Рішення № 19879106, 12.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.11 р. Справа № 7/283

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

при секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” м.Київ

До відповідача-1: Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Інго України” м.Київ

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техтранс” м.Донецьк

За участі третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1, м. Донецьк

Третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Донецьк

Третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Донецьк

Предмет спору: стягнення суми страхового відшкодування 6395, 75 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 довір.;

від відповідача - 1: не прибув;

від відповідача - 2: не прибув;

від третіх осіб: не прибули.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Страхова група „ТАС” м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерної страхової компанії „Інго України” м.Київ та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техтранс” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування 6395, 75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду наступні документи: заява про настання страхового випадку; договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/-21А0001446 від 27.05.2008р.; заява на добровільне страхування наземного транспорту від 27.05.2008р.; довідка про надходження страхових платежів від 13.03.2009р.; копії паспорту ОСОБА_2та ОСОБА_1;посвічення водія ОСОБА_1; довідка №02/252 від 13.03.2009р.; довідка №1724 від 17.03.2009р.; акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста №628/09-03 від 19.03.2009р.; протокол огляду транспортного засобу №628 від 19.03.2009р.; заява б/н від 26.03.2009р.; рахунок №113 від 18.05.2009р.; страховий акт №6856/38 від 09.04.2009р.; платіжне доручення №11899 від 23.04.2009р.; видаткова накладна №66 від 18.05.2009р.; наряд-замовлення №571 від 13.05.2009р.; акт про виконання робіт, надання послуг №113 від 18.05.2009р.; заява бн від 20.05.2009р.; страховаий акт №11504/38 від 29.05.2009р.; платіжне доручення №20024 від 18.06.2009р.; постанова Ворошиловського районного суду м.Донецька; поліс №ВС/0536778 від 28.07.2008р.; регрес на вимога №04/177 від 16.10.2009р.; лист №16904 від 16.11.2009р.;повідомлення про вручення поштового відпралвення від 20.10.2009р.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав. Заявою б/н від 12.12.2011р. позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення ПАТ „АСК „Інго України” 5885, 75 грн. та просить стягнути з ТОВ „Техтранс” 510,00 грн.

Відповідачі в жодне судове засідання не прибули, письмовий відзив на позов не надали, причин такого не повідомили, хоча про дату та час судових засідань були повідомлені належним чином.

В ході розгляду спору судом зясовано, що повним найменування відповідача-1 є Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „Інго України”, а місцезнаходженням відповідача-1 є: 01054, м.Київ, вул.Воровського, б.33, в підтвердження чого у справі міститься витяг з ЄДРПОУ №11357946 від 11.10.2011р.

Згідно витягу з ЄДРПОУ №11357972 від 11.10.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Техтранс” зареєстровано за адресою: 83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 26-д.

Ухвалою суду від 04.10.2011р. у справу залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивача ОСОБА_1, м. Донецьк

на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Донецьк

на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Донецьк

Треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у жодне судове засідання не прибули.

Третя особа ОСОБА_2 підтримав позицію позивача в судовому засіданні, зазначив, що на його думку винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_3

В ході розгляду спору господарським судом досліджено матеріали адміністративної справи №3-1554/09 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ:

12.03.2009р. біля 13:55 год. на перехресті бул.Шевченка та вул.Челюскінцев в м.Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобіля ВАЗ21043 д/н НОМЕР_1 (далі Ваз), який належить ТОВ „Техтранс”, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_2 (далі Мітсубіші), який належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_1

Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та власником пошкодженого автомобіля Мітсубіші - ОСОБА_2, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/-21А0001446 від 27.05.2008р. (далі по тексту Договір).

Розділом 8 Договору передбачено, що він діє до 30.05.2009р. включно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль Мітсубіші був застрахованим.

Обєктом страхування за Договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням зазначеним в цьому Договорі транспортним засобом та додатковим обладнанням (р.4 Договору).

Перелік страхових випадків визначено в розділі 5 Договору, в тому числі таким випадком є пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Сума франшизи визначена по кожному страховому випадку окремо в розділі 6 Договору.

Зокрема, відсоток франшизи за пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП (зіткнення транспортних засобів під час руху хоча б одного з них) складає 0,5% від страхової суми ТЗ (п.п.5.1.1, 6.1.1 Договору).

Умови здійснення страхового відшкодування, перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, дії страхувальника при настанні ДТП визначені в розділах 12-14 Договору.

Відповідно до акта автотоварознавчого дослідження спеціаліста №628/09-03 від 19.03.2009р., вартість матеріальної шкоди складає 7195, 85 грн.

Відповідно до страхового акта №6856/38 від 09.04.2009р. та №11504/38 від 29.05.2009р. загальна сума страхового відшкодування склала 6395, 75 грн.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 6395,75 грн., в підтвердження чого в матеріалах справи містяться платіжні доручення №20024 від 18.06.2009р., №11899 від 23.04.2009р.

З огляду на матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди пошкодженому автомобілю Мітсубіші у сумі 6395, 75 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

З матеріалів справи, у тому числі з постанови Ворошиловьского районного суду м.Донецька №3-1554/09, вбачається, що ДТП сталося саме з вини водія ТОВ „Техтранс” ОСОБА_3

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3, керуючи автомобілем Ваз проїхав сигнал світлофору, який заборонений (червоний), внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мітсубіші. Тобто, ОСОБА_3 діяв в порушення приписів Правил дорожнього руху України, його дії знаходились у причинному звязку з виникненням зіткнення транспортних засобів автомобілів Ваз та Мітсубіші.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Пунктом 1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння ДТП ОСОБА_3 керував автомобілем, що належить ТОВ „Техтранс”, тобто, знаходився у трудових відносинах з відповідачем-2 та виконував свої трудові обовязки і іншого відповідачем-2 не доведено.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до відповідачів по справі (до відповідача-1 як до страховика за Полісом №ВС/0537678, до відповідача-2 як до працедавця винної у скоєнні ДТП особи) із регресною вимогою про стягнення 6395, 75 грн.

Заявою б/н від 12.12.2011р. позивач відмовився від частини позовних вимог про стягнення з ПАТ „АСК „Інго України” 5885, 75 грн. (сума франшизи)

Повноважність особи, яка підписала заяву про відмову від позову, перевірена судом.

Наслідки відмови від частини позовних вимог судом позивачу розяснені.

Розглянувши заяву позивача, суд зясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у звязку з чим відмова судом приймається.

У звязку з викладеним, провадження у справі в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Інго України” 5885, 75 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, позивач наполягає на задоволенні вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техтранс” 510,00 грн.

З матеріалів справи, наданих обома сторонами, вбачається, що заявлені до стягнення суми входять до розміру понесених позивачем витрат (страхове відшкодування).

У звязку із вищевикладеним, з огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати відшкодування спірної матеріальної шкоди з ТОВ „Техтранс”, а заявлені вимоги є обґрунтованими та правомірними.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума 510,00 грн. завданої матеріальної шкоди в порядку регресу є доведеною позивачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техтранс” 510,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі Конституції України, ст.ст. 526, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України “Про страхування”, Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 21, 22, 25, 27, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” м.Київ про стягнення 510,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техтранс” м.Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техтранс” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 26-д, ЄДРПОУ 32295689) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” (03062, м.Київ, пр.Перемоги, б.65, оф.213, ЄДРПОУ 30115243) 510,00 грн. страхового відшкодування, державне мито в сумі 8, 13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 18, 82 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 5885, 75 грн. з Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Інго України” м.Київ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 15.12.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >