Рішення № 19882019, 24.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 4/5009/6932/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест”, (юридична адреса: (69035, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 37-Б; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул.Патріотична,68)

про стягнення 33666,94 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201992 від 01.01.2007 р. та 645,48 грн. три відсотки річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність №4296/27 від 15.08.2011р.;

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність №21 від 05.04.2011р.

31.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м.Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест”, м.Запоріжжя про стягнення 33666,94 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201992 від 01.01.2007 р. та 645,48 грн. три відсотки річних.

Ухвалою від 31.10.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.11.2011 р.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. позивач надав заяву про уточнення суми позовних вимог, в якій просить провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 33666,94 грн. припинити та стягнути з відповідача 645,48 грн. три відсотки річних. Заяву мотивовано тим, що відповідачем повністю була погашена основна заборгованість за спожиту теплову енергію 27.10.2011р. в сумі 20666,94 грн., до подання позовної заяви та 13000,00 грн. 31.10.2011р. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201992 від 01.01.2007 р.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що заява подана позивачем в порядку ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та приймається судом до розгляду.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 96, 509, 536, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.01.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 201992 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни, встановленими умовами цього Договору. Позивачем за період з січня 2011 по червень 2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 43666,94 грн. Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць. Згідно п.6.4 Договору споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Згідно п.6.7.1 Договору отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в розмірі 10 000,00 грн. 18.05.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №05/589-юр з вимогою погашення існуючої заборгованості. Зазначена претензія залишилась без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест” 33666,94 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201992 від 01.01.2007 р. та 645,48 грн. три відсотки річних.

Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечив, зазначив, що основну суму заборгованості в розмірі 33666,94 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест” сплатило в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 27.10.2011р. та від 31.10.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест” (відповідачем) був укладений Договір № 201992 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктами 10.1 10.4 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.01.2007р. і діє по 01.01.2008р. та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Рекордна, 37-Б в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 14959,97 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі в квітні; в ІV-у кварталі в жовтні, листопаді та грудні.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №362/4 від 28.09.2006 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з січня 2011р. по червень 2011р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 43666,94 грн., а саме: у 2011р.: січень 12582,55 грн., лютий 12828,61 грн., березень 9946,34 грн., квітень 6383,99 грн., травень 965,45 грн., червень 960,00грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Акти приймання-передачі теплової енергії від відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписаніне були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважаються погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Також, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг на суму 43666,94 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору про постачання та використання теплової енергії № 201992 від 01.01.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач плату за поставлену теплову енергію станом на час пред'явлення позову здійснив частково в розмірі 10000,00 грн.

18.05.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №05/589-юр з вимогою погашення існуючої заборгованості. Зазначена претензія направлялася за належною адресою відповідача, про що свідчить реєстр відправленої кореспонденції.

Зазначена претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, із заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 33666,94 грн. відповідачем сплачено 20666,94 грн. до порушення провадження по справі та 13000,00 грн. після порушення провадження по даній справі, про що свідчать платіжні документи від 27.10.2011р. та від 31.10.2011 р. відповідно. Таким чином, в позові про стягнення заборгованості в розмірі 20666,94 грн., суд відмовляє, оскільки вказану суму позивачем заявлено до стягнення безпідставно.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13000,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201992 від 01.01.2007 р. повністю сплачена.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання згідно розрахунку позивача, становить 645,48 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе заявлені вимоги задовольнити частково, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест”, м.Запоріжжя 13000,00 грн. основного боргу за договором про постачання та використання теплової енергії № 2085 від 01.04.2003 р. провадження у справі припинити та стягнути 645,48 грн. три відсотки річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест”, (юридична адреса: (69035, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 37-Б; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул.Патріотична,68, код ЄДРПОУ 22128249, р/р № 26001301155414 у ЗЦВ ПІБ, МФО 313355) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 645 (шістсот сорок п'ять) грн. 48 коп. три відсотки річних, 136 (сто тридцять шість шість) грн. 45 коп. державного мита, 93 (дев'яносто три) грн. 85коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест”, м.Запоріжжя суми 13000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “30” листопада 2011 р.

30.11.2011