Рішення № 19881850, 24.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 4/5009/6880/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району, (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-А)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

про стягнення 6976,28 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3, довіренність № 10/27 від 04.01.2011 р.;

Від відповідача не зявився.

31.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 6978,28 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 4/5009/6880/11, справа призначена до розгляду на 24.11.2011 р.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.12.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680, за умовами якого позивач зобовязався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та сплатити вартість спожитої теплової енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. На виконання умов Договору позивачем надавалися відповідачу обумовлені договором послуги по відпуску теплової енергії, так з березня 2009р. по вересень 2011р. позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 6976,28 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії. Згідно п.6.6.2 Договору у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень в його підписанні у термін встановлений п.6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобовязання та вимоги чинного законодавства за умовами Договору №501680 від 01.12.2007 р. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 6978,28 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007 р.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/6880/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана особисто Приватним підприємцем ОСОБА_2 07.11.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 24.11.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (позивачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктами 10.1 10.4 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.12.2007р. і діє по 30.11.2008р. та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по бул. Центральний, 19-Б в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 4523,09 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі в квітні, травні та червні; в III-у кварталі в липні, серпні та вересні; в ІV-у кварталі в жовтні, листопаді та грудні.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 317 від 23.08.2007 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з березня 2009р. по вересень 2011р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 6976,28 грн., а саме: у 2009р.: березень - 423,49 грн.; квітень - 130,64 грн.; травень 69,32 грн.; червень 62,56 грн.; липень 70,49 грн.; серпень 70,73 грн.; вересень 49,42 грн.; жовтень 49,42грн.; листопад- 330,25 грн.; грудень- 600,26 грн.; у 2010р.: січень 343,60 грн.; лютий - 482,77 грн.; березень 402,76 грн.; квітень 49,42 грн.; травень - 57,42 грн.; червень - 57,42грн.; липень - 57,42 грн.; серпень - 57,42 грн.; вересень - 57,42 грн.; жовтень -236,15 грн.; листопад - 294,05 грн.; грудень -491,06 грн.; у 2011р.: січень 639,50 грн.; лютий - 744,48 грн.; березень -481,03 грн.; квітень 2011 року - 342,38 грн.; травень - 65,08 грн.; червень - 65,08 грн.; липень - 65,08 грн.; серпень - 65,08 грн.; вересень - 65,08 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Акт приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2011р. (за вересень 2011р.) відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписаний не був, але враховуючи положення п. 6.6.2 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Також, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг на суму 6976,28 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Зазначені рахунки були направлений на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з березня 2009р. по вересень 2011р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за виконані роботи становить 6976,28 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Виправити описку у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/6880/11 при зазначенні основної суми боргу в предметі спору наступним чином:

у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/6880/11 замість слів: “про стягнення 6978,28 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007 р.” слід читати: “ про стягнення 6976,28 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007 р.”

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 6 976 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 28 коп. вартості поставленої теплової енергії, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “29” листопада 2011 р.

29.11.2011