Рішення № 19878143, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 24/118пд

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Величко Н.В.

Судді: Курило Г.Є., Сгара Е.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольстальконструкція», м. Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства «Донбасстальконструкція», м.Донецьк

про: врегулювання розбіжностей за договором

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - зо дов. №10/121 від 30.12.10

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. № 377 від 07.12.11 р., ОСОБА_3 дов. №1 від 02.06.2011р.

від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольстальконструкція» про врегулювання розбіжностей за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. та просить викласти пункти 1.1, 2.1, 3.5., 8.1.1, 8.1.3, 8.1.4 (помилково зазначений в протоколі розбіжностей як п.8.4) договору в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» в протоколі узгодження розбіжностей до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. між ТОВ «Сервіс-Інвест» та ТОВ «Маріупольстальконстукція», що укладений 27.07.2011р.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ч.8 ст.181, ч.1 ст.178, ст.ст.634, 638 Цивільного кодексу України, п.5.15 постанови НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (зі змінами), ч.4 ст.179 Господарського кодексу України

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 45-03221У/2011 від 01.07.2011р., протокол розбіжностей від 01.07.2011р. до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 45-03221У/2011 від 01.07.2011р., протокол узгодження розбіжностей від 27.07.2011р. до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 45-03221У/2011 від 01.07.2011р., копію супровідного листа ТОВ «Маріупольсталь-конструкція» від 04.07.2011р.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що він не є власником технологічних мереж через перехід права власності від попереднього власника виключно на нерухоме майно, тому не має підстав для укладення спірного договору.

На підтвердження заперечень надав суду довідку підприємства про відсутність на балансі електричних мереж, копію договору про задоволення вимог іпотекодержателя та статутні документи підприємства.

Ухвалою суду від 16.09.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «Донбасстальконструкція».

Закрите акціонерне товариство «Донбасстальконструкція» по суті спору пояснень не надало через відсутність відповідних відомостей та просило розглянути справу без участі його представника.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.10.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №24/118пд у наступному складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Курило Г.Є., Сгара Е.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, що відбулось 07.12.2011р., позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, усно просив відкласти розгляд справи.

Представник третьої особи не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач заперечив проти відкладення розгляду справи.

За приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Зазначений перелік не є вичерпним, а отже, й інші обставини, які перешкоджатимуть розгляду справи в даному судовому засіданні, можуть бути підставою для відкладення розгляду справи. Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, тому клопотання відповідача відхиляється.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Частиною 7 ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.277 Господарського кодексу України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачам врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановок НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 1.7 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацію, відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, в тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладанні (переукладанні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Пунктом1.2 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Пунктами 5.17, 5.18 Правил визначається перелік істотних та обовязкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж.

На підставі частин 2, 3, 5 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Відповідно до положень ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Пунктом 5.17 Правил користування електричною енергією передбачені істотні та обовязкові умови для укладення договорів про спільне використання технологічних електричних мереж. Так, Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування сторін; 2) місце і дату укладення договору; 3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності; 4) режими постачання; 5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання); 6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача; 7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності); 8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку); 9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії; 10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин; 11) строк дії договору; 12) умови та порядок розірвання договору; 13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить: 1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача); 2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії; 3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії; 4) розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.

Як вбачається 04.07.2011р. відповідач направив на адресу позивача підписаним з протоколом розбіжностей від 01.07.2011р. договір про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. (а.с.23)

Згідно протоколу розбіжностей (а.с.20) відповідач запропонував доповнити пункт 1.1 договору словами: «якщо власник мереж має технічну можливість та обладнання для виконання цього зобовязання. В разі несправності мереж, їх власник не несе відповідальність за якість та кількість електроенергії»; пункт 2.1 договору доповнити словами: «якщо власник мереж має технічну можливість та обладнання для виконання цього зобовязання. В разі несправності мереж, їх власник не несе відповідальність за якість та кількість електроенергії»; доповнити договір пунктом 3.5 «Власник мереж має право не забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших субєктів господарювання, якщо мережі власника знаходяться в аварійному стані та технічно не пригодні для використання»; пункт 8.1.1 договору виключити; пункт 8.1.3 договору доповнити підпунктом 5 наступного змісту: «У разі відсутності технічної можливості та потужності мереж власника для виконання цього договору та у разі пошкодження трансформатора або мереж»; пункт 8.4 договору виключити.

Також, в цьому листі відповідач повідомив позивача про технічну неможливість забезпечити передачу (транзит) електроенергії власними технологічними електричними мережами через незадовільний технічний стан електроустановок, у тому числі й зношеність трансформатору, тому він не може взяти на себе відповідальність за якість та кількість електроенергії, яка передається власними технологічними електромережами.

Лист відповідача від 04.07.2011р. отриманий позивачем 13.07.2011р., про що свідчить відповідна відмітка.

27.07.2011р. позивачем складений протокол узгодження розбіжностей до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. (а.с.22), в якому позивачем залишені спірні умови в редакції тексту договору.

01.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольстальконструкція» про врегулювання розбіжностей за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. та просить викласти пункти 1.1, 2.1, 3.5., 8.1.1, 8.1.3, 8.1.4 (помилково зазначений в протоколі розбіжностей як п.8.4) договору в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» в протоколі узгодження розбіжностей до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. між ТОВ «Сервіс-Інвест» та ТОВ «Маріупольстальконстукція», що укладений 27.07.2011р.

Отже, позивач звернувся до суду з відповідним позовом в межах встановленого п.5. ст.181 Господарського кодексу України 20-ти денного строку для врегулювання розбіжностей в судовому порядку.

Проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. відповідає типовій формі договору про спільне використання технологічних електричних мереж, яка встановлена у Додатку 2 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р.

Як вбачається, у своєму супровідному листі від 04.07.2011р. відповідач повідомив позивача про технічну неможливість забезпечити передачу (транзит) електроенергії власними технологічними електричними мережами через незадовільний технічний стан електроустановок, у тому числі й зношеність трансформатору, тому він не може взяти на себе відповідальність за якість та кількість електроенергії, яка передається власними технологічними електромережами

Разом з тим матеріали справи не містять доказів незадовільного технічного стану електроустановок відповідача, і як наслідок, неможливість забезпечити передачу (транзит) електроенергії власними технологічними електричними мережами.

Відповідно до п.12.12 Правил користування електричною енергією відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію електроустановок несе власник цих електроустановок.

Абзацом 13 пункту 1.2 Правил користування електричною енергією визначено, що власник електричних мереж це юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії. Основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації (абзац п'ятдесят перший пункту 1.2 ПКЕЕ)

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на те, що він не є власником технологічних мереж через перехід права власності від попереднього власника виключно на нерухоме майно, тому не має підстав для укладення спірного договору.

Господарський суд відхиляє такі твердження, оскільки 01.06.2006р. між ТОВ «СЕРВІС-ІНВЕСТ» та ТОВ «Маріупольстальконструкція» був укладений договір про постачання електричної енергії №1 0032 017, в матеріалах справи відсутні докази його припинення. За поясненнями позивача, вказаний договір діє й зараз. В Додатку до договору №11 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача» зазначене: «Обсяг електроенергії, визначений за приладами обліку в точках обліку ТОВ «Маріупольстальконструкція» згідно до додатку №3.1 до договору у відповідності до Правил користування електричної енергії і за згодою між ТОВ «Маріупольстальконструкція» і ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» щомісячно збільшується на величину втрат електроенергії в мережах ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» та в кабельній лінії 6 кВ і трансформаторі ТМ 630 кВА, які належать ТОВ «Маріупольстальконструкція». Цей додаток був складений, підписаний відповідачем та не оспорювався.

В додатку до договору про постачання електричної енергії №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін» кабельна лінія 6 кВ відноситься до балансової належності та експлуатаційної відповідальності ТОВ «Маріупольстальконструкція».

Згідно з п.2.1. Правил користування електричною енергією, межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Таким чином, ПКЕЕ зв'язують поняття балансової належності з правом власності, та підписав додаток до договору про постачання електричної енергії №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін», відповідач фактично визнав своє право власності на кабельну лінію 6 кВ.

Надана суду відповідачем копія договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.05.2005р. не є належним доказом відсутності права власності на кабельну лінію 6 кВ, оскільки відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України від 29.09.2004р. №19-50-3134 кабельна лінія електропередач не є нерухомим майном. При цьому відповідно до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 5 Закону України «Про іпотеку» іпотека є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Таким чином, кабельна лінія електропередач не може відображатися як предмет у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.05.2005р.

Надана суду відповідачем довідка про відсутність мереж на балансі ТОВ «Маріупольстальконструкція» не є належним доказом в розумінні статей 33, 34 ГПК України, оскільки цей документ складений виключно відповідачем і підтвердження його правдивості від іншої незалежної сторони відсутні в матеріалах справи.

Крім того, матеріали справи містять підписаний обома сторонами без розбіжностей додаток №1 „Однолінійна схема живлення приєднань користувача та/або інших субєктів господарювання від технологічних електричних мереж ТОВ „Маріупольстальконструкція” до спірного договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Згідно протоколу розбіжностей до спірного договору, цей додаток не є спірним.

Згідно зазначеного додатку, у відповідача є субспоживачі електричної енергії, а саме: ТОВ „Техніка”, ТОВ „Фірма „МДЛ”, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (а.с.64)

Отже, відповідач є споживачем електричної енергії, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам в розумінні абзацу п'ятдесят першого пункту 1.2 ПКЕЕ.

Пунктом 1.7 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацію, відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, в тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладанні (переукладанні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Відповідно до п.12.12 Правил користування електричною енергією відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію електроустановок несе власник цих електроустановок.

Щодо тверджень відповідача про відсутність підстав для укладення договору суд зазначає, що предметом спору у цій справі є саме врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж та прийняття пунктів 1.1, 2.1, З.5., 8.1.1., 8.1.3., 8.1.4 цього договору в редакції, запропонованій ТОВ «СЕРВІС-ІНВЕСТ», а не укладання договору.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості,

Згідно із статтями 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що відповідач не довів належними доказами незадовільного технічного стану електроустановок відповідача, і як наслідок, неможливість забезпечити передачу (транзит) електроенергії власними технологічними електричними мережами; відповідач є споживачем електричної енергії, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам; проект спірного договору №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. відповідає типовій формі договору про спільне використання технологічних електричних мереж, передбаченій Додатком 2 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р., тому пункти 1.1, 2.1, 3.5., 8.1.1, 8.1.3, 8.1.4 (помилково зазначений в протоколі розбіжностей як п.8.4) договору повинні бути прийняті відповідачем в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 27.07.2011р. до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р., тобто в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест».

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольстальконструкція», м.Маріуполь про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. задовольнити.

Викласти пункти 1.1, 2.1, 3.5., 8.1.1, 8.1.3, 8.1.4 (помилково зазначений в протоколі розбіжностей як п.8.4) до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. в наступній редакції:

«1.1 Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.»

«2.1 Утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач.»

Пункт 3.5 «Власник мереж має право не забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших субєктів господарювання, якщо мережі власника знаходяться в аварійному стані та технічно не пригодні для використання» до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №45-03221У/2011 від 01.07.2011р. не включати.

«8.1.1 Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання.

У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини Власника мереж останній відшкодовує Користувачу завдані збитки відповідно до законодавства України.»

«8.1.3 Власник мереж не несе матеріальної відповідальності перед Користувачем за обмеження (припинення) передачі електричної енергії, яке викликане:

1) некваліфікованими діями персоналу Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач;

2) умовами обмеження або припинення постачання електроенергії у випадках, передбачених ПКЕЕ;

3) автоматичним відключенням лінії живлення внаслідок пошкодження устаткування або дій Користувача, які викликали спрацювання автоматики за умови справності системи автоматичного відключення;

4) діями постачальника електричної енергії.»

«8.1.4 У разі невиконання обґрунтованих вимог Користувача щодо відключення субспоживачів Власник мереж відшкодовує завдані ним збитки іншим суб'єктам відповідно до законодавства України»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольстальконструкція» (87515, м.Маріуполь, вул.Італійська, 35, п/р №26004010435100 у МФ ЗАТ «Донгорбанк» в м.Маріуполь, МФО 335786, код ЄДРПОУ 33244090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 151, п/р №26006001312038 в філії ПАТ «ОТП Банк» в м.Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31018149) державне мито в сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Величко Н.В.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Сгара Е.В.

В судовому засіданні 07.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 07.12.2011 р.