиції України 16 березня 1998 року за №172/2612, передбачено обовязок голови ліквідаційної комісії чи особи, відповідальної за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі його ліквідації, у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, ряд документів, зокрема заяву про припинення платника податків (пункт 8.1); у цьому звязку органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі (пункт 8.2).

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі, затвердження проміжного ліквідаційного балансу компетентним органом юридичної особи боржника. Отже, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України та дотримання процедури формування проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження.

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, 01.11.2010 р. загальними зборами учасників ТОВ «ІСТ»(протокол № 2) прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідацію, призначено ліквідаційну комісії у складі Адаменко І.А.

18.11.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновків (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

01.12.2010 р. у Бюлетені державної реєстрації № 163 (23) опубліковано відповідне повідомлення (№ 4322) про припинення ТОВ «ІСТ».

15.03.2011 р. загальними зборами учасників ТОВ «ІСТ»(протокол № 3) прийнято рішення про звернення до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справі про банкрутство.

Рішенням загальних зборів учасників товариства від 16.03.2011 р. затверджено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ «ІСТ».

Втім, судом встановлено, що до матеріалів справи самого ліквідаційного балансу не додано.

Фінансовий звіт субєкта малого підприємства, який міститься в матеріалах справи (том 1, а.с.103), складений станом на 31.12.2010 р., є документом бухгалтерського обліку, а не проміжним ліквідаційним балансом, сформованим за вимогами ст. 111 ЦК України після закінчення строку предявлення вимог кредиторів, після інвентаризації та оцінки майна боржника. До того ж, суд зауважує, що затвердження проміжного ліквідаційного балансу передує прийняттю рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки саме проміжний ліквідаційний баланс, а точніше, його дані свідчать про недостатність у боржника, який ліквідується, майна, що є підставою для звернення до суду. В даному випадку рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу товариством прийнято 16.03.2011 р., а рішення про звернення до суду прийнято - 15.03.2011 р., про що свідчить протокол загальних зборів № 3 від 15.03.2011 р.

Не приймає суд до уваги наданий в судове засідання 28.11.2011 р. представником боржника фінансовий звіт субєкта малого підприємства від 15.03.2011 р., оскільки з нього також не вбачається, що він затверджений відповідним органом товариства. Вказаний звіт також не відповідає вимогам ст. 111 ЦК України, оскільки є документом бухгалтерського обліку, не містять відомостей про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду. Не надано боржником і переліку заставного майна, яке було передано у заставу ПАТ «УкрСиббанк»на підставі договору застави товарів в обігу № 11394096000/З від 19.09.2008 р. в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 11394096000 від 19.09.2008 р.

У звязку із встановленими обставинами суд дійшов висновку про те, що боржником не доведено належними доказами, що вартості майна боржника юридичної особи (щодо якого прийнято рішення про ліквідацію) недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а самі вимоги кредиторів не сформовано з дотриманням процедури самоліквідації, визначеної ст.ст. 105, 111 Цивільного кодексу України.

Крім того, боржник не надав доказів подання заяви до податкового органу про припинення платника податків. Така заява повинна бути подана юридичною особою, що ліквідується, протягом трьох днів від дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, а докази її подання мають бути представлені суду при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство та подальший її рух можливе за наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору провадження у справі підлягає припиненню. Предметом спору у справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, підтверджена відповідними документами.

Оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі та визнання боржника банкрутом, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ»(69009, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 74, кв. 51, ідент. код юридичної особи 30241385, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4).

Завірені примірники ухвали надіслати: боржнику; Заводському ВДВС Запорізького МУЮ; ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя; державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради; Головному управлінню статистики у Запорізькій області; Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Запорізькій області.

СуддяТ.М. Шевченко