Рішення № 19879295, 05.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2011 р.Справа № 17/5007/112/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - дов. б/н від 01.11.2011р., ОСОБА_2 - дов. б/н від 27.10.2011р.

від відповідача ОСОБА_3 - доручення б/н від 23.03.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трієра фудз" (м.Луцьк, Волинська область)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 193663,20грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 193663,20грн., з яких: 183704,00грн. боргу, 8190,35грн. пені, 183,70грн. інфляційних нарахувань, 1585,15грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №71 від 16.08.2010р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

11.11.2011р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів по забезпечення позову, а саме: накласти арешт на рухоме та нерухоме майно в межах суми позову, що належить відповідачу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.11.2011р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В судовому засіданні 17.11.2011р. представник відповідача подав письмові заперечення по справі, в яких визнає заборгованість в сумі 183807,00грн., вважає, що термін сплати даних коштів ще не настав, а тому позов є безпідставним як в частині стягнення боргу, так і в частині стягнення пені, річних та інфляційних, тобто відсутній предмет спору та просить припинити провадження у справі.

28.11.2011р. представник позивача подав відзив на заперечення відповідача у справі, в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.2011р. заперечив щодо позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трієра фудз" - постачальник (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" - покупець (відповідач у справі) був укладений договір поставки №71 від 16.08.2010р. та протокол розбіжностей (а.с. 7-11).

В пунктах 8.1, 8.2 вищезазначеного договору сторони передбачили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 01.01.2011р. і виключно за умови повного виконання зобов'язань по оплаті одержаного товару.

Згідно п. 8.3 вищезазначеного договору, у випадку, коли жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати, то договір вважається таким, що продовженим на кожний наступний період - 1 календарний рік на умовах, передбаченим даним договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 204000,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000033 від 20.05.2011р., №РН-0000036 від 03.06.2011р., №РН-0000039 від 16.06.2011р., №РН-0000041 від 23.06.2011р., №РН-0000046 від 20.07.2011р., №РН-0000048 від 03.08.2011р.; податковими накладними: №2 від 03.06.2011р., №5 від 16.06.2011р., №1 від 03.08.2011р., №7 від 20.05.2011р., №5 від 20.07.2011р., №7 від 23.06.2011р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями: №333 від 19.05.2011р., №374 від 30.05.2011р., №436 від 14.06.2011р., №466 від 22.06.2011р., №509 від 20.07.2011р., №542 від 01.08.2011р. (а.с. 13-24, 67-72), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Слід зазначити, що у податкових накладних: №2 від 03.06.2011р., №5 від 16.06.2011р., №1 від 03.08.2011р., №7 від 20.05.2011р., №5 від 20.07.2011р., №7 від 23.06.2011р. (а.с. 67-72) міститься посилання на договір поставки.

Таким чином, суд вважає, що товар був поставлений відповідачу на виконання умов договору поставки №71 від 16.08.2010р.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався сплачувати вартість кожної партії товару, вказану в накладній, протягом п'яти банківських днів з дня одержання партії товару. Оплата товару пізніше п'яти банківських днів є простроченням і за таке прострочення наступає відповідальність згідно даного договору. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок позивача вказаний в договорі.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 183704,00грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків (а.с. 54) підписаним сторонами та скріплений печатками.

13.10.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію №13-10/11 від 13.10.2011р. (а.с. 73-76) з вимогою оплатити суму боргу. Факт отримання претензії 17.10.2011р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 77). Однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 5.2 вищезазначеного договору, сторони встановили, що відповідач за порушення термінів оплати товару, встановлених у п. 3.1 цього договору, зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період, за який сплачується пеня) від вартості поставленої, але неоплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 35, 36) сума пені складає 8190,35грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 35, 36) 3% річних за період з 01.06.2011р. по 11.10.2011р. становить 8190,35грн., інфляційних нарахувань за вересень 2011р. - 183,70грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача, викладені у письмових запереченнях по справі (а.с. 52, 53) відхиляються судом як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 193663,20грн., з яких: 183704,00грн. боргу, 8190,35грн. пені, 183,70грн. інфляційних нарахувань, 1585,15грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м. Житомир. вул. Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трієра фудз", 45638, Волинська область, м.Луцьк, вул. Словацького, 30, каб. 20, ідентифікаційний код 37107417 - 183704,00грн. боргу, 8190,35грн. пені, 183,70грн. інфляційних нарахувань, 1585,15грн. 3% річних, 1936,63грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання 6 грудня 2011р.

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2,3-сторонам.

<Текст >

<Текст >