Рішення № 198778, 19.10.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2006 р. Справа № 08/4886

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Коваленка В.І.,

секретаря судового засідання Сиволовської О.І.,

за участю представників:

від позивача –Кочержинського О.В. за довіреністю,

від відповідача –Заварзіна С.В. за довіреністю,

розглянувши матеріали справи за позовом Черкаського обласного управління лісового господарства м. Черкаси до державного підприємства "Черкаське лісове господарство" м. Черкаси про визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про визнання права власності на майно. Обґрунтовуючи вимогу позивач вказав, що листом №793-01 від 28.07.2006р. відповідач звернувся до Черкаського обласного управління лісового господарства м. Черкаси з вимогою передати на баланс першого будівлі, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, пров. Боженка,4 а саме адміністративного приміщення (контори), авто гаражу та магазину. Вказані об’єкти нерухомості є державною власністю і належать Черкаському обласному управлінню лісового господарства на праві оперативного управління. Черкаське обласне управління лісового господарства утворене відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України №178 від 20.10.2004р. на базі майна Державного лісогосподарського об’єднання “Черкасиліс”, що ліквідувалось. Адміністративне приміщення, павільон –магазин та гараж були передані безкоштовно на баланс ДЛГО “Черкасиліс” з балансу Черкаського держлісгоспу згідно наказу Державного комітету лісового господарства України №154 від 27.12.2000р. Таким чином, вважає позивач, претензії відповідача на вказане майно безпідставні.

В судовому засіданні представником позивача позов підтримано.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному об’ємі.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10 по 19 жовтня 2006р. на підставі ст.77 ГПК України.

Вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об’ємі. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу №178 від 20.10.2004р. територіальним органом державного комітету лісового господарства України утворене Черкаське обласне управління лісового господарства будівлі, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, пров. Боженка,4. Для виконання покладених на позивача питань, що віднесені до його компетенції позивачеві передане майно, а саме адміністративне приміщення (контора), автогаражу та магазину. В судовому засіданні встановлено, що вказані об’єкти нерухомості є державною власністю і належать Черкаському обласному управлінню лісового господарства на праві оперативного управління. Адміністративне приміщення, павільон –магазин та гараж передані безкоштовно на баланс ДЛГО “Черкасиліс” з балансу Черкаського держлісгоспу згідно наказу Державного комітету лісового господарства України №154 від 27.12.2000р. Суд вважає, що майно що належить до державної власності і закріплене за державним підприємством належить йому на праві повного господарського відання тобто підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном вчиняючи щодо нього будь –які дії які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. Відповідно до п.3 ст.137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог суд приймає до уваги, що відповідно до положень які містяться в статті 49 Закону України “Про власність” передбачено принцип презумції добросовісного (правомірного) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом. Також ст.48 Закону України “Про власність” передбачено, що положення щодо захисту права власності поширюється на особу яка хоч і не є власником але володіє майном на праві повного господарського відання, чи оперативного управління. В той же час ст.39 вищевказаного Закону передбачено, що майно яке є державною власністю закріплене за державною установою (організацією) належить їй на праві оперативного управління. Тому вирішуючи спір по суті суд вважає що по підставам передбаченим частиною другою статті 48 Закону України “Про власність” позивач може вимагати усунення будь –яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих збитків.

Суд вважає за необхідне задовольняючи позовні вимоги визнати об’єкти нерухомості які є державною власністю, що знаходяться по провулку Боженка 4 в м. Черкаси: адміністративну будівлю з прибудовами ( № по плану інвентаризаційної справи А-1), адміністративну будівлю з гаражем (№ по плану інвентаризаційної справи Б-2 та прибудовами), магазин з прибудовами (№ по плану інвентаризаційної справи В-1) державною власністю в оперативному управлінні позивача.

На підставі ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5042 грн. 82 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі вищевказаного, керуючись п.4 ст.80, ст.ст.49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати об’єкти нерухомості які є державною власністю, що знаходяться по провулку Боженка 4 в м. Черкаси: адміністративну будівлю з прибудовами (№ по плану інвентаризаційної справи А-1), адміністративну будівлю з гаражем (№ по плану інвентаризаційної справи Б-2 та прибудовами), магазин з прибудовами (№ по плану інвентаризаційної справи В-1) державною власністю, що знаходиться в оперативному управлінні Черкаського обласного управління лісового господарства.

Стягнути з державного підприємства "Черкаське лісове господарство" яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, Дахнівський мікрорайон, Лісництво 11, код ЄДРПОУ 00993372 на користь Черкаського обласного управління лісового господарства яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, пров. Боженка 4, код ЄДРПОУ 33282911, 5042 грн. 82 коп. (п’ять тисяч сорок дві гривні 82 коп. )витрат по сплаті держмита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В.І.Коваленко