Рішення № 19879234, 24.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" листопада 2011 р.Справа № 6/5007/115/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 26.04.11р. за вих.№145;

ОСОБА_2 - довіреність від 10.08.11р. за вих.№143;

від відповідача ОСОБА_3- довіреність від 24.11.11р.

Розглянув справу за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м.Житомир)

про зобов'язання внесення змін в додаток №156 від 16.06.2004р. про припинення договірних зобов'язань по інвестиційному договору №193 від 27.07.2001р.

Позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін у Додаток №156 від 16.04.2004 року про припинення договірних зобов'язань по Інвестиційному договору №193 від 27.07.2001 року шляхом укладення Додаткової угоди від 01.08.2011 року в наступній редакції п.1:

1. ЗАМОВНИК і ВИКОНАВЕЦЬ прийшли до згоди про залік взаємних вимог з нижчезазначеного договору, по якому ЗАМОВНИК і ВИКОНАВЕЦЬ є сторонами.

1.1. За договором:

1) № 193 від 27.07.2001 року.

ЗАМОВНИК є Інвестором,

ВИКОНАВЕЦЬ є Товариством;

Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищезазначеним договором таким чином:

ВИКОНАВЕЦЬ повертає кошти, сплачені ЗАМОВНИКОМ за будівлю корпусу №7, інв. № 3758, по вул. Чехова, 1, загальною площею 754,59 кв.м, на загальну суму 106424,35грн. з ПДВ, які ЗАМОВНИК сплатив ВИКОНАВЦЮ на підставі інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року, а ЗАМОВНИК зобов'язується повернути у власність, на підставі акту прийому-передачі, ВИКОНАВЦЮ приміщення корпусу № 7, інв. № 3758, по вул.Чехова,1, загальною площею 754,59 кв.м, на суму 106424,35 грн. з ПДВ, також ВИКОНАВЕЦЬ має віддати у власність ЗАМОВНИКУ приміщення побутового корпусу № 7а, інв. № 3754, по вул. Чехова, 1, загальною площею 820,33 кв.м, на суму 51454,38 грн. з ПДВ, механізований склад, інв. № 3452, загальною площею 296,00 кв.м, на суму 23700,00 грн. з ПДВ, мостовий кран, інв. № 2861, на суму 13113,00грн. з ПДВ. Всього майна передається на суму 88267,38 грн. з ПДВ".

Також в пункті 3 прохальної частини позову позивач зазначив, що сторони визначають, що на дату укладання додаткової угоди по виправленню описки в Додатку № 156 від 16.06.2004 року про припинення договірних зобов'язань по виконанню Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року (з додатками до нього №№ 1 і 2 та додатковими угодами від 01.11.2001р., 23.10.2002р., 11.11.2002р., 14.01.2003р. та 156 від 16.06.2004р.) Інвестором (СВТП "Механік") сплачено на користь Товариства (ВАТ "Вібросепаратор") 275266,40 грн., та згідно актів приймання-передачі Інвестором отримано від Товариства майно по вул. Чехова,1 у м. Житомирі на суму 257108,65 грн., а саме:

- будівлю експериментальної дільниці (інв.№3771), заг.пл. 1099,5м.кв., вартістю 49741 грн.;

- металевий склад (інв.№ 2799), заг. площею 1050 м.кв., вартістю 17288,72 грн.;

- побутовий корпус № 7-а (інв.№3754), заг.пл. 2029,1 м.кв., вартістю 127273,00 грн.;

- частину корпусу № 7(інв.№3754), площею 184,30 м кв., вартістю 25992,93 грн.;

- механізований склад (інв. № 3752), площею 296 м.кв., вартістю 23700,00 грн.;

- мостовий кран (інв. № 2861), вартістю 13113,00грн.,

Різниця ж суми Товариства перед СВТП "Механік" по виконанню Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року (з додатками до нього) склала 18156,97 грн. (275266,40-257108,65).

В пункті 4.10 прохальної частини позивач зазначив, що цю Додаткову угоду від 01.08.2011 року до Додатку № 156 від 16.06.2004 року укладено в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Додатку № 156 від 16.06.2004 року до Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача в порядку ст.22 ГПК України подали заяву про зменшення позовних вимог, які викладені в прохальній частині позову в пунктах 3 і 4.10, а саме: про визначення сторонами, що Інвестором (СВТП "Механік") сплачено на користь Товариства (ВАТ "Вібросепаратор") 275266,40 грн., та згідно актів приймання-передачі Інвестором отримано від Товариства майно по вул. Чехова,1 у м. Житомирі на суму 257108,65 грн. (п.3) та про те, що додаткова угода від 01.08.2011 року (про виправлення описки), яка є предметом цього позову, укладена в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, яка вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п.4.10).

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 24.11.11р.

Позов в частині внесення змін у Додаток №156 від 16.04.2004 року представники позивача підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Вимоги мотивовані тим, що при виготовленні тексту Додатку № 156 від 16.06.2004 року було допущено описку у найменуванні сторін щодо виконання зобов'язання в частині передачі у власність побутового корпусу №7-а, інв.№3754, по вул. Чехова, 1, загальною площею 820,33 кв.м, на суму 51454,38 грн. з ПДВ, механізованого складу, інв. № 3452, загальною площею 296,00 кв.м, на суму 23700,00грн., мостового крану, інв. № 2861, на суму 13113,00грн. Дана обставина також встановлена рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2008р. та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. по справі №3/1673 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" до Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" про зобов'язання відповідача передати у власність позивача майно.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.47). Зокрема, вважає, що вимога позивача укласти додаткову угоду, якою внести зміни в додаток, є безпідставною.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2001 року між ВАТ "Вібросепаратор" (надалі - "Товариство" (відповідач)) та СВТП "Механік" (надалі - "Інвестор" (позивач)) укладено Інвестиційний договір № 193 в порядку відновлення платоспроможності боржника - Товариства, щодо якого здійснювалось провадження у справі про банкрутство № 1/228"Б" (а.с.9-10).

У п.п.2.2 розділу 2 Інвестиційного договору сторони обумовили, що майно Інвестору передається у номенклатурі відповідно до Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього Договору, в розмірі внесених інвестицій. Загальну договірну вартість майна сторони визначили у розмірі 650 232 грн., яка відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Інвестиційного договору відповідала загальній сумі інвестицій, які мали бути внесені коштами Інвестором на користь Товариства.

У розділі 5 Інвестиційного договору сторони визначили умови передачі майна Інвестору, відповідно до яких останній за актами приймання-передачі отримував у власність майно Товариства протягом семи днів з моменту перерахування чергового інвестиційного платежу в об'ємі, пропорційному до загальної суми інвестицій.

16 червня 2004 року ті ж самі сторони уклали Додаток № 156 до договору № 193 від 27.07.2001 року (припинення договірних зобов'язань), згідно з умовами якого сторони, іменуючи себе "Замовником" (Інвестор) та "Виконавцем" (Товариство), дійшли згоди про таке:

- Виконавець (Товариство) повертає кошти, сплачені Замовником (Інвестором) за будівлю корпусу № 7, інв. № 3758, по вул. Чехова,1, загальною площею 754,59 м.кв. на суму 106 424,35 грн. з ПДВ, які Замовник (Інвестор) сплатив Виконавцю (Товариству) на підставі Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року;

- Замовник (Інвестор) зобов'язується повернути у власність на підставі акту приймання - передачі Виконавцю (Товариство) приміщення корпусу № 7, інв. № 3758, по вул. Чехова,1, загальною площею 754,59 м.кв. на суму 106 424,35 грн. з ПДВ;

- Замовник (Інвестор) зобов'язується віддати у власність Виконавцю (Товариство) приміщення побутового корпусу № 7а, інв. № 3754, по вул. Чехова 1, загальною площею 820,33 м.кв. на суму 51454,38грн. з ПДВ; механізований склад, інв. № 3452, загальною площею 296,00 м.кв. на суму 23 700,00 грн. з ПДВ; мостовий кран, інв. №2861, на суму 13113,00 грн. з ПДВ. Всього майна передається на суму 88 267,38 грн. з ПДВ.

Сторони погодились реструктурувати борг Виконавця (Товариства) в сумі 18156,97грн. з ПДВ, що складає різницю між взаємними вимогами Замовника (Інвестора) і Виконавця (Товариства) впродовж 6-ти місяців з моменту підписання даного протоколу.

З моменту набуття чинності даним протоколом сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями за Договором № 193 від 27.07.2001 року, окрім тих, що вказані в даному протоколі.

Після виконання зобов'язань по даному протоколу сторони не будуть мати одна до одної претензій щодо виконання умов Договору № 193 від 27.07.2001 року.

Документи, що підтверджують прийом-передачу, повинні бути оформленні на протязі 10-ти днів з моменту підписання даного протоколу сторонами (а.с.14 на звороті).

29.06.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих №113 про погодження та підписання додаткової угоди від 01.08.2011 року до Додатку №156 від 16.06.2004 року про припинення договірних зобов'язань по інвестиційному договору №193 від 27.07.2001 року, про виправлення описки щодо найменування сторін, зокрема, в п.1 Додатку №156 вказано навпаки найменування сторін, а саме: "Замовник (СВТП "Механік") зобов'язується віддати у власність Виконавцю (ВАТ "Вібросепаратор") приміщення побутового корпусу №7-а, інв. №3754 по вул.Чехова, 1, загальною площею 820,33кв.м., на суму 51454,38грн. з ПДВ; механізований склад, інв. №3452, загальною площею 296 кв.м., на суму 23700,00 грн. з ПДВ; мостовий кран, інв.№2861, на суму 13113,00грн. з ПДВ". При цьому, збережено обов'язок Виконавця повернути Замовнику різницю в сумі 18156,97грн.

Позивач до листа долучив два примірники відповідної додаткової угоди від 01.08.2011р. про виправлення описки в додатку №156 від 16.06.2004р., підписані СВТП "Механік".

05.09.2011р. листом за вих.№166 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням вирішити питання про усунення (виправлення) описки в додатку №156 від 16.06.2004р. про припинення договірних зобов'язань по Інвестиційному договору №193 від 27.07.2001 року - шляхом укладення відповідного додатку від 01.08.2011р. до додатку №156 від 16.06.2004р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач жодним чином не відреагував на листи №113 від 29.06.2011р. та №166 від 05.09.2011р. та додаткову угоду до додатку №156 від 16.06.2004р. не підписав, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2008р. по справі №3/1673 за позовом ВАТ "Вібросепаратор" до СВТП "Механік" встановлений факт допущення описки при складанні тексту Додатку №156 від 16.06.2004р., зокрема, допущено описку у найменуванні сторін щодо виконання зобов'язання в частині передачі у власність побутового корпусу №7а (інв. №3754) по вул.Чехова, 1, загальною площею 820,33 кв.м. вартістю 51457,38грн., механізованого складу (інв. №3452) загальною площею 296,00грн. вартістю 23700,00грн.; мостового крану (інв. №2861) вартістю 13113,00грн., а саме: замість "Виконавець" (Товариство) віддає у власність "Замовнику" (Інвестору) це майно, зазначено навпаки, при цьому збережено обов'язок "Виконавця" (Товариства) повернути "Замовнику" (Інвестору) різницю в сумі 18156,97грн.

Факт допущення описки також підтверджено постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. по справі 3/1673, якою рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2008р. залишене без змін.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, наявність вказаної описки є очевидною. Однак, відповідач відмовляється привести Додаток №156 від 16.06.2004р. у відповідність з волею та фактичним обов'язкам сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Додаток №156 від 16.06.2004р. за своїм змістом мість всі елементи договору, наділяє певними правами та обовязками обидві сторони договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

При наявній описці в Додатку №156 від 16.06.2004р., в разі її не виправлення та не приведення тексту Додатку у відповідність з волею сторін, позивач зобов'язаний віддати у власність відповідача майно, яке за умовами договору не повинен був передавати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як зазначалось вище, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін (виправлення описки) в Додаток №156 від 16.06.2004 року про припинення договірних зобов'язань по інвестиційному договору №193 від 27.07.2001 року шляхом укладання Додаткової угоди від 01.08.2011р. до Додатку №156 від 16.06.2004 року, про що свідчать листи позивача від 29.06.2011р. за вих.№113 та від 05.09.2011р. за вих.№166 (а.с.26,28).

Вказані листи та додаткову угоду від 01.08.2011р. відповідач отримав, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.27,28). Однак, угоду не підписав, про своє рішення стосовно отриманої пропозиції позивача не повідомив.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що додаток не діє і внесення змін до нього є безпідставним.

Заперечення відповідача спростовуються рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2008р. по справі №3/1673 за позовом ВАТ "Вібросепаратор" про примусове виконання СВТП "Механік" обов'язку в натурі, який виник на підставі Додатку №156 від 16.06.2004р. до Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року, а саме:

- зобов'язати відповідача повернути у власність позивача будівлю корпусу № 7, інв. № 3758 по вул. Чехова,1, загальною площею 754,59 м. кв., за яку позивач має повернути кошти відповідачу у розмірі 106 424,35 грн.;

- зобов'язати відповідача повернути приміщення побутового корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 820,33 м. кв. на суму 51 454,38 грн., механічний склад площею 296 м.кв. на суму 23 700,00 грн., мостовий кран (інв. № 2861) на суму 13 113,00 грн., загалом майна на суму 88 267,38 грн. Різницю в сумі 18 156,97 грн. позивач зобов'язується повернути відповідачу коштами.

Як вже зазначалося судом, за результатами розгляду цієї справи і встановлена описка в Додатку №156 стосовно найменування сторін в частині повернення вказаного майна.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, до яких, зокрема, віднесено зміну правовідношення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обгрнутованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни в Додаток №156 від 16.06.2004 року про припинення договірних зобов'язань по Інвестиційному договору №193 від 27.07.2001 року, що укладався між Спільним виробничо-торгівельним підприємством "Механік" (10003, м.Житомир, вул.Чехова, буд.1, код 13573074) і Відкритим акціонерним товариством "Вібросепаратор" (10001, м.Житомир, вул.Баранова, буд.93, код 13568038), та визнати укладеним пункт 1 (перший) Додатку №156 від 16.06.2004р. в редакції, викладеній в додатковій угоді від 01.08.2011р. до Додатку №156 від 16.06.2004р. (про виправлення описки), а саме:

"1. ЗАМОВНИК і ВИКОНАВЕЦЬ прийшли до згоди про залік взаємних вимог з нижчезазначеного договору, по якому ЗАМОВНИК і ВИКОНАВЕЦЬ є сторонами.

1.1. За договором:

1) № 193 від 27.07.2001 р.

ЗАМОВНИК є Інвестором,

ВИКОНАВЦЬ є Товариством;

Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищезазначеними договором таким чином:

ВИКОНАВЕЦЬ повертає кошти, сплачені ЗАМОВНИКОМ за будівлю корпусу №7, інв. № 3758, по вул. Чехова,1, загальною площею 754,59 кв.м. на суму 106424,35 грн. з ПДВ, які ЗАМОВНИК сплатив ВИКОНАВЦЮ на підставі інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 р., а ЗАМОВНИК зобов'язується повернути у власність, на підставі акту прийому-передачі ВИКОНАВЦЮ приміщення корпусу № 7, інв. № 3758, по вул. Чехова,1, загальною площею 754,59 кв.м. на суму 106424,35 грн. з ПДВ, також ВИКОНАВЕЦЬ має віддати у власність ЗАМОВНИКУ приміщення побутового корпусу №7а, інв. № 3754, по вул. Чехова,1, загальною площею 820,33 кв.м. на суму 51454,38грн. з ПДВ, механізований склад, інв. № 3452, загальною площею 296,00 кв.м. на суму 23700,00 грн. з ПДВ, мостовий кран, інв. № 2861, на суму 13113,00 грн. з ПДВ. Всього майна передається на суму 88267,38 грн. з ПДВ."

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (10001, м.Житомир, вул.Баранова, буд.93, код 13568038)

- на користь Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (10003, м.Житомир, вул.Чехова, буд.1, код 13573074) - 85,00грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Повернути Спільному виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (10003, м.Житомир, вул.Чехова, буд.1, код 13573074) з Державного бюджету України 17,00грн. зайво сплаченого державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 29 листопада 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

<Текст >

<Текст >