Рішення № 19880069, 17.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2011 Справа № 5008/1412/2011

9/5008/1412/2011 13122/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси", м. Ковель Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Піонер”, м. Виноградів

про стягнення 15 817,97 гривень.

Суддя Г.Й.Бобрик

Представники:

від позивача - не з"явився

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Ковельські ковбаси", м. Ковель Волинської області , заявило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Піонер” м. Виноградів, про стягнення 15 817,97 грн. за поставлений товар.

Позивач позовних вимог не змінив, від позову не відмовився.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в черговий раз не надав на вимогу суду письмових пояснень по суті позовних вимог та документів на їх підтвердження. Отже, відповідач своїм правом на захист не скористався, заперечень по суті позовних вимог не подав, розрахунок заборгованості не оспорив.

За таких обставин, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

5 квітня 2010 р. приватне акціонерне товариство „Ковельські ковбаси” (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю „Піонер” (покупець) уклали договір поставки № 13/10.

У відповідності до п. 1.1. Договору, постачальник зобов’язався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов’язався приймати товар на умовах визначених у даному договорі та оплачувати його.

На виконання умов договору ПрАТ „Ковельські ковбаси” за період із 23.11.2010 р. по 22.02.2011 р. поставило ТОВ „Піонер” товар на загальну суму 17 542, 89 грн., що підтверджується видатковими накладними долученими до позовної заяви які містять підписи та відтиски печатки відповідача.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за товар здійснюється покупцем на протязі 30 календарних днів з моменту реалізації товару покупцем своїм клієнтам, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.

За отриманий товар, з урахуванням повернення, відповідач здійснив оплату частково в сумі 1 724, 92 грн., решту вартості отриманого товару не оплатив.

За договором поставки (ст. 712 Цивільного кодексу України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. ст. 692 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

09 вересня 2011 р. позивач надіслав на адресу ТОВ „Піонер” вимогу про сплату заборгованості, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач, всупереч наведеному зобов”язання по оплаті вартості отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми 15 817, 97 грн. боргу в примусовому порядку.

Згідно розрахунку позивача, долученого до позовної заяви вартість неоплаченого товару, станом на день звернення з позовом в суд, становить 15 817, 97 грн..

Згідно статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами .

Так, як в матеріалах справи на момент прийняття судом рішення відсутні докази сплати відповідачем у повному обсязі вартості отриманого від позивача товару по спірних накладних, то вимога позивача про стягнення 15 817, 97 грн. заборгованості є законною та обґрунтованою. Позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати суд покладає на сторін відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Піонер” ( вул. Івана Франка, 108 ,м. Виноградів, Закарпатської області, 90300, код ЄДРПОУ 318710423, р/р 26005025000004 в АТ „КомІнвестБанк”, МФО 312248) на користь приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" ( вул. Володимирська, 156, м. Ковель, Волинської області, 45000, код ЄДРПОУ 30381257, р/р 2600530017219 в Волинській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк” Ковельське відділення), суму 15 817,97 грн. (п’ятнадцять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 97 коп.) та суму 394,18 грн. (триста дев’яносто чотири грн. 18 коп.) на відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Г.Й. Бобрик

Рішення підписано 29.11.2011 р.