Ухвала суду № 19879841, 22.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

22.11.2011р. Справа № 5008/171/2011

14/5008/171/2011 12804/2011

За скаргою Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” від 04.10.2011р. (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-9768/2011 від 06.10.2011р.) на дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо неправомірності винесення Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 02.09.2011р. №5008/171/2011 та про часткове скасування п.4 та п.5 Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження та за скаргою Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” від 20.10.2011р. (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-10325/2011 від 20.10.2011р.) на дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо неправомірності винесення Постанови від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ

в особі Філії Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Ужгород

до Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс”, с. Коноплівці Мукачівського району

про стягнення заборгованості у загальній сумі 952787, 17 грн. (в тому числі сума 699992,14грн. заборгованість за отриманим кредитом, сума 181921, 25 грн. заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами, сума 49344, 67 грн. - пені нарахованої за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів та сума 21529, 11 грн. - пені нарахованої за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами),

Суддя В. І. Карпинець

Представники:

від скаржника (боржника): ОСОБА_1 представник за дов. від 06.04.2011р.

від стягувача (позивача): явка на власний розсуд

від органу ДВС: ОСОБА_2 головний державний виконавець РВ ДВС Мукачівського МРУЮ за дов. від 18.11.2010р.; ОСОБА_3 - державний виконавець РВ ДВС Мукачівського МРУЮ за дов. від 20.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Мукачівський Агропромтранс” звернулося до суду відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України зі скаргою від 04.10.2011р. (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-9768/2011 від 06.10.2011р.) на дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо неправомірності винесення Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 02.09.2011р. №5008/171/2011 та про часткове скасування п.4 та п.5 Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження та зі скаргою від 20.10.2011р. (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-10325/2011 від 20.10.2011р.) на дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо неправомірності винесення Постанови від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У попередньому судовому засіданні 15.11.2011р. представником органу ДВС було подано до матеріалів справи письмове заперечення від 08.11.2011р. №6-1226/11 на скарги ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” (а.с.37-39, Т.2 ) та примірник зазначеного заперечення було отримано представником скаржника у даному судовому засіданні.

Представником скаржника у попереднє судове засідання 15.11.2011р. письмовим клопотанням від 15.11.2011р. було подано до матеріалів справи довідку ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” від 21.10.2011р. про балансову вартість основних фондів даного товариства та фінансовий звіт ВАТ „Мукачівський Агропромтранс”, як станом на 01.01.2011р., так і станом на 01.10.2011р. Оскільки зазначена довідка ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” від 21.10.2011р. не містила конкретизованого переліку основних засобів даного товариства з відображенням їх вартості, а містила тільки загальну балансову вартість основних фондів 20296000грн., як станом на 01.01.2011р., так і станом на 01.10.2011р., представником скаржника було зазначено про можливість подання такого переліку у наступне судове засідання по розгляду скарги.

З урахуванням отримання у даному судовому засіданні представником скаржника письмового заперечення органу ДВС на скарги та для надання можливості подати до матеріалів справи вищезазначений додатковий доказ, у попередньому судовому засіданні 15.11.2011р. судом було оголошено перерву до 22.11.2011р.

Скаржник, як у поданих скаргах (а.с.1-3, а.с.24-27, Т.2), так і його представники у судових засіданнях по розгляду даних скарг, у підтвердження обставин, зазначених у даних скаргах, зазначають зокрема обставину того, що вказані постанови були винесенні органом ДВС з порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження” з тих підстав, що:

Державний виконавець вправі накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов”язаних з проведенням виконавчих дій. Разом з тим, РВ ДВС Мукачівського МРУЮ винесеними Постановою від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження та Постановою від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на все майно боржника, загальна вартість якого значно перевищує суму заборгованості даного боржника перед стягувачем.

Крім того, наведено обставину того, що РВ ДВС Мукачівського МРУЮ, при винесенні вищезазначених оскаржуваних постанов, не було враховано той факт, що стягувач за виконавчим документом одночасно є заставодержателем майна боржника відповідно до укладеного між ними Договору іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р., тобто повернення суми боргу за таким виконавчим документом вже є забезпечено заставним майном боржника, вартість якого (заставного майна) становить суму 1985990грн., що значно перевищує наявну заборгованість даного боржника перед стягувачем.

З огляду на викладене, як скаржник, у поданих скаргах, так і його представники у судових засіданнях, вважали, що державний виконавець РВ ДВС Мукачівського МРУЮ при винесенні оскаржуваних постанов повинен був накласти арешт та заборону на відчуження майна боржника лише в межах майна боржника, яке було предметом Договору іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р.

Також скаржником у дане судове засідання подано до матеріалів справи довідку ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” із наведенням у ній конкретизованого переліку основних фондів даного товариства з відображенням їх балансової вартості, як станом на 01.01.2011р., так і станом на 01.11.2011р., (а.с.63, Т.2).

Представниками органу ДВС, як у поданих письмових запереченнях на скарги ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” (а.с.19-20, а.с.37-39, Т.2), так і судових засіданнях зазначали обставину того, що накладення арешту на все майно боржника на підставі оскаржуваних постанов відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки даною нормою Закону передбачено право державного виконавця щодо накладення арешту на все майно боржника або на окремі предмети у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат пов”язаних з організацією і проведенням виконавчих дій та, при наявності, застосованих державним виконавцем штрафів.

Оскільки боржником у добровільному порядку не було виконано вимоги Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження, у строк, встановлений у даній постанові та з урахуванням повідомлення, як ПАТ „Державний ощадний банк” в особі філії Закарпатське обласне управління ТВБВ 10006/076 м. Мукачево про наявність у боржника на рахунку залишку коштів у сумі 21,06грн., так і АТ „Райффайзен банк Аваль” в особі Закарпатської обласної дирекції м. Ужгород про відсутність коштів на рахунку боржника та з урахуванням інформації, зазначеної у Інформаційній довідці з Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої ТОВ „Мукачівське РБТІ” на запит органу ДВС, про реєстрацію за боржником об”єкту нерухомого майна цілісного майнового комплексу, тому державним виконавцем Постановою від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом та з урахуванням суми виконавчого збору та даною Постановою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Також, зазначають обставину того, що накладення арешту на все майно боржника та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу відповідно до Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження, здійснено з урахуванням заяви стягувача, зазначеної у листі від 09.09.2011р. №17-28/29/1368, про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту на грошові кошти та на все майно боржника, що належить йому на праві власності, що відповідає вимогам п.3 ст. 19 та п. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”.

Отже, оскільки боржник у строк, встановлений у Постанові від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження, добровільно не виконав вимоги постанови щодо сплати наявної заборгованості та з урахуванням ненадання боржником органу ДВС відомостей щодо наявного у нього будь-якого іншого майна, крім цілісного майнового комплексу (в тому числі, як нерухомого, так і рухомого), та з урахуванням відсутності у боржника на банківських рахунках грошових коштів, достатніх для погашення наявної заборгованості, тому, на думку представників органу ДВС, не було можливим накладення арешту на майно боржника, як на окремі взяті предмети, які належать боржнику, у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат пов”язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а було правомірно накладено арешт на все майно боржника в межах суми звернення стягнення за виконавчим документом та з урахуванням суми виконавчого збору.

Крім того, вважають безпідставними посилання скаржника щодо наявності у боржника заставного майна відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р., оскільки об”єктом застави вказаного Договору є нерухоме майно, а відповідно до ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження”, в першу чергу звертається стягнення на кошти боржника, в другу чергу на рухоме майно, а тільки в третю чергу на об”єкти нерухомості. Також, зазначають, що є безпідставним твердження скаржника про те, що вартість заставного майна за Договором іпотеки нерухомого майна становить 1985990грн., оскільки така оцінка майна проводилась на момент укладення договору, тоді як відповідно до вимог ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження”, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, шляхом залучення суб”єкта оціночної діяльності.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. у справі №5008/171/2011 позов задоволено частково в уточненому розмірі позовних вимог. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі Філії Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” заборгованість у загальній сумі 896704,46грн. (в тому числі сума 699 992,14 грн. - заборгованості за отриманим кредитом, сума 181921, 25 грн. заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами, частково сума 12 400грн. - пені за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів та сума 2391,07 грн. - пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами), суму 8956грн. часткового відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 222грн. часткового відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Відстрочено виконання рішення суду до 01.09.2011р. (а.с.81-87, Т.1).

На виконання вищезазначеного рішення суду від 24.05.2011р. по справі №5008/171/2011, було видано наказ від 02.09.2011р. №5008/171/2011 та надіслано стягувачеві (а.с.126, Т.1).

Стягувачем - Філією - Закарпатським обласним управлінням Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” вищезазначений виконавчий документ (наказ суду) було пред”явлено до виконання до РВ ДВС Мукачівського МРУЮ, шляхом його надіслання супровідним листом від 09.09.2011р. №17-28/29/1368 та п.3 даного листа стягувач просив одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на грошові кошти та на все майно боржника, що належить йому на праві власності (а.с.21-23, Т.2).

Державним виконавцем РВ ДВС Мукачівського МРУЮ було винесено Постанову від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження, п.2 якої (Постанови) було запропоновано боржнику до 29.09.2011р. добровільно виконати рішення суду, п.3 даної Постанови було попереджено боржника про те, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та п.4 даної Постанови було накладено арешт на все майно боржника та п.5 заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (п.1 даної статті) та передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника (п.п.5 п. 3 даної статті).

Пунктом 3 статті 19 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Частиною 2 абзацу 2 пункту 2 статті 25 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Стаття 57 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.1 та п.2 даної статті).

Пунктом 3 статті 57 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм Закону та заяви стягувача, зазначеної у листі від 09.09.2011р. №17-28/29/1368, про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту на грошові кошти та на все майно боржника, що належить йому на праві власності, є правомірними дії державного виконавця РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо винесення Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту на все майно боржника та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Пунктом 2 статті 25 зазначеного Закону, зокрема передбачено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 статті 27 даного Закону передбачено, що у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Боржником до 29.09.2011р. не було добровільно виконано рішення суду, відповідно до п.2 Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження, у передбачений Законом України „Про виконавче провадження” спосіб, тому накладений відповідно до п.4 даної Постанови арешт на все майно боржника та відповідно до п.5 даної Постанови заборона здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу, продовжували діяти та відповідно в даній частині дії органу ДВС в особі державного виконавця є правомірними та такими, що здійснені у відповідності до вимог норм Закону України „Про виконавче провадження”.

Оскільки, як було зазначено вище, боржником у добровільному порядку не було виконано вимоги п.2 Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження, у строк, встановлений у даному пункті постанови, з урахуванням черговості стягнення за виконавчими документами, передбаченої вимогами ст.52 Закону, державний виконавець звертався з письмовими вимогами до фінансових установ (ПАТ „Державний ощадний банк” в особі філії Закарпатське обласне управління ТВБВ 10006/076 м. Мукачево та АТ „Райффайзен банк Аваль” в особі Закарпатської обласної дирекції м. Ужгород) щодо отримання інформації про наявність у боржника грошових коштів на відкритих рахунках в даних фінансових установах.

ПАТ „Державний ощадний банк” в особі філії - Закарпатське обласне управління ТВБВ 10006/076 м. Мукачево листом від 31.10.2011р. було повідомлено державного виконавця про наявність у боржника на рахунку залишку коштів у сумі 21,06грн. (а.с.46, Т.2) та АТ „Райффайзен банк Аваль” в особі Закарпатської обласної дирекції м. Ужгород листом від 01.11.2011р. було повідомлено державного виконавця про відсутність коштів на рахунку боржника (а.с.47, Т.2).

Отже, оскільки на рахунках боржника у банках були відсутні кошти у розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача, та з урахуванням інформації, зазначеної у Інформаційній довідці з Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої ТОВ „Мукачівське РБТІ” на запит органу ДВС, про реєстрацію за боржником об”єкту нерухомого майна цілісного майнового комплексу та тієї обставини, що боржник не використав своє право щодо запропонування державному виконавцю тих видів майна чи предметів, на які необхідно в першу чергу накладати арешт, Постановою від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, затвердженою 30.09.2011р. в.о. начальника РВ ДВС Мукачівського МРУЮ, державним виконавцем відповідно до п.1 даної Постанови було накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом та з урахуванням суми виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника відповідно до винесеної Постанови від 29.09.2011р. ВП 28823321 про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.30, Т.2) та відповідно до п.2 Постанови від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с.29, Т.2).

Отже, з урахуванням вищезазначених норм Закону України „Про виконавче провадження”, суд вважає, що дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ в особі державного виконавця є правомірними та такими, що здійснені у відповідності до вимог норм Закону України „Про виконавче провадження” щодо накладення арешту на все майно боржника та щодо заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу відповідно до винесеної Постанови від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.1 та п.2 даної Постанови).

Суд зазначає, що порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено вимогами ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема в даній нормі Закону зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (п.1 даної статті), стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (п.2 даної статті). Пунктом 5 даної статті даного Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Крім того, глава 5 Закону України „Про виконавче провадження” передбачає особливості звернення стягнення на майно боржника юридичної особи.

Вимогами ст. 65 гл. 5 даного Закону передбачено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (п.3 даної статті). Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (п.4 даної статті).

Пунктом 1 статті 66 зазначеного Закону передбачено порядок звернення стягнення на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості.

Пунктом 2 вищезазначеної статті Закону передбачено черговість реалізації майна, на яке накладено арешт, зокрема в п.п. 1 п. 2 даної статті Закону зазначено, що у першу чергу здійснюється реалізація майна, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари) та п.п.2 п.2 - у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Отже, державним виконавцем повинен дотримуватися вищезазначений порядок реалізації майна на яке накладено арешт.

З урахуванням вищезазначеного, при примусовій реалізації державним виконавцем майна, належного боржнику на праві власності, у відкритому виконавчому провадженні, боржник (у даному випадку скаржник ВАТ „Мукачівський Агропромтранс”), при відсутності у нього коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, має право запропонувати державному виконавцю ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

З урахуванням наявності у боржника (скаржника) основних фондів, балансова вартість яких становить 20296000грн., що підтверджено долученими скаржником до матеріалів справи фінансовим звітом ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” станом на 01.10.2011р. (а.с.61, Т.2), довідкою ВАТ „Мукачівський Агропромтранс”, як станом на 01.01.2011р., так і станом на 01.10.2011р. (а.с.60, Т.2) та довідкою ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” як станом на 01.01.2011р., так і станом на 01.11.2011р., у якій наведено перелік майна загальною балансовою вартістю 20296000грн., (а.с.63, Т.2), даний боржник має право запропонувати державному виконавцю, зокрема ті види майна чи предмети із наявних основних фондів, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення та вартість яких буде достатньою для задоволення вимог, як стягувача, так і витрат пов”язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, в тому числі виконавчого збору, та, при наявності, застосованих державним виконавцем штрафів, а у випадку недотримання державним виконавцем вимог п.п. 1 та п.п. 2 п.2 ст. 66 Закону, боржник має право оскаржити дії державного виконавця щодо примусової реалізації майна боржника, у випадку допущення державним виконавцем порушень Закону.

Крім того, суд зазначає, що є безпідставним посилання скаржника щодо наявності у боржника заставного майна відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р., вартість якого становить 1985990грн. та є достатньою для задоволення вимог стягувача, як заставодержателя, та на яке (заставне майно) повинно бути в першу чергу державним виконавцем звернуто стягнення, оскільки така оцінка майна проводилась на момент укладення договору, тоді як відповідно до вимог ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження”, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, шляхом залучення суб”єкта оціночної діяльності.

Як було зазначено вище, при примусовому виконанні державним виконавцем виконавчого провадження, боржник, при відсутності у нього коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, має право запропонувати державному виконавцю ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, в тому числі і на заставне майно відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р.

Щодо необхідності накладення арешту державним виконавцем на вищезазначене заставне майно, слід зазначити обставину того, що стягувач, як заставодержатель, відповідно до вимог чинного законодавства обрав спосіб захисту, шляхом стягнення наявної заборгованості з боржника в загальному порядку, а не шляхом звернення стягнення наявної заборгованості на заставне майно відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р., а тому і виконавчий документ - наказ від 02.09.2011р. №5008/171/2011, виданий на виконання рішення суду від 24.05.2011р. по справі №5008/171/2011, не містив такий спосіб виконання рішення суду, як звернення стягнення на заставне майно.

З огляду на викладене та з урахуванням тієї обставини, що державний виконавець при здійсненні процесуальних дій по виконавчому провадженні діє у послідовності визначеній Законом України „Про виконавче провадження” та даним Законом не обмежений накладенням арешту в першу чергу на заставне майно - при його наявності, окрім випадку визначення у виконавчому документі способу його виконання шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що всі вищенаведені обставини не можуть бути підставою для задоволення скарг Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” від 04.10.2011р. та від 20.10.2011р., а тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 19, 25, 27 та 57 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 77, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” від 04.10.2011р. на дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо неправомірності винесення Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 02.09.2011р. №5008/171/2011 та про часткове скасування п.4 та п.5 Постанови від 22.09.2011р. ВП №28823321 про відкриття виконавчого провадження та скарги Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” від 20.10.2011р. на дії РВ ДВС Мукачівського МРУЮ щодо неправомірності винесення Постанови від 30.09.2011р. ВП №28823321 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі та РВ ДВС Мукачівського МРУЮ.

Суддя В.І. Карпинець