Рішення № 19881617, 23.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 3/5009/7281/11

Суддя Соловйов В.М.

м. Запоріжжя

За позовом: Державного регіонального проектно вишукувального інституту “Запоріждіпроводгосп”, м. Запоріжжя

до відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 81 920, 81 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, доручення № 692 від 21.11.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 01/1234 від 22.12.2010р.

ДРПВІ “Запоріждіпроводгосп” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради про стягнення боргу в сумі 81 920, 81 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 10.11.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 530, 625, 626, 638, 887 ЦК України, ст. 1, 54 ГПК України

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/7281/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 23.11.2011р. об 11 годині 40 хвилин.

В судовому засіданні 23.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 28.11.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 548 від 26.09.2011р., та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 81920,81 грн. за договором № 08073 на виконання проектно-кошторисної документації від 22.07.2008р.Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

22.07.2008р. між ДРПВІ “Запоріждіпроводгосп” та КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради укладено договір № 08073 на виконання проектно-кошторисної документації.

За умовами цього договору, позивач бере на себе зобовязався виконати проектно-кошторисну документацію по обєкту: “Будівельні роботи резервуару чистої води № 1 ємкістю 10000 м. куб. Майданчик насосної станції IV підйому м. Бердянська” у строки визначені сторонами в календарному плані, що є невідємною частиною Договору від 22.07.2008р.

Згідно п.2.1 Договору, відповідач за виконання проектно-кошторисної документації зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплатити позивачу кошти згідно з Протоколом договірної ціни та Календарним планом.

Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни до Договору № 08073 від 22.07.2008р., сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на розробку проектно-кошторисної документації у сумі 73683,60 грн.

ДРПВІ “Запоріждіпроводгосп” виконав своє зобовязання за договором, що підтверджується накладною № 44 від 26.08.2008р.

Відповідач виконав своє зобовязання частково та сплатив лише 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Крім того на виконання п.2.2 Договору та з метою проведення відповідачем кінцевого розрахунку з позивачем, сторонами 22.04.2009р. було підписано Акт здачі-приймання робіт проектно-кошторисної документації по Договору № 08073 від 22.07.2008р.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 4564,28 грн. 3 % річних від простроченої суми та 13672,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

У звязку з наведеним, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зокрема, зазначив, що позивач при нарахуванні штрафних санкцій (пені) порушив вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, яка визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та зробив розрахунок 3 % річних за період, що перевищує 183 дні, а саме за 872 дня.

Також, відповідач вважає, що позивач при нарахуванні інфляційних витрат невірно зробив розрахунок, та взяв не всі показники щомісячного індексу інфляції. Відповідно до статистичних даних в 2011 році індекс інфляції за травень становив 100,8 %, за червень 100,4 %, за липень 98,7 %, за серпень 99,6 %, за вересень 100,1 %. В розрахунку інфляційних нарахувань позивач зробив розрахунки нарахувань, застосовуючи індекси інфляції по червень 2011р. включно, однак, наступні індекси інфляції мали показники нижче, ніж перший, зведений індекс інфляції починаючи з травня 2011р. становить 0,995 %, тобто інфляційні витрати за цей період не повинні нараховуватись.

Також представник відповідача звертає увагу, що основною діяльністю відповідача є надання послуг водопостачання та водовідведення понад 25 населеним пунктам Запорізької області з чисельністю населення 450 тис. чол. Значна більшість споживачів води - комунальні підприємства, сільськогосподарські виробники та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отриманні послуги.

Тобто, інших надходжень, окрім плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, боржник немає.

Вказані данні свідчать про те, що відповідач не має можливості розрахуватися із позивачем одноразово та в короткий строк. Стягнення суми заборгованості за виконавчим документом призведе до зупинення діяльності боржника, що спричинить зменшення надходжень від наданих послуг, призведе до його повної неплатоспроможності та може викликати спалах епідемій внаслідок порушення санітарно-гігієнічних норм.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд у відповідності із ч. 6 ст. 83 ГПК України надати розстрочку виконання рішення на 12 календарних місяців із сплатою суми боргу рівними частками.

Представник позивача заперечив проти задоволення заявленого клопотання та зазначив, що за той проміжок часу, за який виникла заборгованість, відповідач мав змогу сплатити заборгованість частками.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради (Замовник) та Державним регіональним проектновишукувальним інститутом “Запоріждіпроводгосп” (Виконавець) укладений договір на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р. (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязався виконати проектно-кошторисну документацію по обєкту: “Будівельні роботи резервуару чистої води № 1 ємністю 10000 м. куб. Майданчик насосної станції IV підйому м. Бердянська”.

Зміст та строки виконання основних етапів визначаються календарним планом (Додаток № 2), що є невідємною частиною даного Договору (п.1.2 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору, Виконавець зобовязаний:

- виконувати роботи у відповідності із вихідними даними для проектування відповідно до Договору;

- забезпечити якість робіт у відповідності із вимогами ДБН А2.2-3-2004, БН А2.2-1-2003;

- в разі необхідності разом із Замовником прийняти участь в розгляді проектній документації в експертних організаціях.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Замовник зобовязується:

- видати Виконавцю завдання, надати технічні умови та всі необхідні матеріали для виконання проектних робіт;

- направити проектно-кошторисної документації на погодження, експертизу та затвердження;

- сплатити Виконавцю встановлену ціну згідно п. 2.1 Договору;

- відшкодувати Виконавцю підтвердженні додаткові витрати, повязаних із змінами вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт.

За виконану проектно-кошторисну документацію, згідно даному договору, Замовник перераховує Виконавцю у відповідності із протоколом договірної ціни: сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят три гривні 60 копійок. В тому числі ПДВ 12280,60 грн. (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, оплата робіт проводиться:

- проміжні розрахунки проводяться по актам виконаних робіт відповідних етапів, визначених в календарному плані (Додаток № 2). Замовник після перевірки обсягів виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів підписує акт здачі-приймання робіт і сплачує ці роботи;

- кінцевий розрахунок Замовник здійснює після підписання акта виконаних робіт з урахуванням сплаченого авансу та сплати проміжних актів, оформлення та здача проектної продукції Замовнику протягом 10-ти банківських днів.

Згідно Додатку № 2 до Договору № 08073 від 22.07.2008р., сторонами узгоджено та передбачено, що кінцевий термін виконання робіт для Виконавця є вересень 2008р.

Позивач виконав умови договору в повному обсязі, що підтверджується актом № 68 від 22.04.2009р. здачі-приймання робіт проектно-кошторисної документації по Договору № 08073 від 22.07.2008р.

Відповідач, в рахунок сплати за виконану роботу перерахував позивачу 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

ДРПВІ “Запоріждіпроводгосп” 26.05.2011р. направив відповідачу претензію № 196 від 23.05.2011р., в якій вимагав КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради погасити заборгованість за договором на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р. в сумі 63683,60 грн.

КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради на дану претензію позивача відповіді не надало, заборгованість за договором № 08073 від 22.07.2008р. не сплатило.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 63683,60 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами укладено договір на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1, 2 ст. 837 ЦК України).

Статтею 887 ЦК України встановлено, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій субєкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем 23.05.2011р. на адресу відповідача було направлено претензію № 196 з вимогою сплатити суму боргу у розмір 63683,60 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, борг у розмірі 63683,60 грн. не сплатив.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави для припинення зобовязання за договором на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р., які визначено главою 50 ЦК України та договором № 08073 від 22.07.2008р., відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт невиконання КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 63683,60 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 4564,28. 3 % річних від простроченої суми та 13672,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобовязань, вимоги про стягнення з нього на користь позивача 4564,28 грн. - 3 % річних від простроченої суми в розмірі 63 683, 60 грн. за період з 11.05.2009р. (через 10 банківських днів з дня підписання акту № 68 від 22.04.2009р. здачі-приймання робіт) по 01.10.2011р. підлягають задоволенню повністю. Розрахунок позивача в додатках до позовної заяви в цій частині перевірений судом і не суперечить діючому законодавству.

Відповідно до “Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Розрахунок строків прострочення виконання грошового зобовязання за договором на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р. у додатках до позовної заяви (за період з травень 2009 року по 01.07.2011р.), а також індекс інфляції за вказаний період (121,4701 %) перевірений судом і визнається таким, що зроблений вірно.

Відтак, стягненню в цій частині за період з 11.05.2009р. по 01.07.2011р. підлягає сума інфляційних витрат в розмірі 13672,93 грн.

Заперечення відповідача з посиланням на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, та обмеження стягуваної суми 3 % річних шестимісячним строком, до уваги не беруться, оскільки таке обмеження законом (ст. 625 ЦК України) для стягнення з боржника трьох відсотків річних від простроченої суми не передбачено.

Є помилковими і посилання відповідача на необхідність врахування показників щомісячного індексу інфляції за липень 2011р. (98,7 %), за серпень 2011р. (99,6 %), за вересень 2011р. (100,1 %).

Позивачем заявлено до стягнення 13 672, 93 грн. за період з 11.05.2009р. по 01.07.2011р.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право:

виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Під час розгляду справи клопотання від позивача про вихід суду за межі позовних вимог не надходило.

Позивач самостійно визначає предмет позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач заяву про збільшення (зменшення) позовних вимог з визначенням періоду нарахування інфляційних з липня 2011р. по вересень 2011 року включно суду не надавав.

Таким чином, вихід за межі позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні за період з липня 2011р. по вересень 2011р., є порушенням ст. 83 ГПК України.

Не підлягає задоволенню і клопотання відповідача про розстрочку строком на 12 місяців.

Згідно п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, пунктом 6 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено право, а не обовязок господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання.

Крім того, згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження обставин, про які йдеться у клопотанні відповідача, аргументованих доказів суду не надано.

Крім того, суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду не буде сприяти захисту інтересів обох сторін, оскільки як позивач, так і відповідач на даний час знаходяться у незадовільному фінансовому стані, відповідач порушив свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати за договором на виконання проектно-кошторисної документації № 08073 від 22.07.2008р., відповідно спір виник з його вини.

З моменту виникнення зобовязання (11.05.2009р.) відповідач суму боргу за договором в розмірі 63 683, 60 грн. не сплачував

Крім того, розстрочка на 12 місяців не може позитивно вплинути на господарську діяльність відповідача.

Позовна заява надійшла до суду 10.11.2011р., провадження у справі № 3/5009/7281/11 порушено 11.11.2011р., таким чином судом застосовуються приписи п.п. “1)” п. 2 ст. 10 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2011р. N 02/163-48, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180а, ідентифікаційний код 03327115) на користь Державного регіонального проектно вишукувального інституту “Запоріждіпроводгосп” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, ідентифікаційний код 01039228) 63 683 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 60 коп. основного боргу, 4564 (чотири тисячі пятсот шістдесят чотири) грн. 28 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 13672 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 93 коп. 3 % річних від простроченої суми та 1638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 42 коп. судового збору.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 28.11.2011р.

28.11.2011