Рішення № 19880566, 14.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2011 Справа № 5008/1722/2011

18/5008/1722/2011 13675/2011

За позовом Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, смт. Воловець

про стягнення 66 761,42 грн., в тому числі 39 876,16 грн. основного боргу, 18542,41 грн. пені, 2791,33 грн. штрафу, 4027,49 грн. інфляційних втрат та 1 524,03 грн. 3% річних,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача ОСОБА_2, довіреність від 24.10.2011р.;

Відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець заявлено позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, смт. Воловець про стягнення 66 761,42 грн., в тому числі 39 876,16 грн. основного боргу, 18542,41 грн. пені, 2791,33 грн. штрафу, 4027,49 грн. інфляційних втрат та 1 524,03 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в період червень-липень 2006 року позивачем було відпущено відповідачу згідно товарно-транспортних накладних лісопродукцію в кількості 434,03 куб.м. на загальну суму 86845,6 грн. Між тим відповідачем було тільки частково сплачено за отриманий товар - на загальну суму 46969,53 грн., внаслідок чого, в останнього утворився борг в сумі 39876,16 грн. У звязку з цим, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами про погашення заборгованості за відпущений товар, проте відповідач на вказану вимоги не реагував заборгованості не погасив. Зважаючи на це, позивачем проведено нарахування штрафних та фінансових санкцій і просив стягнути 66 761,42 грн., в тому числі 39 876,16 грн. основного боргу, 18542,41 грн. пені, 2791,33 грн. штрафу, 4027,49 грн. інфляційних втрат та 1 524,03 грн. 3% річних.

У ході судового засідання уповноважений представник позивача позовні вимоги уточнив та зменшив і просить та наполягає стягнути суму 45427,68 грн., в тому числі 39 876,16 грн. основного боргу, 4027,49 грн. інфляційних втрат та 1 524,03 грн. 3% річних. Від решти вимог, а саме заявленої суми пені та штрафу відмовився та просив суд їх не розглядати, про що подав письмове клопотання (а.с.64). За таких обставин, суд розглядає уточнені позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи на адресу вказану позивачем, підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 15.11.2011 року та 30.11.2011 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відміткою про отримання), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судові жодне судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача,

суд встановив:

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документальних доказів в період червень-липень 2006 року позивачем було відпущено відповідачу лісопродукцію в кількості 434,03 куб.м. на загальну суму 86845,6 грн. Вказані обставини достовірно підтверджуються узгодженими відповідачем товарно-транспортними накладними, довіреністю № 791405 від 01.07.2006 року відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, розгорнутою довідкою бухгалтерії позивача про реалізацію лісопродукції відповідачу (а.с. 8-38). Між тим, за даними позивача, які відповідачем в установленому порядку неспростовні та не заперечені приватний підприємець ОСОБА_1 провів тільки часткову оплату за відпущений товар на загальну суму 46969, 53 грн. (копії прибуткових касових ордерів в матеріалах справи), внаслідок чого в останнього утворився борг в сумі 39876,16 грн. Зважаючи на це, позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогами про погашення наявного боргу (претензії №321 від 18.06.2010р., №671 від 21.09.2011 року (а.с. 43-47), проте відповідач на вказані вимоги належним чином не відреагував, борг не погасив, у звязку з чим, заявник звернувся до суду за захистом порушеного права і просить стягнути на його користь суму зазначеного боргу.

Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобовязань внаслідок вчинення правочину купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України). Згідно зі ст. 509 зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку в порядку, за даних обставин, визначених ч.2 ст. 530 ЦК України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, заявлені вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за виконані роботи підтверджені належними доказами, обумовлені ст.ст. 11, 530, 655 ЦК України, відповідачем у встановленому порядку не спростовані та не заперечені, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача на його користь 39876,16 грн. заборгованості за відпущену лісопродукцію.

Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України у звязку з простроченням виконання грошових зобовязань заявник просить стягнути з відповідача суми 4027,49 грн. інфляційних втрат та 1 524,03 грн. 3% річних (заявлений період нарахування 12.07.2010 по 19.10.2011 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), обумовлені законом, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець, вул Фабрична, 2 (код ЄДРПОУ 22114566) суму 45 427 (Сорок пять тисяч чотириста двадцять сім) грн., 68 коп. а також суму 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 14.12.2011 року.

Суддя В.Кривка