Рішення № 19878192, 01.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.11 р. Справа № 24/286

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Е.В. Сгара, суддів Г.Є. Курило, М.О. Лейби

при секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Рівне

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Мрія-реєстр” м.Донецьк

До відповідача-2: Приватного підприємця ОСОБА_2 м.Рівне

Предмет спору: стягнення боргу 72710, 00 грн., пені 25006, 57 грн., 3% річних 1933, 44 грн.

За участю представників:

Від позивача: не прибув;

Від відповідача-1: не прибув;

Від відповідача-2: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 м.Рівне звернулась до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Мрія-реєстр” м.Донецьк та Приватного підприємця ОСОБА_2 м.Рівне про стягнення боргу 72710, 00 грн., пені 25006, 57 грн., 3% річних 1933, 44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів оренди нежитлового приміщення №б/н від 02.01.2008р. та №б/н від 01.12.2008р. в частині внесення орендної плати за період січень 2008р. червень 2009р.

У судових засіданнях, письмових та усних поясненнях позивач вимоги підтримав. В обґрунтування вимог до відповідача-2 посилається на те, що спірні договори були підписані саме ОСОБА_2, разом з цим, в листі-поясненнях б/н від 18.11.2009р. зазначив, що претензій до відповідача-2 не має. В листі-поясненнях від 18.11.209р. просить визнати відповідача-2 по справі неналежним відповідачем.

Позивачем заявлялось клопотання б/н від 25.03.2010р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі розрахункові рахунки у банках та активи ТОВ „Мрія-реєстр”.

Позивач також надав клопотання б/н від 16.06.2010р. про розгляд позову без його участі.

В заяві б/н від 05.07.2010р. та в клопотанні б/н від 05.07.2010р., поданих в порядку ст.22 ГПК України, позивач окрім раніше заявлених позовних просить визнати договори оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 02.01.2008р. та від 01.12.2008р. дійсними.

Згідно приписів ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, позивач не збільшив позовні вимоги, а заявив нові додаткові вимоги (визнати договори оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 02.01.2008р. та від 01.12.2008р. дійсними), які не повязані з раніш заявленими вимогами та носять самостійний характер.

Заявлення додаткових вимог статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

У звязку з наведеним вимоги позивача про визнання договорів оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 02.01.2008р. та від 01.12.2008р. дійсними судом до розгляду не прийнята, а справа розглянута з урахуванням вимог, заявлених у позовній заяві.

Крім того, позивач повідомив суд про те, що господарським судом Донецької області вже розглянуті справи про визнання спірних договорів недійсними за позовом ТОВ „Мрія-реєстр”, у задоволенні вимог якого відмовлено.

Відповідач-1 у відзиві та в судових засіданнях зазначив, що строк дії договору оренди б/н від 02.01.2008р. на термін до 31.12.2008р., проте 01.12.2008р. між відповідачем-1 та позивачем було укладено новий договір оренди на той саме обєкт (приміщення). Зазначив, що доказів дострокового розірвання договору б/н від 02.01.2008р. позивачем не надано, тобто у сторін не було підстав укласти договір б/н від 01.12.2008р., а на ТОВ „Мрія-реєстр” в грудні 2008р. покладено подвійний обовязок з орендної плати за одне й те саме приміщення. Зазначив, що 18.12.2008р. від попереднього директора ТОВ „Мрія-реєстр” були передані новому директору цього підприємства лише документи, без ключів від орендованого приміщення, у звязку з чим вважає, що відповідач-1 фактично припинив користуватись спірним обєктом оренди вже 18.12.2008р. Крім того, зауважив про прийняття рішення учасниками ТОВ „Мрія-реєстр” 17.12.2008р. про зміну місцезнаходження цього підприємства. Просить визнати договір оренди б/н від 01.12.2008р. недійсним, вважає такий договір дефектним та нечинним з моменту його укладення. Стосовно знаходження в спірному приміщенні документів ТОВ „Мрія-реєстр” відповідач-1 не був обізнаний, оскільки попередній директор не передав такі документи новому директору та не повідомив про факт залишення будь яких документів в орендованому приміщенні. Вважає, що договір оренди б/н від 01.12.2008р. ніколи не був чинним.

Відповідач-1 підтвердив факт користування спірним приміщення в період з січня 2008р. по грудень 2008р., вважає, що загальна сума боргу може скласти лише 60000, 00 грн., проте повідомив про те, що у відповідача-1 відсутні будь-які первинні документи стосовно оплат за спірний період вартості орендної плати, зазначив, що просив надати позивача та відповідача-2 книгу доходів та расходів за 2008-2009 р.р. та касову книгу за 2008-2009р. для здійснення звірки розрахунків, проте відповідей не отримав.

Відповідач-1 також повідомив про той факт, що з 15.12.2008р. спірному приміщенні знаходиться фактично інша особа ТОВ „Мрія-реєстратор”.

Відповідач-1 надав також клопотання від 30.11.2011р. про відкладення розгляду спору в звязку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 01.12.2011р. (у звязку службовою командировою). Враховуючи тривалий час розгляду спору, той факт, що наявних у справі документів достатньо для повного та всебічного розгляду спору по суті, а також з огляду на відсутність доказів знаходження представника відповідача-1 в службовому відрядженні (наказ, відряджу вальні документи тощо), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Крім того, відповідач-1 не позбавлений права направити до суду іншого представника (працівника тощо) для захисту своїх інтересів.

Відповідач-2 у відзиві та інших письмових поясненнях підтвердив той факт, що орендна плата в загальний сумі 72710, 00 грн. за весь спірний період орендарем за договорами оренди №б/н від 02.01.2008р. та №б/н від 01.12.2008р. на користь орендодавця не здійснювалась. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум із ПП ОСОБА_2, посилаючись на той факт, що ця особа не має відношення до орендаря по спірним договорам оренди та не повинна відповідати за невиконання договірних зобовязань ТОВ „Мрія-реєстр”. Просить визнати себе неналежним відповідачем по справі.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Провадження у справі зупинялось у звязку з призначенням судової експертизи та направленням матеріалів справи до слідчих органів. Після надходження справи до господарського суду Донецької області, провадження у справі було поновлено а порядку ст.79 ГПК України.

В ході розгляду спору, під час, коли провадження у справі було зупинено, позивач заявив відвід судді господарського суду Донецької області Мезенцеву Є.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 28.04.2011р., до поновлення провадження у справі, у звязку із обранням судді господарського суду Донецької області Мезенцева Є.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу 24/286 передано на повторний автоматичний розподіл та склад суду змінено в порядку приписів ст.2-1 ГПК України.

Склад суду неодноразово змінювався, розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 07.11.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді СгараЕ.В., суддів Курило Г.Є., Лейби М.О.

Розглянувши матеріали справи суд ВСТАНОВИВ:

02.01.2008р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма „Мрія-реєстр” (Орендар), від імені якої діяв директор ОСОБА_2, був укладений договір оренди нежитлового приміщення №б/н, згідно умов п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 8.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що складається з трьох кімнат загальною площею 38,1 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення ділового офісу строком до 31.12.2008р.

Відповідно до умов п.2.2. цього договору орендований обєкт вважається переданим в оренду з моменту підписання договору, тоді як у разі припинення договору за змістом п. 2.3. орендоване майно має повертатися за актом приймання-передачі, що узгоджується із п.4.3.15.

Положеннями п. 3.1. договору на Орендаря покладений обовязок із здійснення щомісячних орендних платежів в розмірі 5000 грн., до складу яких відповідно до п. 3.3. входить користування водою, теплопостачанням, електропостачанням та інші експлуатаційні витрати.

Внесення щомісячних платежів проводиться в строк не пізніше 4 числа наступного місяця згідно даних договору на розрахунковий рахунок орендодавця (п.3.3 договору).

В п. 8.2. договору від 02.01.2008р. сторони визначили, що зміни та доповнення до договору дійсні лише при умові їх виконання в письмовій формі і підписання належними представниками сторін, при цьому, в п. 8.3. встановлене застереження про припинення і не поновлення автоматично договору після закінчення строку його дії.

01.12.2008р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма „Мрія-реєстр” (Орендар), від імені якої діяв директор ОСОБА_2, був укладений договір оренди нежитлового приміщення №б/н відносно того ж обєкту та на аналогічних умовах, але зі строком дії до 31.11.2009р.

Тобто, у спірний період (січень 2008р. червень 2009р., сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідач-1 у відзиві та письмових поясненнях просить визнати вищевказані договори недійсними, зазначив, що такі договори не були чинним з моменту їх укладення, є фіктивними. Вважає, що договір б/н від 01.12.2008р. не укладався з метою настання для сторін за таким договором правових наслідків, що суперечить приписам діючого законодавства.

Такі заперечення відповідача-1 судом до уваги не приймаються як необґрунтовані та безпідставні, оскільки в матеріалах справи містяться копії рішень господарського суду Донецької області №37/123пд від 31.08.2010р. та №40/49пд від 09.06.2011р., копії постанов Донецького апеляційного господарського суду №37/123пд від 26.10.2010р., №40/49пд від 17.08.2011р., предмет спору в справах яких є визнання спірних договорів (договору б/н від 02.01.2008р. та договору б/н від 01.12.2008р.) недійсними. За результатами розгляду справ №37/123пд та №40/49пд, у задоволенні позовних вимог ТОВ „Мрія-реєстр” про визнання договорів б/н від 02.01.2008р. та б/н від 01.12.2008р. недійсними відмовлено.

Посилання відповідача-1 на висновки судової експертизи, що містяться у справі №24/286 також є безпідставними, оскільки встановлений судовим експертом факт нанесення в договір б/н від 01.12.2008р. печатки, підпису та тексту самого договору не одночасно, а в різний час, не спростовує факту користування відповідачем-1 спірним приміщенням в спірний період. До того ж, відповідач-1 підписав акт прийому-передачі спірного приміщення як від 02.01.2008р., так і від 01.12.2008р., фактично знаходився в даному приміщенні, тобто вчинив дії, направлені на фактичне (реальне) виконання умов такого договору і іншого відповідачем-1 не доведено.

Згідно матеріалів справи, у виконання умов договору б/н від 02.01.2008р., 02.01.2008р. позивач передав відповідачу-1 обєкт оренди, що підтверджено двостороннім актом прийому-передачі.

01.12.2008р. між позивачем та відповідачем-1 також складено акт прийому-передачі обєкту оренди, згідно якого позивач знов передає спірне приміщення відповідачу-1.

Зворотного акта (про передачу приміщення від відповідача-1 позивачу) в період з січня 2008р. по червень 2009р. (документів про відмову позивача від підписання такого акта, доказів направлення такого акта позивачу тощо) сторонами суду не надано, згідно письмових пояснень позивача та відповідача-1 такого документа у вказаний період сторонами укладено не було.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що у спірний період (січень 2008р. червень 2009р.) відповідач-1 фактично не передав спірне приміщення позивачу користувався спірним приміщенням.

Відповідач-1 проти користування спірним приміщенням в період з середини грудня 2008р. заперечив, посилаючись на зміну свого місцезнаходження, зміну директора підприємства та той факт, що з 15.12.2008р. в спірному приміщенні зареєстрована інша особа ТОВ „Мрія реєстратор”.

Такі посилання відповідача є необґрунтованими та безпідставними, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Протоколом №9 від 09.12.2008р. загальних зборів учасників ТОВ „Мрія-реєстр” дійсно звільнено з посади директора ОСОБА_2 з 15.12.2008р. та призначено на цю посаду з 16.12.2008р. ОСОБА_3, яка зареєстрована у статусі директора в ЄДРПОУ 18.12.2008р., із встановленням обовязку попереднього директора до 17.12.2008р. передати ОСОБА_3 печатку, статутних та інших документів товариства за актом приймання-передачі.

Протоколом №10 від 17.12.2008р. загальних зборів учасників ТОВ „Мрія-реєстр” дійсно вирішено змінити місцезнаходження свого підприємства на: 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, б.66, що і було зроблено 18.12.2008р.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що протягом до 11.06.2009р. включно в спірному приміщенні знаходились речі відповідача-1, в підтвердження чого у справі міститься двосторонній акт прийому-передачі оригіналів документів укладеного між відповідачем-1 та позивачем по справі. Тобто, відповідач-1, змінивши свою юридичну адресу, в спірний період фактично не звільнив спірне приміщення від своїх речей, не передав спірне приміщення позивачу у відповідності до п.2.3 договорів оренди від 02.01.2008р. та від 01.12.2008р. за актом прийому-передачі, і іншого сторонами не доведено.

Крім того, чинним законодавством не заборонена реєстрація декількох підприємств за однією і тією ж адресою.

Як вже зазначено вище, відповідач-1 за умовами обох договорів зобовязаний здійснювати орендну плату самостійно, щомісячно 4 числа. Відповідач свої зобовязання за договорами не виконав, вартість орендної плати в повному обсязі та в строки, узгоджені за обопільною згодою сторін по договорам від 02.01.2008р., не здійснив.

Посилання відповідача-1 на той факт, що можливо були якісь оплати на користь позивача готівкою та на непредставлення позивачем та відповідачем-2 відповідних документів за спірний період, судом до уваги також не приймаються з огляду на недоведеність цього, а також на те, що умовами договорів передбачена безготівкова форма орендної плати.

Посилання відповідача-1 на той факт, що позивач за укладеними договорами у відповідача-1 фактично виникає подвійний обовязок здійснювати орендну плату за грудень 2008р. судом до уваги не приймаються, адже ТОВ „Мрія-реєстр” не надано доказів висування подвійних грошових вимог за відповідний період (позивач просить стягнути орендну плату за грудень 2008р. лише по договору від 01.12.2008р.).

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи (наданих сторонами документів), господарський суд дійшов висновку, що у відповідача-1 перед позивачем значиться заборгованість з орендної плати за період січень 2008р. червень 2009р. в сумі 72710, 00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 72710,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми права, враховуючи прострочення платежу з орендної плати відповідачем за спірний період та за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договорам з орендної оплати, позивач просить стягнути з відповідача-1 за період з 02.01.2008р. по 17.09.2009р. 3% річних в сумі 1933, 44 грн.

Згідно розрахунку позивача, який додано до позову:

- В період з 02.01.2008р. по 30.11.2008р. у відповідача-1 нібито значилась заборгованість в сумі 55000,00 грн., на яку нараховані 3% річних, які складають 1509,86 грн. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності заборгованості у відповідача-1 протягом всього періоду (з 02.01.2008р. по 30.11.2008р.) саме в розмірі 55000,00 грн., не довів, що датою виникнення боргу в сумі 55000,00 грн. є саме 02.01.2008р., у звязку з чим, вимоги про стягнення 3% річних саме в розмірі 1591,23 грн. також є недоведеними.

- В період з 01.12.2008р. по 17.09.2009р. у відповідача-1 нібито значилась заборгованість в сумі 17710,00 грн., на яку нараховані 3% річних, які складають 423,58 грн. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності заборгованості у відповідача-1 протягом всього періоду (з 01.12.2008р. по 17.09.2009р.) саме в розмірі 17710,00 грн., не довів, що датою виникнення боргу в сумі 17710,00 грн. є саме 01.12.2008р., у звязку з чим, вимоги про стягнення 3% річних саме в розмірі 423,58 грн. також є недоведеними.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1933, 44 грн. задоволенню не підлягають у звязку з недоведеністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 25006,57 грн. за період з 02.01.2008р. по 17.09.2009р.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з умов обох договорів оренди, сторонами не передбачений такий вид відповідальності, як сплата орендарем на користь орендодавця суми пені за неналежне виконання умов договорів та розмір цієї пені.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 16860,46 грн. задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

В ході розгляду спору позивач заявляв клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі розрахункові рахунки у банках та активи ТОВ „Мрія-реєстр”.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно приписів, статті 66 ГПК України, підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

З огляду на вищенаведені приписи, підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтями 43, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач просить накласти арешт на рахунки відповідача-1, тоді як всупереч вищевказаних приписів, доказів того, що не вчинення судом зазначених дій може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі №24/286 не надав.

У звязку з викладеним, клопотання позивача про забезпечення позову залишено судом без задоволення.

В ході розгляду спору позивач також неодноразово повідомляв про відсутність претензій до відповідача-2 та той факт, що ця особа повинна бути виключена із складу відповідачів.

При розгляді таких заяв, господарський суд виходить, в тому числі, з того, що процесуальним законодавством не передбачений механізм виключення сторін зі складу відповідачів в процесі розгляду справи.

Разом з цим, відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №11384020 від 13.10.2011р., в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записів про ОСОБА_2 не знайдено.

Доказів того, що на момент розгляду спору в суді та/або подачі позову до суду ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-піжприємець в матеріалах справи не міститься, сторонами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позов подано до фізичної особи без статусу субєкта підприємницької діяльності, тому спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі в частині вимог у відношенні до ПП ОСОБА_2 підлягає припиненню в порядку в порядку п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, в тому числі витрати за проведення судової експертизи, розподіляються пропорційно задоволених вимог відповідно до ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 66, 67, п.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Мрія-реєстр” м.Донецьк про стягнення боргу 72710, 00 грн., пені 25006, 57 грн., 3% річних 1933, 44 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Мрія-реєстр” (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 66, ЄДРПОУ 22563399, р/р 26003000100614 в філії „Донецька дирекція ТОВ УКБ „КАМБІО” м.Донецьк, МФО 394523) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: АДРЕСА_1, пошт.адреса: 33018, Рівненська обл.., АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Сведбанк”, МФО НОМЕР_3) заборгованість з орендної плати в сумі 72710, 00 грн., державне мито у сумі 727, 10грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 172, 20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Мрія-реєстр” (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 66, ЄДРПОУ 22563399, р/р 26003000100614 в філії „Донецька дирекція ТОВ УКБ „КАМБІО” м.Донецьк, МФО 394523) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.заслуженого професора М.С.Бокаріуса (61177, м.Харків, вул.Золочівська, 8-а, ЄДРПОУ 02883133, банк одержувача ГУДКУ Харківської області МФО 851011, р/р 31251272210490) вартість проведеної судової експертизи №1838 по рахунку №8514 від 12.04.2010р. в сумі 1674, 12 грн.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 33028, Рівненська обл.., АДРЕСА_1, пошт.адреса: 33018, Рівненська обл.., АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Сведбанк”, МФО НОМЕР_3) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.заслуженого професора М.С.Бокаріуса (61177, м.Харків, вул.Золочівська, 8-а, ЄДРПОУ 02883133, банк одержувача ГУДКУ Харківської області МФО 851011, р/р 31251272210490) вартість проведеної судової експертизи №1838 по рахунку №8514 від 12.04.2010р. в сумі 620, 28 грн.

Провадження у справі в частині вимог Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Рівне до Приватного підприємця ОСОБА_2 м.Рівне припинити.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 05.12.2011р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Курило Г.Є.

< Текст >