Рішення № 19878637, 30.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.11 р. Справа № 41/79пн

Господарський суд Донецької області у складі суддіГончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Приватного підприємства „АВТО”, м. Макіївка

до відповідача: Макіївської міської ради, м. Макіївка

про визнання права власності

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 07.06.2011 року №1

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 05.01.2011 №05/12-00012

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „АВТО”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Макіївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані: кафе літ „А-2” (площею 170,6 кв.м.), гараж літ „Б” (площею 135,2 кв.м.), обєкт незакінченого будівництва літ „Д” (площею 174,0 кв.м.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним, на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, без належно оформленого проекту, було зведено спірне нерухоме майно. Позивачем зазначено, що при проведенні поточної інвентаризації КП БТІ м. Макіївки були виявлені зміни і відмовлено в реєстрації права власності на самочинно зведені будови. Позивач с посиланням на положення ст.ст. 328, 331, 376 Цивільного кодексу України вважає таку відмову незаконною та необґрунтованою

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Відповідачем заявлено до суду клопотання про слухання справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради народних депутатів від 21.03.1990 року № 77 кооперативу „АВТО” виділено земельну ділянку площею 0,6 га для організаці

Цілодобової автостоянки, що охороняється, в районі Макіївського міськмолокозавода в Гірницькому районі міста.

Згідно акту встановлення кордонів від 16.05.1996 року фактична площа земельної ділянки склала 0,6104 га.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради народних депутатів від 19.06.1996 року № 265 Малому приватному підприємству „Авто”, розташованому в м. Макіївка, м-н Зелений, надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,6104 га для функціонування автостоянки в Гірницькому районі міста в м-ні „Зелений”, в районі Макіївського міськмолокозавода, зона 1 Уб.

12.07.1996 року Макіївською міською радою малому приватному підприємству „АВТО” видано Державний акт ІІ-ДН № 005742 на право постійного користування 0,6104 га землі в кордонах, згідно плану землекористування для функціонування автостоянки в м-ні „Зелений” в Гірницькому районі. Наведений Державний акт зареєстровано в Книзі запису державних актів за № 511.

Судом встановлено, що позивач є правонаступником прав та обовязків малого приватного підприємства „АВТО”.

Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку набуто право користування земельною ділянкою площею 0,6104 га, яка знаходиться в Гірницькому районі міста Макіївки в м-ні „Зелений”, та така земельна ділянка була надана для функціонування автостоянки.

09.09.1999 року Державною технічною комісією складений Акт про готовність закінченого будівництвом обєкту автостоянки мікрорайону „Зелений” в Гірницькому районі м. Макіївки до експлуатації, згідно з яким обєкт має наступні показники: майданчик площею 610 кв.м., гаражі площею 183 кв.м., мінібар, торгівельною площею 32 кв.м., літнє кафе площею 44 кв.м., і готовий до експлуатації.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 15.09.1999 року № 727 затверджено акт державної технічної комісії з приймання до експлуатації автостоянки ПП „АВТО” в мікрорайоні „Зелений” в Гірницькому районі міста загальною площею 610 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було реконструйовано належне йому майно, що розташовано на земельній ділянці, наданій в постійне користування позивачу, та побудовано нові обєкти нерухомого майна.

За результатами технічної інвентаризації, Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки, станом на 01.12.2010р. складено технічний паспорт на будівлі та споруди, належні ПП „АВТО” та розташовані в м. Макіївка, м-н „Зелений” 64в.

Так, як вбачається з наведеного технічного паспорту, побудовані та реконструйовані позивачем обєкти нерухомого майна, являють собою, зокрема: будівлю кафе літ „А-2” загальною площею 170,6 кв.м.; гаражі літ „Б” загальною площею 135,2 кв.м.; обєкт незакінченого будівництва літ „Д” загальною площею 174,0 кв.м.

Листом від 30.12.2010 року № 13879 Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки було повідомлено позивача про те, що в будинку № 64 в м-ні Зелений м. Макіївки самочинно збудовані обєкти з без затвердженого проекту будівництва житлового будинку, дозволу на будівництво і реконструкцію.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на самочинно збудовані: кафе літ „А-2” (площею 170,6 кв.м.), гараж літ „Б” (площею 135,2 кв.м.), обєкт незакінченого будівництва літ „Д” (площею 174,0 кв.м.).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки роботи з будівництва спірного нерухомого майна були проведені позивачем без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, реконструйовані та збудовані обєкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, повязані з самочинним будівництвом обєктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту положень ст.376 Цивільного кодексу України, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України встановлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

За приписами ч.5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно зясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих обєктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Судом встановлено, позивач є законним користувачем земельної ділянки площею 0,6104 га, яка знаходиться в Гірницькому районі міста Макіївки в м-ні „Зелений”, на якій позивачем побудовано спірні обєкти. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про припинення права користування позивача вказаною земельною ділянкою.

Одночасно, згідно з ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на обєкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва передбачають в якості способу набуття права власності на нього лише його визнання в судовому порядку. Обовязок власника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію обєктів самочинного будівництва не передбачена в чинному законодавстві, а порядок прийняття в експлуатацію обєктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.

До моменту розгляду справи відповідач, до компетенції якого відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих обєктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного обєкту самочинного будівництва, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством містобудування, архітектури та проектування „ГрадАРпроект” (ліцензія АВ № 514389) на замовлення позивача здійснено обстеження стану основних несучих конструкцій кафе, гаражів, диспетчерської та обєкта незавершеного будівництва в мікрорайоні «Зелений», 64в в Гірницькому районі м.Макіївки.

Згідно технічного висновку, складеного за результатами проведення наведеного дослідження, Комунальним підприємством містобудування, архітектури та проектування „ГрадАРпроект” встановлено, що основні несучі конструкції будівлі кафе (літ. А-2) з прибудовами, будівель гаражів (літ. Б) з прибудовою (літ. б) знаходяться в задовільному стані; на обєкті незавершеного будівництва (літ. Д) виконані фундамент, зовнішні стіни та перемички з прорізами, які знаходяться в задовільному стані.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, з урахуванням статей 32, 34, 43 ГПК України, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірних обєктів.

На підставі викладеного, суд робить висновок про те, що існування спірних обєктів нерухомого майна не порушує нічиї права. Документів, які б підтверджували, що спірне майно порушує права інших осіб, до матеріалів справи не надано.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно збудоване та самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю обєктів самочинного будівництва та належним чином оформити правовстановлюючі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти та користуватись зазначеним обєктом нерухомості та унеможливлює розпорядження їм. Чинне законодавство України передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судовому порядку на підставі статті 376 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що спірні обєкти нерухомого майна збудовані на земельній ділянці, законним користувачем якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність спірної будівлі діючим будівельним нормативним правилам, позовні вимоги провизнання права власності на самочинно збудовані: кафе літ „А-2” (площею 170,6 кв.м.), гараж літ „Б” (площею 135,2 кв.м.), обєкт незакінченого будівництва літ „Д” (площею 174,0 кв.м.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Приватного підприємства „АВТО” до Макіївської міської ради задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством „АВТО” (86156, м. Макіївка, м-н „Зелений”, 64в, ЄДРПОУ 20347852) право власності на самочинно збудовані обєкти, розташовані за адресою: м. Макіївка, Гірницький район, мікрорайон Зелений, 64в, а саме: кафе літ „А-2” площею 170,6 кв.м., гараж літ „Б” площею 135,2 кв.м., обєкт незакінченого будівництва літ „Д” площею 174,0кв.м.

Суддя Гончаров С.А.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >