Рішення № 19877840, 13.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2011Справа №5002-16/4757-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, б.115-а, ідентифікаційний код 34965659)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (95013, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, б.47, ідентифікаційний код 32973371)

Про стягнення 26664,18 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1 представ., дов. № 39/2011 від 01.11.2011р.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 451054 від 01.06.2011р. у розмірі 26664,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній оплаті товарів, наданих позивачем за договором поставки № 451054 від 01.06.2011р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» складає 26531,14 грн., яка в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5,50 грн., 3% річних у сумі 106,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21,06 грн.

Заявою від 07.12.2011р. позивач зменшив позовні вимоги, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача суму 24661,17 грн., з яких 24565,41 грн. сума основного боргу, 4,00 грн. пені, 3% річних у сумі 77, 43 грн. та 14,33 грн. інфляційні втрати. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. (п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. № 01-8/2351).

У судовому засіданні 13.12.2011р. позивач підтримав свої зменшені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою..

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (Покупець) був укладений договір поставки, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобовязується поставити Товар у строки, обумовлені цим Договором, відповідно Замовленню Покупця, що є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти та сплатити на умовах, визначених у додатку № 4 до Договору, що є невідємною частиною Договору (а.с.11-20)

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця у момент підписання уповноваженим представниками Сторін товарної накладної, яка підтверджує факт передачі Товару. (п.1.2. Договору)

Згідно з п.2.1. Договору асортимент та ціна товару узгоджуються у специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 «Специфікація») та є невідємною частиною Договору.

У п.7.2. Договору визначено, що Покупець проводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у строк, визначений сторонами у п.6. додатку № 4 до договору. (а.с.26-27)

У випадку, якщо протягом встановленого строку для здійснення будь- якого платежу, визначеного цим договором, грошові кошти не поступили на розрахунковий рахунок Покупця, Покупець вправі зменшити суму платежів за Товари, які постачаються, на суму поверненого товару, суми неустойки або інші платежі, відповідного цього Договору шляхом оформлення акту взаємозаліку.(п.7.4. Договору)

Строк дії Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання та до 31.12.2011р. (п.12.1 Договору)

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» був поставлений відповідачу товар на загальну суму 27190,14 грн. на підставі видаткових накладних (а.с.69-109):

- видаткова накладна № Кр-049458 від 29.07.2011р. на суму 74, 10 грн.

- видаткова накладна № Кр-049457 від 29.07.2011р. на суму 4383,60 грн.

- видаткова накладна № Кр-039217 від 01.07.2011р. на суму 2401,92 грн.

- видаткова накладна № Кр-049564 від 29.07.2011р. на суму 1028, 40 грн.

- видаткова накладна № Кр-037205 від 25.06.2011р. на суму 31,50 грн.

- видаткова накладна № Кр-037204 від 25.06.2011р. на суму 2 537,52 грн.

- видаткова накладна № Кр-039216 від 01.07.2011р. на суму 441,36 грн.

- видаткова накладна № Кр-041596 від 08.07.2011р. на суму 4890,12 грн.

- видаткова накладна № Кр-042735 від 12.07.2011р. на суму 443,52 грн.

- видаткова накладна № Кр-042736 від 12.07.2011р. на суму 70,80 грн.

- видаткова накладна № Кр-045496 від 19.07.2011р. на суму 1946,88 грн.

- видаткова накладна № Кр-044393 від 15.07.2011р. на суму 3513,60грн.

- видаткова накладна № Кр-046946 від 22.07.2011р. на суму 1936,32 грн.

- видаткова накладна № Кр-048142 від 26.07.2011р. на суму 68,10 грн.

- видаткова накладна № Кр-048141 від 26.07.2011р. на суму 3422,40 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у вказаних вище накладних.

Частина товару була повернута відповідачем на суму 659,00 грн., що підтверджується накладними на повернення товару № Кр-00634 від 29.07.2011р. на суму 43,20 грн., № Кр-00593 від 22.07.2011р. на суму 6,30 грн., № Кр-00935 від 19.10.2011р. на суму 29,76 грн., № Кр-00936 від 19.10.2011р. на суму 144,00 грн., № Кр-00938 від 19.10.2011р. на суму 12,60 грн., № Кр-00937 від 19.10.2011р. на суму 146,88 грн., № Кр-00939 від 19.10.2011р. на суму 19,38 грн., № Кр-00940 від 19.10.2011р. на суму 18,54 грн., № Кр-00941 від 19.10.2011р.на суму 38,52 грн.(а.с.95,97,99,101, 103,105,107,109, 111)

Крім того, 18.10.2011р. між сторонами була складена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1924-18/10/2011 на загальну суму 1965,73 грн.(а.с.55)

Також згідно акту звірки № ЦБ-00002675 взаєморозрахунків станом на 17.11.2011р. борг ТОВ «Стайер» перед ТОВ «Еліт» становить 24565,41 грн. (а.с. 66)

Таким чином несплаченою залишилася сума у розмірі 24565,41 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором поставки № 451054 від 01.06.2011р. у розмірі 24565,41 грн., та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 8.9 Договору сторони передбачили, що у разі прострочки оплати Товару Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми несплаченого у строк Товару за кожен день прострочки платежу.

Керуючись вказаним пунктом Договору позивач просить стягнути з ТОВ «Стайер» пеню у розмірі 4,00 грн.

Перевіривши уточнений розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, а суму пені такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на вказані норми, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 14,33 грн. та 3% річних у розмірі 77,43 грн.

Перевіривши додаткові розрахунки позивача щодо правильності нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки зроблені позивачем правомірно, суми обчислені вірно, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 24661,17 грн., з яких 24565,41 основного боргу, 4,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 77,43 грн. та інфляційні втрати у сумі 14,33 грн., а також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 24565,41 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Суд також враховує, що відповідачем в процесі розгляду справи був підписаний акт звірки на суму 24565,41 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в сумі 24661,17 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (95013, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, б.47, ідентифікаційний код 32973371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, б.115-а, ідентифікаційний код 34965659) 24661,17 грн., з яких 24565,41 грн. сума основного боргу, 4,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 77,43 грн. та 14,33 грн. інфляційних втрат, а також 246,61 грн. державного мита та 218,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.