Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.12.11 р. Справа № 4/514
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 довіреність від 07.12.1010р.,
від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 03.06.2011р.,
за позовом - Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”
м. Луганськ
до відповідача - Центрального штабу державної воєнізованої гірничорятувальної служби у
вугільній промисловості м. Донецьк
про стягнення 7756,56грн. заборгованості, інфляційних, 3% річних
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 7756,56грн., з яких: 6050,23грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за період з січня по березень 2009р., 1246,35грн. інфляційні, нараховані за квітень 2009р. вересень 2011р., 459,98грн. - 3%річних, нараховані за період з 30.03.2009р. по 10.10.2011р.
В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на поставку теплової енергії №183 від 01.01.2008р. з додатками, рахунок №1113 за березень 2009р. на суму 12326,87грн., який був отриманий представником відповідача 24.03.2009р.
Відповідач через канцелярію суду 22.11.2011р. надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, зазначив, що відповідачем за спірним рахунком була здійснена оплата теплової енергії у повному обсязі за ціною, яка була визначена сторонами у додатковій угоді від 01.08.2008р. до договору №183 від 01.01.2008р. Вважає, що здійснення позивачем розрахунку вартості теплової енергії у спірному рахунку на підставі тарифів, які були змінені останнім в односторонньому порядку в додатковій угоді від 01.03.2009р., яка була направлена відповідачу та не підписана останнім, є порушенням вимог ст. 188 ГК України. Також надав копію договору №183 від 01.01.2008р. з додатковими угодами, лист №15/42-7/193 від 07.07.2008р., акт на відключення опалення, лист №09-2/885 від 19.09.2011р., акт прийому-передачі ОЗ № 1 від 03.04.2009р. та бухгалтерську довідку про відсутність заборгованості перед позивачем.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,
ВСТАНОВЛЕНО:
Предметом позову є стягнення з відповідача донарахованої суми за послуги з теплопостачання відповідно до тарифів, встановлених Луганською міською радою (виконавчим комітетом) від 24.02.2009р. № 51 та нарахуваннях за несвоєчасне виконання грошового зобовязання 3% річних, інфляційних.
Мотивуючи позову, позивач посилається на виконання договору №183 від 01.01.2008р. з додатковими угодами, лист №15/42-7/193 від 07.07.2008р. та рішення виконкому Луганської міської ради, яке повинне бути виконано у строки, вказані в самому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій
2
стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на поставку теплової енергії №183 від 01.01.2008р.
Згідно п.2.1 договору постачальник (позивач) постачає споживачу (відповідачу) теплову енергію необхідної якості та в необхідних розрахункових договірних обємах до межі балансової приналежності, а споживач оплачує отриману теплову енергію в повному обсязі за встановленими тарифами в строки, визначеним договором. Максимальним тепловим навантаженням 0,086770Гкал/год, в т.ч.: на опалення 0,086770Гкал/год.
Згідно додатку №1 до договору обєктом постачання теплової енергії є адміністративна будівля Центральний штаб ДВ ГРС, який знаходиться за адресою: вул. Карла Маркса, 45, опалювальною площею 781,1 кв. м., будівельним обємом 3476 куб. м., роком побудови 1949, максимальним навантаженням опалення 86770 ккал/год.
Згідно п.4.2.11 договору споживач зобовязаний оплачувати рахунки за отриману теплову енергію в 5-денний строк з дня його отримання.
Пунктами 5.2.2, 5.2.3 договору передбачені обовязки постачальника забезпечити безперебійне постачання теплової енергії споживача в обємах, згідно договору; повідомляти споживача письмово та через засоби масової інформації про зміну тарифів.
Розділом 7 договору передбачені порядок та умови здійснення розрахунків, зокрема, розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу по пошті або вручаються під розпис.
Споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за теплову енергію, що споживається.
Тариф на момент підписання договору складає: для бюджету та госпрозрахунку: при наявності приборів за 1 Гкал відпущеної теплової енергії для ЦО 228,17грн./місяць з ПДВ; за 1 кв.м. опалювальної площі 8,10грн./місяць з ПДВ.
Додатковими угодами від 01.08.2008р., від 15.10.2008р., сторони на підставі рішень виконкому Луганської міської ради від 24.06.2008р. №188, від 13.10.2008р. №303 „Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.2008р. №188 „Про встановлення (затвердження) та узгодження тарифів по виробництву, транспортуванню, поставці теплової енергії та послуги по централізованому опаленню та поставці гарячої вроди і пару” змінили вартість теплової енергії.
Пунктом 11.1 договору встановлений термін його дії з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його розірвання не буде заявлено письмово однією із сторін.
Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
3
Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином без будь-яких заперечень, відповідач сплатив виставлені позивачем рахунки за період з січня по березень 2009р. в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Вже після оплати проведеної належним чином за поставку теплової енергії в період з січня по березень 2009р. позивач відповідно до встановлених виконавчим комітетом Луганської міської ради рішенням від 24.02.2009р. № 51 для бюджетних установ тарифів донарахував вартість теплової енергії.
За пунктом 5.2 цього рішення в частині нових затверджених Луганською міською радою тарифів останні застосовуються для бюджетних установ з 01 січня 2009р.
Виконуючи рішення виконкому, позивач правомірно донарахував вартість наданих в січня-березні 2009р. послуг і виставив для оплати рахунок відповідачу №1113 (за березень 2009р.) на суму 12326,87грн., який був отриманий представником відповідача 24.03.2009р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на реєстрі видачі рахунків споживачам.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно умов п. п. 4.2.11, 7.2 договору споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку.
Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги сплати частково, таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 6050,23грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.
Заперечення відповідача стосовно того, що відповідач в односторонньому порядку змінив ціну спожитої теплової енергії на підставі тарифів, визначених в додатковій угоді від 01.03.2009р., яку відповідач відмовився підписати, судом до уваги не приймається з огляду на наступне:
Стаття 632 Цивільного кодексу України визначає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Дійсно, сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд, але в окремих випадках, визначених законом, в договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами, в даному випадку - Луганською міською радою. Тобто держава або уповноважені нею органи можуть встановлювати фіксовані ціни у вигляді граничного рівня цін або рівня рентабельності тощо.
Закон України „Про теплопостачання” є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.
Статтею 1 Закону України „Про теплопостачання” встановлено, що тарифом (ціною) на теплову енергію є грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Частиною 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання” передбачений обовязок теплопостачальних організацій при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством. Положення вказаної правової норми кореспондується з п.5.2.3 договору.
Таким чином, законом передбачений обовязок теплопостачальної організації лише повідомляти споживачів теплової енергії про зміну тарифів, згода споживача при цьому на зміну тарифів, за загальним правилом, не потрібна.
Вартість теплової енергії змінилася на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.02.2009р. №51 „Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.2008р. №188 „Про встановлення (затвердження) та узгодження тарифів по
4
виробництву, транспортуванню, поставці теплової енергії та послуги по централізованому опаленню та поставці гарячої вроди і пару”.
Враховуючи викладене, наявність в законодавстві імперативної норми щодо встановлення тарифів уповноваженими органами держаної влади, а також те, що відповідачем не заперечується сам факт повідомлення його про зміну тарифів, господарський суд вважає заперечення відповідача не обґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству.
Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем вартості теплової енергії, позивач просить стягнути з нього 1246,35грн. інфляційних, які нараховані за квітень 2009р. вересень 2011р. та 459,98грн. 3%річних, які нараховані за період з 30.03.2009р. по 10.10.2011р.
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях. Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування 3%річних та інфляційних витрат проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 459,98грн. 3%річних та 1246,35грн. інфляційних.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду.
На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго” м. Луганськ до Центрального штабу державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості м. Донецьк про стягнення 7756,56грн., з яких: 6050,23грн. заборгованість, 1246,35грн. інфляційні, 459,98грн. - 3%річних в повному обсязі.
Стягнути з Центрального штабу державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості м. Донецьк-83048, вул. Артема, 157, код 20335814 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго” м. Луганськ-91055, вул. Куракіна, 23-а, код 24047779 заборгованість в сумі 6050,23грн., 1246,35грн. інфляційних, 459,98грн. - 3%річних, 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 08.12.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 19878111, Господарський суд Донецької області було прийнято 08.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/514. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: