Рішення № 19880429, 08.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2011 р. Справа № 5008/1478/2011

14/5008/1478/2011 13490/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Генералбуд”, м. Ужгород

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про визнання неукладеним Договору №48 на створення сайту від 19.07.2010р. та стягнення загальної суми 8993,90грн., в тому числі сума 8347грн. безпідставно отриманих грошових коштів та сума 646,90грн. процентів за користування грошовими коштами,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (адвокат), договір №ШМ-2 про надання юридичних послуг від 01.10.2011р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Генералбуд”, м. Ужгород (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі відповідач) про стягнення загальної суми 8993,90грн., в тому числі сума 8347грн. безпідставно отриманих грошових коштів та сума 646,90грн. процентів за користування грошовими коштами, з урахуванням письмової заяви представника позивача від 15.11.2011р. про уточнення предмету позовних вимог (а.с.30).

Представником позивача у дане судове засідання подано до матеріалів довідку позивача від 08.12.2011р., якою підтверджується той факт, що станом на 08.12.2011р. акти здачі-приймання виконаних робіт по Договору №48 на створення сайту від 19.07.2010р. між ТОВ „Генералбуд” та ФОП ОСОБА_1 не підписувалися та ФОП ОСОБА_1 не надавалися ТОВ „Генералбуд” такі акти здачі-приймання виконаних робіт для їх підписання (а.с.56).

Також, до вищезазначеної довідки, на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2011р. по справі №5008/1478/2011, долучено витяг серії НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як доказ у підтвердження перебування відповідача станом на 21.11.2011р. у ЄДЮО та ФОП зі статусом фізичної особи підприємця за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1 (а.с.57).

Представником позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю в уточненому предметі позовних вимог, з посиланням на обставини, зазначені позивачем у позовній заяві (а.с.3-7) та на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема посилається на обставину того, що оскільки укладений між позивачем та відповідачем Договір №48 на створення сайту від 19.07.2010р., не містив всіх істотних умов, передбачених нормами ГК України, зокрема предмету Договору такого, як Технічного завдання, який передбачений як додаток №1 до Договору (п.1.2 р.1 Договору), на підставі якого повинні були виконуватися роботи по розробці гіпертекстового представлення сторінок сайту та ціни позову, а тому даний Договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Оскільки позивачем було перераховано на банківський рахунок відповідача, відповідно до виставленого рахунку №48 -01 від 19.07.2010р., в якому було зазначено призначення платежу „виконання робіт”, згідно платіжних доручень від 19.07.2010р. №66, від 20.09.2010р. №98 та від 15.10.2010р. №106 загальну суму 8347грн. та з урахуванням тієї обставини, що між сторонами зобов”язання, як за Договором №48 на створення сайту від 19.07.2010р., який є неукладеним, з підстав, зазначених вище, так і відповідно до виставленого рахунку №48 -01 від 19.07.2010р., не відбулися, оскільки відсутнє фактичне виконання відповідачем на користь позивача відповідних робіт (розробка гіпертекстового представлення сторінок WWW сайта, що є інформаційною послугою), а тому сума 8347грн. підлягає поверненню відповідачем на користь позивача, як безпідставно отримані грошові кошти.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав та у дане судове засідання свого уповноваженого представника не забезпечив.

Ухвала суду від 26.10.2011р. про порушення провадження у справі №5008/1478/2011 та ухвала суду від 15.11.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1478/2011 на 08.12.2011р., які надсилались судом відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_1, повернуті установою пошти з поміткою „За закінченням терміну зберігання”.

Слід зазначити, що вищезазначена адреса АДРЕСА_1 є ідентичної адресі місцезнаходження (місцереєстрації) відповідача, зазначеній у витязі серії НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 21.11.2011р. (а.с.57) та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 08.12.2011р., отриманого судом за електронним запитом від 08.12.2011р. за №НОМЕР_2 (а.с.58-59).

Відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає те, що судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 року №01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", „за закінченням терміну зберігання” і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому заява по даній справі у даному судовому засіданні розглядається судом по суті за наявними у справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород, як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Генералбуд”, м. Ужгород, як Замовником, було укладено Договір №48 на створення сайту від 19.07.2010р. (далі Договір, а.с.11-12).

Відповідно до п.1.1 р.1 даного Договору, Виконавець за дорученням Замовника взяв на себе зобов”язання по розробці гіпертекстового представлення сторінок WWW сайта Замовника, що є інформаційною послугою, а замовник зобов”язався прийняти та оплатити виконану роботу та п.1.2 р.1 даного Договору під розробкою гіпертекстового представлення сторінок сайту розуміється виконання в повному обсязі Технічного завдання (Додаток №1).

Відповідно до п.2.1 р. 2 Договору вартість робіт, доручених Виконавцю по даному Договору, визначається у відповідності з технічними завданнями, підписаними Виконавцем та Замовником, яке є невід”ємною частиною Договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Виконавцем не було, у відповідності до вимог п.1.2 р.1 даного Договору, надано Замовнику для підписання Технічне завдання, на підставі якого повинні були виконуватися роботи по розробці гіпертекстового представлення сторінок сайту, як додатку №1 до Договору та який є невід”ємною частиною даного Договору та відповідно на цій підставі (відсутність Технічного завдання), сторонами не була узгоджена вартість робіт по даному Договору, що передбачено вимогами п.2.1 р.2 Договору.

Пунктом 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 8 статті 181 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на вищезазначене (сторонами не було погоджено Технічне завдання до Договору №48 на створення сайту від 19.07.2010р., що є обов”язковою умовою даного Договору та відповідно на цій підставі не була узгоджена вартість робіт по даному Договору), з урахуванням вищезазначених норм ГК України, вважається такий Договір неукладеним та з урахуванням тієї обставини, що позивачем відповідно до виставленого відповідачем рахунку №48-01 від 19.07.2010р., було частково здійснено перерахування на банківський рахунок відповідача загальну суму 8347грн., відповідно до платіжних доручень від 19.07.2010р. №66, від 20.09.2010р. №98 та від 15.10.2010р. №106, тому відповідно до вимог ч.2 п.8 ст. 181 ГК України, правові наслідки таких дій позивача визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов”язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки, як було зазначено вище, також відсутні докази у підтвердження виконання відповідачем на користь позивача відповідних робіт, відповідно до виставленого рахунку №48 -01 від 19.07.2010р., тому позивачем було надіслано на адресу відповідача лист вимогу від 07.10.2011р., зокрема про необхідність повернення загальної суми 8347грн. (а.с.16). Однак відповідачем вказана вимога була залишена без задоволення.

За вищенаведених обставин, з 20.10.2011р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у вищезазначеній сумі та відповідно на цій підставі є правомірним звернення позивача із позовом у вищезазначеному предметі позовних вимог, а тому сума 8347грн., відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, підлягає поверненню відповідачем на користь позивача, як безпідставно отримана сума коштів.

З урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача в частині заявлення до стягнення з відповідача суми 8347грн., як безпідставно отриманих грошових коштів, є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума 8347грн. підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Пунктом 2 статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами законодавством не встановлений, до вказаних правовідносин слід застосовувати ст. 1048 ЦК України, якою передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням листа вимоги позивача від 07.10.2011р. та вищезазначених норм Цивільного кодексу України, по періоду з 20.10.2011р. по 25.10.2011р. ( день подання позову до суду), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 9грн. процентів за користування грошовими коштами, у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у зазначений період.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача частково відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 94,86грн. та частково відшкодування витрат позивача по оплаті інформаційно-технічних послуг в розмірі 219,49грн. та з урахуванням тієї обставини, що позов в уточненому предметі позовних вимог, судом задоволено частково та того факту, що сума заявлених витрат на послуги адвоката, відповідно до укладеного Договору №ШМ-2 про надання юридичних послуг від 01.10.2011р. (а.с.13), акту №1 здачі-приймання наданих послуг від 20.10.2011р. (а.с.14) та яка сплачена відповідно до розрахункової квитанції ЗААА №023403 (а.с.15), є такою, що завищена та відповідно є неспіврозмірною з сумою 8993,90грн. заявлених позовних вимог в уточненому предметі позовних вимог, тому підлягає частковому відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача сума 750грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 536, 1048, 1212, 1214 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково в уточненому предметі позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Генералбуд” /м. Ужгород, вул. Козацька, 68/19, ідентифікаційний код 3110013230/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Генералбуд" /м. Ужгород, вул. Клімпуша, 5/41, ідентифікаційний код 35865726/ загальну суму 8356грн. (в тому числі сума 8347грн. безпідставно отриманих грошових коштів та сума 9грн. процентів за користування грошовими коштами), частково суму 94,86грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита, частково суму 219,49грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та частково суму 750грн. у відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.